Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Енергетичний терор

Меню розділу

Найбільша в Європі Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) - третя у світі за сукупною потужністю АЕС, перші блоки якої почали зводити ще у 1981 році. Розташована вона на березі Каховського водосховища поруч із містом Енергодар. Її генеруюча потужність складає 6000 МВт - це близько 22% всього виробництва електроенергії в Україні. Станція налічує 6 ядерних ректорів та сухе сховище для відпрацьованого ядерного палива (ВЯП).

В ніч з 3 на 4 березня 2022 року внаслідок російського широкомасштабного вторгнення світ став свідком першого випадку у світовій історії, коли військові однієї країни атакували та захопили діючу атомну станцію іншої. Унаслідок цих дій ЗАЕС зазнала значних пошкоджень та пережила пожежі і в результаті були зупинені деякі енергоблоки. Персонал станції підтримував працездатність та безпеку станції, не зважаючи на присутність там росіян. Усі ці події становлять серйозну загрозу для ядерної безпеки регіону. Вони могли спричинити нову техногенну екологічно-гуманітарну катастрофу та стали передвісником подій, що відбувалися протягом наступного року на Запорізькій АЕС.

Один із топ-менеджерів Запорізької АЕС, керівник експлуатаційного підрозділу Олег Дудар, який виїхав з окупації у серпні минулого року, розповів, як російські військові силовим шляхом захопили цю станцію. «Це дика орда, вона, попри небезпеку ядерних подій, вдалася до силового ось такого захоплення станції й стрілянини прямим наведенням з важких танкових гармат, БМП, БТРів. По будівлях, по енергоблоках були прильоти, по естакадах, по спецкорпусу, було зруйновано будівлю навчально-тренувального центру, навчальний будинок якраз з аудиторіями».
«Якби найменший приліт, там маслом наповнене обладнання, там висока напруга, це призвело б до дуже трагічних подій і можливої посадки станції на нуль, тобто повного знеструмлення й можливого подальшого колапсу в енергосистемі, як називають блекаут»
, – каже Дудар.

За його словами, окупанти відразу розуміли, що підключити ЗАЕС до російської енергосистеми їм не вдасться.

Наслідки від цієї аварії будуть значнішими, ніж від того, що сталося в Чорнобилі чи Фукусімі.
Олег Дудар

«Запорізька атомна станція потрібна агресору як важіль ядерного шантажу. Вони будь-якої миті можуть довести станцію знову до того критичного стану, в якому вона була. Якщо не відновити охолодження, якщо не подати електроенергію на механізми, що охолоджують, качають воду, які охолоджують ядерне паливо, відбудеться розігрів цього палива, відбудеться втрата тієї води, яка охолоджує це паливо, відбудеться руйнування паливних касет, розплавлення корпусів реакторів та вихід радіоактивності у зовнішнє середовище. І це означатиме, що життя в цьому регіоні на багато сотень років не буде, тому що наслідки від цієї аварії будуть значнішими, ніж від того, що сталося в Чорнобилі чи Фукусімі», – зауважив керівник підрозділу ЗАЕС.

Дудар вважає, що з власної волі російські військові не підуть з Запорізької АЕС.

У ніч на 4 березня 2022 року весь світ стежив за онлайн-трансляцією з камери спостереження, розташованої на одній з адмінбудівель ЗАЕС. Камера пропрацювала кілька годин, доки росіяни захопили станцію. У темряві палала пожежа. Ніхто не розумів, що відбувається й чи не станеться новий Чорнобиль.

Усю ніч над Енергодаром гуділа сирена. “Потім сказали, що ці сирени просто перегоріли під шосту ранку” — розповідає Ольга, місцева жителька. Цей моторошний звук і страх посилювала невідомість. Енергодарці стежили за загравою над станцією, знали, що пожежників туди не пускають, і думали про радіацію й опромінення. Бомбосховищ та укриттів у місті немає. На випадок аварії на станції в мирний час було передбачено евакуаційні автобуси.

З військових сил у місті стояв лише загін Нацгвардії, який охороняв АЕС і патрулював місто, бійці мали стрілецьку зброю, гранатомети та, “здається, один бронеавтомобіль «Козак»”, — згадує начальник цеху електричних мереж ВП ЗАЕС Іван Петухов.

Наші спробували дати бій.

«Росіяни просто «розкришили» навчально-тренувальний центр, звідки відстрілювалися нацгвардійці. Потім ударили з великокаліберної зброї по головному корпусу… просто показували свою силу», — вів далі Петухов.


