2023 рік
Харківщина почала адаптуватися та поступово відновлюватися після найбільших потрясінь. До екопарку поступово повертаються звірі після шести місяців обстрілів. У Харкові запрацювала метрошкола. Кількість учнів у класах, обладнаних на п'яти станціях метрополітену, зросла у понад два рази з початку навчального року, у вересні в метрошколі навчалося 890 учнів, на кінець року вже 2108 дітей. Але обстріли продовжувались.
У Харківській області на лінії фронту, яка знаходиться на Куп’янському напрямку, були досить жорсткі бойові дії. Ворог намагався атакувати позиції наших військових. Поніс дуже значних втрат. Під ворожим вогнем перебували прикордонні населені пункти Куп’янського, Чугуївського та Харківського районів.
Через довгий час РФ знову обстріляла Золочів Харківської області. 4 січня російські війська завдали по селищу удару з РСЗВ "Ураган".
Російські ракети ввечері 7 січня вдарили по території нафтопереробного підприємства у Мерефі Харківського району.
11 січня війська РФ завдали ракетного удару по Харкову, снаряди влучили по складу з піротехнікою, почалася детонація. Рятувальники гасили вогонь близько трьох годин. Також завдали ударів по критичній інфраструктурі та промислових об’єктах міста Харків.
У Харківській області зруйновано три великі заводи, відновити їх поки що неможливо. Це Балаклійський молокозавод, Балаклійський ремонтний завод, що входить до складу “Укроборонпрому” та Балаклійський цементний, він також пошкоджений війною.
Окрім чотирьох напрямків, за якими окупанти намагалися наступати - Лиманського, Бахмутського, Авдіївського та Новопавлівського - ворог розпочав атаки ще й на Куп’янському у лютому 2023 року.
П'ятого лютого, дві російські ракети прилетіли в Київський район Харкова. Одна з ракет влучила у житлову забудову в центрі міста. Друга ракета влучила в Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова та завдала серйозні руйнації.
На 6 лютого 2023 року під окупацією знаходиться 29 населених пунктів на сході Куп’янського району Харківської області.
У Харківській області 8 лютого знищено російський гелікоптер Мі-24 "Крокодил". Спікер Східного угруповання військ Сергій Череватий повідомив, що "Крокодил" був знищений нестандартно: із самохідної артилеристської установки, коли машина стояла на землі.
У ніч на 12 лютого російські окупанти вчергове завдали ракетних ударів по інфраструктурі Харкова, внаслідок чого сталася велика пожежа на одному з місцевих підприємств. Також загарбники влучили у депо "Нової пошти", через що постраждав один цивільний.
Окупанти й далі обстрілюють Харків та населені пункти Харківської області.
Станом на березень 2023 року в Харкові працюють 55 % підприємств сфери обслуговування. Великий бізнес поки що не повертається. Так, у Харкові зараз пошкоджено 6 116 будівель і споруд, серед яких – 3 352 багатоквартирні житлові будинки, 1 809 будинків приватного сектора, 280 дитячих садків, шкіл та вищих навчальних закладів, 77 закладів охорони здоров’я, 174 адміністративні споруди та будівлі соціальної інфраструктури, 424 інші об’єкти, у тому числі комунальної та критичної інфраструктур. Але це не заважає місту розбудовувати своє майбутнє разом з найкращими фахівцями світу. Команда відомого британського архітектора Нормана Фостера, яка розробляє разом з харківськими фахівцями Генеральний план Харкова, бачить його зеленим мобільним сучасним містом з розвиненим науковим і промисловим потенціалом, в якому є місце і історичному середовищу, і сучасним архітектурним рішенням.
2 травня росіяни вдарили двома керованими авіабомбами по Дергачах. Одна влучила поблизу спорткомплексу, де діти займалися карате: вони дістали порізи рук і ніг.
5 - 6 червня РФ завдавала ударів ракетами С-300 по районах Харкова.
23 червня на слобожанському напрямку окупанти вдарили з авіації в районі Гатища та Плетенівки. Крім того, військові РФ обстріляли Гур'їв Козачок, Уди, Ветеринарне, Козачу Лопань, Стрілечу, Олійникове, Нескучне, Огірцеве, Гатище, Вовчанськ, Нестерне, Плетенівку, Бударки, Землянки, Озерне, Вільхуватку, Чугунівку та Тополі.
На куп’янському напрямку окупанти з артилерії та мінометів обстріляли Красне Перше, Фиголівку, Дворічну, Западне, Куп’янськ, Масютівку, Кислівку та Берестове Харківської області.
15 липня росіяни запустили по Харкову 4 ракети ЗРК С-300. 2 ракети вибухнули в повітрі, 2 інші ракети влучили в землю на стадіоні та в дорожнє покриття на території Шевченківського району м. Харків. В 4-поверховому будинку вибито вікна. Без постраждалих.
31 липня російська армія вдарила ракетами по Новобаварському району Харкова. Це були ракети типу С-300, які запустили з території Бєлгородської області РФ.