Попадання в учбово-тренувальний центр ЗАЕС. 3 березня 2022. Фото: «Енергоатом».

За свідченнями одного з місцевих активістів, під час штурму ЗАЕС загинуло троє бійців Нацгвардії з її охоронного загону і ще п'ятьох-шістьох було поранено. 30-40 осіб захопив у полон інгушський СОБР — саме вони атакували станцію. Місцеві розповідають, що полонених вивезли в посадку неподалік, роздягли до білизни, постріляли над головами, взяли розписку, що ті більше не воюватимуть, і відпустили в Енергодар. Комусь із них вдалося вибратися на підконтрольну Україні територію, когось захопили в полон і вивезли в Крим пізніше — вже з Енергодара.

Строковиків НГУ, які патрулювали місто, окупанти теж захопили в полон і спочатку використовували на громадських роботах, а потім вивезли в Крим. Їх повернули під час обміну 22 листопада 1922 р.

Тієї ночі вигоріли другий, третій і четвертий поверхи навчально-тренувального центру поблизу ЗАЕС. Пожежникам дозволили загасити пожежу лише через кілька годин, це вдалося зробити о 6 ранку 4 березня.

З цього бою почалася історія ядерного шантажу, який здійснює Росія. Територія ЗАЕС стала гарнізоном, де розміщено близько 500 російських військових, важку техніку та боєприпаси. Зі станції росіяни обстрілюють вільні українські території. Заручниками армії РФ стали 3 тис. працівників станції та близько 20 тис. жителів Енергодара, який росіяни обстрілюють задля провокацій.

Наприклад, про одну з російських атак під чужим прапором, у яких Росія звинуватила ЗСУ, 12 липня повідомив у своєму звіті Інститут вивчення війни (ISW).

Росіяни тероризують український персонал станції: змушують підписувати контракти з Росатомом, викрадають, катують, убивають. Найбільшу небезпеку сьогодні становить регулярне відімкнення ЗАЕС від української енергомережі після російських обстрілів ліній електропередач.

4 березня 2022 року на Запорізькій атомній станції (ЗАЕС) у робочому стані перебував лише енергоблок № 4. Енергоблок № 1 був на планово-попереджувальному ремонті. Енергоблоки № 2 і № 3 — відімкнено від мережі та переведено в безпечний стан. Енергоблоки № 5 і № 6 — переведено в безпечний стан.

Саме енергоблоки № 5 і № 6 регулярно відмикаються від енергомережі через російські обстріли ліній електропередач, і тоді спрацьовує останній запобіжник ядерної катастрофи — дизельні генератори. За час окупації ЗАЕС тричі було повністю знеструмлено: 25 серпня, 2 жовтня і 2 листопада. Наприкінці 2022 року всі шість реакторів Запорізької АЕС зупинено, але вони й досі споживають електроенергію з української енергосистеми. Росіяни блокують їх підключення.

Російський снаряд влучив в енергоблок № 1 і пошкодив обшивку реактора. Два снаряди влучили поблизу сховища відпрацьованого ядерного палива, як повідомив Енергоатом.

Підбитий нацгвардійцями російський танк залишився на території станції. Гармата націлена на енергоблок.

15 березня керівник НАЕК “Енергоатом” Петро Котін заявив, що на території ЗАЕС перебуває близько 400 російських військових, 50 одиниць техніки і багато вибухівки та зброї.

Червневі супутникові знімки (з сайту Planet) свідчать, що російські військові звели фортифікаційні споруди навколо ЗАЕС. Про це 24 червня також заявив мер Енергодара. Подальші знімки демонструють активне використання й розростання укріплень: у промзоні вздовж дороги з Енергодара до ЗАЕС, на узбережжі біля станції, біля пожежної частини.


Супутниковий знімок Planet.com від 29 жовтня 22 р.

29 червня російські військові закатували водолаза гідроцеху ЗАЕС Андрія Гончарука. Його змушували пірнати в охолоджувальний басейн ЗАЕС. Вимога — осушити охолоджувальний басейн нібито для перевірки його чаш щодо наявності закладеної раніше зброї — провокація, яку вигадали росіяни.

Військові наказали адміністрації ЗАЕС відчинити машинні зали на енергоблоках № 1, № 2 і № 3, щоб розмістити там свій військовий арсенал. У машинній залі енергоблоку № 1 зібрано щонайменше 14 одиниць важкої військової техніки з боєкомплектом, зброя та вибухівка, як повідомив Енергоатом. Пізніше інформацію про розташування військових і боєкомлекту в машинних залах станції підтвердили джерела Insider на ЗАЕС і співрозмовник BBC — інженер, який працював там під час окупації.

22 липня український дрон-камікадзе завдав удару по російському військовому наметовому містечку та техніці, розташованим навпроти енергоблоку № 1. Влучив у три зенітні установки та БМ-21 "Град". Троє військових загинули, 12 було травмовано.

5 серпня The Insider оприлюднив відео з доказами переміщення військової техніки біля реакторів.
Також розслідувачі з посиланням на джерела повідомили про замінування машинної зали енергоблоку № 1 і території навколо ЗАЕС; про розміщення “Градів” поблизу села Водяне; про боєприпаси, що зберігаються біля енергоблоків, усередині й під естакадами.

Про естакади, під якими росіяни зберігали військову техніку, згадував в анонімному інтерв’ю BBC один з інженерів станції. “Наприклад, під естакадою біля спецкорпусу № 2 іноді стоять БМ «Град» з боєкомплектом”, — повідомив він. Також розповів, що бачив російські артилерійські установки на майданчику, де зберігаються важкі металеві конструкції, як-от свіжі парогенератори.

5 серпня почалися обстріли ЗАЕС, націлені на знищення енергетичної інфраструктури, що поєднує станцію з українською енергомережею. О 14:30 було зафіксовано влучання у високовольтну лінію зв’язку 330 кВ ВРП автотрансформатора ЗАЕС, повідомила Запорізька ТЕС.

6 серпня Енергоатом повідомив про влучання російських боєприпасів по майданчику ЗАЕС поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива(ССВЯП), витік якого може спричинити екологічну катастрофу. У сховищі зберігається 174 контейнери по 24 збірки відпрацьованого ядерного палива. Через обстріли пошкоджено датчики радіаційного моніторингу, що мають сповіщати про витік радіації.

Обстріл ЗАЕС: Енергоатом повідомляє про п’ять “прильотів” у районі комендатури станції — неподалік дільниці зварки та сховища джерел випромінювання. Пошкоджено насосну станцію господарсько-побутових стоків.

22 серпня до ремонтної зони станції росіяни додатково завезли два БТР та шість спецвантажівок, повідомляє Енергоатом. Загалом на території станції було дислоковано понад 40 одиниць військової техніки. Біля енергоблоку № 1 — 16, біля № 2 — 7. Ще 12 загнали під естакаду.

25 серпня ЗАЕС уперше повністю вимкнули. Унаслідок пошкодження повітряної лінії ПЛ-750 кВ “Дніпровська” вимкнено енергоблоки № 5 і № 6.

26 серпня снарядом пробито дах спецкорпусу № 1, є влучання неподалік спецкорпусу № 2 та естакади.

1 вересня представник росіян пояснив директору МАГАТЕ Рафаелю Гроссі, що снаряд у мить приземлення розвертається на 180 градусів навколо своєї осі, тому він стирчить із землі так, ніби прилетів з окупованої росіянами території.

У ніч з 2 на 3 вересня росіяни обстрілювали Нікополь з локації, близької до ЗАЕС, про що свідчить відео, оприлюднене The Insider.

Вибух міни на периметрі ЗАЕС. 29 вересня на лінії подачі напруги на азотно-кисневу станцію від енергоблоку № 6 стався вибух. “Причина в тому, що периметр ЗАЕС заміновано російськими військовими, — повідомляє Енергоатом. — Уже було шість випадків, коли на мінах підривалися собаки, лисиці й дикі кабани”.

30 вересня росіяни викрали гендиректора ЗАЕС Ігоря Мурашова й завезли його до катівні “Яма” (за повідомленням The Wall Street Journal). Його звільнили з полону 3 жовтня завдяки широкому розголосу та втручанню гендиректора МАГАТЕ.


Генеральний директор ЗАЕС (нині вже колишній) Ігор Мурашов з українськими військовими -
щойно після звільнення з полону і перетину лінії зіткнення (3 жовтня 2022 року)

26 жовтня стало відомо, що в охолоджувальному басейні від переохолодження загинула риба, яка виконувала санітарну функцію та забезпечувала чистоту охолоджувальних трубок конденсатора турбіни. Тепла вода не потрапляє у ставок-охолоджувач через зупинку ЗАЕС.