1 серпня російські війська атакували Харків близько десятьма дронами-камікадзе типу Shahed. У Салтівському районі дрон влучив у триповерховий гуртожиток одного з навчальних закладів, зруйнувавши другий та третій поверхи, перекриття та дах. У Шевченківському районі зафіксовано три “прильоти” на території спорткомплексу. 16 серпня у Харкові прогриміли потужні вибухи.
16 вересня росія завдала ударів по Харкову "Іскандерами". Поранень зазнали 5 людей. На одному з місць влучань утворилася семиметрова вирва, пошкоджені будинки, зруйновано стіни, вибиті шибки.
21 вересня було зафіксовано шість влучань ракетами типу С-300 по Слобідському району Харкова. Зруйнувано підприємство "Машгідропривід".
5 жовтня росіяни вдарили ракетою Іскандер по кафе у селі Гроза Куп'янського району Харківської області. Там проходив поминальний обід за загиблим військовим, якого перепоховали у рідному селі після ідентифікації. За даними поліції, у селі проживало близько 300 людей, із них понад 50 загинули. Це найбільш смертоносний російський удар по цивільному об'єкту 2023 року.
Протягом тижня 13-19 листопада один житель Харківщини загинув внаслідок підриву на боєприпасі. Ще семеро людей зазнали поранень внаслідок обстрілів або підривів.
29 грудня РФ завдала масованого удару по Харкову — слідчі зафіксували влучання 22 ракет. Цей обстріл міста став наймасштабнішим ударом по Харкову за час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Внаслідок російської атаки загинули троє людей, ще 13 зазнали поранення.
30 грудня пролунали вибухи в Харкові окупанти нанесли більше 6 ударів по цетральній частині міста. Постраждали щонайменше 14 людей.
На прикордонній Богодухівщині Харківської області завершують будівництво довготривалих фортифікацій. У районі встановлюють "зуби дракона" — одну зі смуг інженерних оборонних загороджень.
2024 рік
Місто потроху оговталося. У Харків повернулася велика частина мешканців (станом на лютий 2024 приблизна кількість населення – 1,3 млн), гуляють діти, у центрі багато автомобілів, працюють кафе. Тут вже звикли, що повітряна тривога може бути після прильоту, оскільки ракети, випущені з Білгородської області, долітають до Харкова за 30-40 секунд. Влада почала будувати підземні школи для навчання дітей, і вже відкрила першу з них, раніше 5 станцій харківського метро були переобладнані під класи для навчання 1000 школярів офлайн – така реальність прикордонного міста в умовах війни.
Проте, росія не полишає надії знищити або створити гуманітарну катастрофу у Харкові. Принаймні, саме такі заяви звучать від російської влади та топових пропагандистів. Останні місяці росія посилила свій терор проти цивільного населення: знищила найбільші електростанції Зміївську ТЕС та Харківську ТЕЦ-5, почала використовувати важкі авіаційні бомби для атак, поширює інформацію про плани захоплення міста, крім того, російські військові активізували наступ на Куп’янському напрямку.
Весною 2024 року Рада оборони Харкова ухвалила рішення про примусову евакуацію дітей разом із батьками з прикордонних районів, щоб убезпечити їхнє життя. До цього переліку у березні потрапили Великобурлуцька та Вільхуватська територіальні громади, а у квітні близькі до кордону з РФ населені пункти Харківського, Богодухівського та Ізюмського районів.
Все це неабияк впливає на настрої місцевого населення, проте люди налаштовані рішуче, вони вірять в ЗСУ і в те, що західні партнери не кинуть Україну напризволяще.
«Коли росія заявляє про якісь плани щодо Харкова, вони не беруть до уваги один важливий фактор — самих харків’ян. У 2022 році росіяни вважали, що їх тут зустрінуть з квітами, натомість зустрічали рясними кулями. За ці роки війни харків’яни пережили і напівоточення, і постійні обстріли, удари “шахедами”, відсутність світла і води, дізналися про катівні та масові поховання після деокупації області. Тут вже добре знають, що таке справжня росія. Тож коли москва покладається на те, що оборона міста складається лише з ЗСУ, вона сильно помиляється. Проте це не означає, що Харків не повинен готуватися. Зокрема, терміново потрібно вирішувати питання протидії ворожим КАБам і балістиці»
вважає військовий експерт, голова УЦБС Сергій Кузан.
26 квітня 2024 року командир 225-го окремого штурмового батальйону Олег Ширяєв (Сірко) заявив:
«Наміри захопити місто Харків та область у ворога є. Та їхня реалізація залежить від багатьох факторів. Зокрема наявності достатнього ресурсу серед особового складу й техніки, обстановки на фронті, внутрішньополітичної складової у самій країні-агресорці. Але головний чинник, який вони не врахували, це не лише специфіка масштабів міста, а перш за все фактор харків'ян», - наголосив він.
За словами комбата, росіяни роками поширюють та культивують тези, що "Харків - російське місто". Це роблять через агентів Кремля й усередині України, однак за 10 років війни росіянам не вдалося втілити її в реальність – а приводів для паніки немає й сьогодні.