2 листопада ЗАЕС було знеструмлено через обстріли високовольтних ліній зв’язку з українською енергосистемою, почали працювати дизель-генератори. Енергоблоки № 5 і № 6 переведено в холодний стан.

7 грудня Енергоатом повідомив, що росіяни розмістили кілька реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) “Град” біля енергоблока № 6, поруч із територією станційного сухого сховища відпрацьованого ядерного палива, де раніше в таємному режимі будували деякі “захисні споруди”.

"На станції тривають роботи з випробування та введення в експлуатацію пересувних котлів на дизельному пальному, щоб запобігти замерзанню критичних систем ЗАЕС у зимовий період", — ідеться у звіті МАГАТЕ за 13 грудня. Мобільні дизельні котли потужністю 1-3 МВт встановлені та працюють на одному з енергоблоків, ще декілька розміщено в інших місцях на майданчику.

Після терористичного акту росії на Каховській ГЕС загроза аварії на ЗАЕС стає все більш явною. Диктатор рф путін продовжує ядерний шантаж - окупанти не дозволяють персоналу Запорізької АЕС перевести енергоблок №5 у стан «холодний зупин».

Очільник Держатомрегулювання Олег Коріков заявив

"На атомній електростанції побудовано комплекс заходів на ядерній установці, щоб крім виробництва пари забезпечити захист населення, навколишнього середовища від неприпустимого впливу радіації, яка шкодить здоров'ю і навколишньому середовищу. На шляхи потенційного розповсюдження радіації вибудовуються бар'єри. Що відбулося з точки зору безпеки на енергоблоці №4? Порушено цілісність одного з бар'єрів на шляху розповсюдження радіації в навколишнє середовище. Перший контур - вода, яка омиває ядерне паливо. Вона з'явилася в другому контурі, який має йти на виробництво електрики в турбогенераторі".

З його слів, через безвідповідальні і непередбачувані дії окупантів, які шкодять ядерній та радіаційній безпеці, відбулося порушення цілісності фізичного бар'єра на шляху розповсюдження радіації в навколишнє середовище.

"Це відбувається в порушення умов ліцензії, відповідно до якої експлуатувати Запорізьку АЕС дозволено виключно в "холодному" стані. "Холодний" стан - найбільш безпечний, якщо ми можемо казати про безпеку в умовах окупації, коли там перебуває бозна хто, і в умовах відсутності Каховського водосховища, яка було надійним джерелом водних ресурсів для ЗАЕС, і в умовах відсутності надійного зв'язку з енергосистемою України", - додав Коріков.

Станом на сьогодні “На жаль, Запорізька станція залишається під контролем окупантів. Але говорити про зміну обстановки та ситуації там не доводиться. Українські Сили безпеки й оборони працюють, моніторять ситуацію і роблять все можливе, щоб унеможливлювати провокації. Але говорити про те, що щось змінилося зараз не доводиться. А станцію треба звільняти”, — заявив представник ГУР МО України Андрій Юсов.

Наразі усі шість реакторів ЗАЕС зупинені, а станція продовжує отримувати електроенергію з останньої з чотирьох резервних ліній електропередачі та надалі зазнає проблем із безпекою та експлуатацією.

Незважаючи на всі ці порушення — світ спостерігає. Російський ядерний тероризм в Україні мав би змусити світових лідерів до чітких кроків та жорстких санкцій щодо «Росатому» та пов’язаних із держкорпорацією компаній, але цього не сталося.

В "Енергоатомі" наголосили, що подальша окупація ЗАЕС та керування станцією нелегітимним та непідготовленим російським керівництвом постійно наближає АЕС до катастрофи.

"Саме тому Запорізьку АЕС необхідно негайно повернути під повний контроль законного оператора – НАЕК "Енергоатом", із подальшим приведенням станції до нормального режиму експлуатації й поновленням ядерної та радіаційної безпеки об’єкта", – заявили в "Енергоатомі".

Війна росії проти України поставила складні питання про те, яким чином держави взаємодіють. Міжнародні механізми на подібні глобальні ризики виявилися недієвими в умовах, коли ці ризики стали реальними, а не теоретичними. І відсутність належної реакції на російський ядерний тероризм та заходів безпеки довкола ЗАЕС можуть призвести до катастрофи через випадок, намір чи прорахунок росіян.

Використані джерела:

Україна у вогні війни за свободу: Хроніка

Календар подій

  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 2930 31