На думку воїна, безпека міста залежить не лише від оборонних споруд, кількості військових і техніки. Зараз необхідно проводити величезний обсяг роботи із цивільними: не допустити паніки й завжди готуватися до ймовірного спротиву.
Також він заявив, що РФ атакує спальні та центральні райони Харкова насамперед для того, щоб психологічно тиснути на містян, зневірити їх та посіяти паніку.
Водночас долі "другого Алеппо" для міста передбачити не може ніхто, додав командир, оскільки очікувати від РФ можна будь-чого. За його словами, панікувати не варто.
Також комбат 225-го ОШБр додав, що першочерговим кроком мало б стати закриття неба над містом, і "цей ресурс є у закордонних партнерів України". На його думку, є надія на те, що Харкову нададуть цю підтримку та захист.
Незважаючи на те, що військові скептично ставляться до інформації про можливість росії захопити місто, а масове розповсюдження панічних настроїв через соцмережі експерти називають планомірною кампанією зі спробою посіяти паніку і зневіру, українське командування вважає за потрібне посилити заходи безпеки та оборонні можливості області.
Зокрема, на деокупованих 2022 року теренах Харківщини наразі будується друга лінія фортифікаційних споруд. За словами головкома Сирського, лінія оборони складатиметься зі взводних опорних пунктів, протитанкових ровів, комплексної системи загороджень, залізобетонних підземних бліндажів, системи бетонованих і небетонованих вогневих позицій.
Будівельники працюють 24/7 у надзвичайно складних умовах під ворожими ударами. На першій лінії наразі знаходяться ЗСУ, а так звану третю лінію будували у Харкові та на його околицях якраз після весняного витіснення російських військ з-під міста. Проте, все більш актуальним стає питання захисту від важких авіаційних бомб, які здатні пробивати бетон, і для цього вже потрібен інший захист — це системи Patriot, або літаки F-16, які дозволять Україні відігнати ворожу авіацію на безпечну відстань.
Головнокомандувач ЗСУ запевняє, що в разі, якщо росія знову спробує захопити Харків, це стане для них черговим розгромом.
22 квітня 2024 р. ворг завдав удару по Харківській телевежі.
24 квітня близько 00:30 збройні сили РФ завдали ракетні удари по Шевченківському району м. Харкова. Зафіксовано влучання двох ракет на територію житлового комплексу. Пошкоджено три багатоповерхівки, щонайменше 33 приватних автомобілі, кафе, магазини, офісні приміщення. Всього постраждали шість мирних мешканців. Ворог атакував місто двома ракетами типу С-300 з території бєлгородської області РФ.
5 травня, російські війська ударили по Шевченківському району Харкова. Постраждало щонайменше п’ятеро людей
Російські військові передислокували батальйон 76 повітрянодесантної дивізії до Курської області в рамках накопичення сил для можливої майбутньої наступальної операції на північний схід України та місто Харків, а також формують Північне угруповання військ на білгородсько-харківському напрямку, повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські військові зосередили в Бєлгородській області понад 31 тис. військовослужбовців; більше ніж 10 тис. військовослужбовців у Курській області та більше ніж 8 тис. військовослужбовців у Брянській області», - йдеться у зведенні за 5 травня 2024 року
Водночас аналітики вважають, що російське Північне угруповання військ не зможе здійснити успішну наступальну операцію із захоплення Харкова. «ISW продовжує вважати, що російським військовим не вистачає сил, необхідних для захоплення міста, але російський наступ на Харків і Суми призведе до відволікання українських сил з інших, більш важливих ділянок лінії фронту», - наголошується у зведенні.
Станом на 10 травня 2024 року для Харкова наземної загрози немає…Тривають важкі бої на прикордонні Харківщини.
Ворог продовжує обстрілювати цивільних людей Харківщини, а також окупанти розпочали контрнаступ на північному напрямку області. Бойові бригади зустріли противника вогнем.
На Куп’янському напрямку відбито 17 атак. Ворожі ДРГ можуть заїжджати на деякі наші території, але отримують відсіч від українських захисників.
14 травня 2024 рік на окремих ділянках, в районах Лук’янців та Вовчанська українські війська перемістились на більш вигідні позиції, щоб уникнути втрат, ворог займає позиції на вулицях міста, тривають активні бої. На Куп’янському напрямку ЗСУ відновили втрачені раніше позиції та покращили тактичне положення на окремих напрямках. Бої тривають.
Використані джерела
- Оборона Харкова: 2 роки від першого контрнаступу та підготовка до нових викликів
- Окупанти передислоковують сили для можливого наступу на Харків - ISW
- Оборона Харкова: не допустити паніки та працювати з цивільними - командир 225 ШБ Ширяєв
- Наслідки ворожого удару по Харкову: постраждало шість мешканців
- Харківська наступальна операція: як це було
- Харків через рік після повномасштабного вторгнення
- Війна в Харкові та Харківській області (2022–2023). Хроніка подій у посиланнях за друге півріччя повномасштабної російсько-української війни (1.09.2022–28.02.2023)
- Прикордонний Харків: загрози й оборона — інтерв’ю генерала Сергія «Марселя» Мельника
- Обстріл телевежі в Харкові: призупинена телетрансляція
