24 лютого
24 лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну о 3:40 на ділянці Мілове в Луганській області, а вже потім – наступ був всюди.
3:59 блокпост в Каланчаку був знеструмлений і камера перемкнулася в інфрачервоний режим, а пізніше помічено 4 особи у камуфляжі. Через кілька хвилин камера перестала працювати. На блокпосту в Чонгарі також зникає світло, а згодом перестає працювати камера.
4:35 - російські війська завдали удару по міжнародному пункту пропуску Велика Писарівка у Сумській області.
5:00 - Путін оголошує початок проведення «спеціальної військової операції» на території України. Збройні сили Росії починають вторгнення в Україну з різних напрямів, включаючи ділянку кордону з республікою Білорусь та з АР Крим.
Війська ворога обстрілюють і знищують ключові об’єкти інфраструктури, проводять масовані обстріли житлових районів українських міст і сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню, авіабомб і балістичних ракет. Колони живої сили та техніки ворога намагалися просунутися в Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Ч ернігівській та Київській областях, а також у бік Києва.
Аеропорт Гостомеля після звільнення
8:00 - 40 вертольотів з елітним спецназом російських військ на борту, вилетіли в бік аеропорту Гостомеля – відомого, як аеропорт «Антонов», розташований за 10 кілометрів від Києва. Для ворога це вважлива ціль, для організації повітряного моста.
Повітряним мостом з Білорусі повинні були перекинути техніку, війська та спрямувати все угруповання на Київ. В точці призначення спецназ та вертолітники зустріли активний і жорстокий опір. Бій прийняла недоукомплектована бригада Національної гвардії України, озброєна тільки мінометами та легкою стрілецькою зброєю. Згодом на допомогу долучилася група елітних бійців Сил спеціальних операцій, їхнім завданням було затримати висадку. Три дні окупанти штурмували аеропорт, відбувалися запеклі бої, однак завдяки мужньому захисту українських військових всі спроби штурму були відбиті.
На півдні російські війська безперешкодно пройшли через Перекоп і Чонгар.
9:00 - захоплені Нова Каховка, Каховська ГЕС та Північнокримський канал, а також протягом дня російські війська взяли декілька міст області під свій контроль: Генічеськ, Скадовськ, Каховку та Таврійськ.
К олона техніки підійшла до Херсона, інша колона наблизилась до Мелітополя.
Острів Зміїний, Ізмаїл
10:00 - російські військові кораблі – крейсер «Москва» та патрульний корвет «Василь Биков» – атакують гарнізон українських прикордонників на о.Зміїний у Чорному морі. Попри переважаючі сили ворога, українські військові відмовилися здатися. Спочатку повідомлялося, що всі захисники Зміїного загинули, проте згодом з’ясувалося, що вони потрапили в полон.
Саме тоді пролунала фраза «Рускій воєнний корабль, іді нах*й!» та стала першим крилатим висловом повномасштабної війни і задає тон подальшому опору українців. Ці слова почнуть масово поширювати, бренди додаватимуть їх до своїх продуктів і послуг, а іноземці виходитимуть із цим гаслом на мирні антивоєнні мітинги.
Російські військові на ЧАЕС
17:00 - окупанти захопили Чорнобильську АЕС і персонал станції взяли в заручники. У російський полон потрапили 169 військовослужбовців Нацгвардії України, які охороняли ЧАЕС.
Пересування важкої військової техніки росіян у зоні відчуження ЧАЕС спричиняє зростання рівня радіації. Пізніше стане відомо, що окупанти взагалі не зважали на радіаційне забруднення території: у приміщеннях на ЧАЕС, де вони зупинялися, а також у піску, яким вони набивали мішки для укріплень, був зафіксований підвищений в десятки разів радіаційний фон.
25 лютого
Ракетний обстріл житлового будинку в Києві
Ворог обстрілює Київ ракетами і аеропорт в Рівному, тривають бої в Печенігах і Дергачах. Цього дня відбулися перші бої в Києві. Російські диверсанти переодягнулися у форму українських військових та намагалися потрапити в центр міста, проте були знищені на Оболоні.Також, ворог намагається атакувати ТЕЦ-6 в районі Троєщини та військову частину на проспекті Перемоги. Запеклі бої відбувалися у Василькові, де українські сили протиповітряної оборони знешкодили Іл-76 разом із десантом ворога.
26 лютого
«Кадирівці» у лісі неподалік Бородянки.
Київ продовжує тримати оборону, знищуючи диверсійні групи, що проникли в місто. Українські сили знешкоджують у районі Гостомеля спецпідрозділ Росгвардії Чечні. Колона російської техніки увійшла в Бучу, розпочалися вуличні бої. Країна агресор завдає ракетних ударів по житловим будинкам Києва, Житомира та Чернігова, порушивши цим норми міжнародного гуманітарного права.
Ведуться бої в районі Антоновського мосту, який російським військам згодом вдалося взяти під контроль, що дозволило окупанту вийти на кордон Херсону.
27 лютого
В орогу вдається знищити на аеродромі в Гостомелі флагман української авіації – найбільший у світі транспортний літак Ан-225 Мрія.
Розбитий літак «Мрія» у аеропорту Гостомеля
Цього ж дня
Лідер українського гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, заспівав на тлі дзвіниці Софійського собору пісню "Червона калина", після чого вона набула нової популярності і стала всесвітнім шлягером.
Її співають всюди-на сцені і під час обстрілів, в Україні та на закордонних телеефірах, на площах міст вільного світу. Але ця пісня має історію… Пісня датована 1912 роком, написав Степан Чарнецький, режисер першого мандрівного професійного українського музично-драматичного театру у Галичині «Руська бесіда». Пісня призначалася для постановки п’єси «Сонце руїни», присвяченої гетьману Петру Дорошенку, якого звали так завдяки його планам об'єднання України, розділеної під час «Руїни» між московією та Річчю Посполитою. У 1914 році твір почув чотар Українських січових стрільців Григорій Трух, котрий додав ще кілька куплетів та навчив пісні бійців свого підрозділу.
Так "Червона калина" зазвучала спершу у Стрию, далі по Галичині та стала гімном Січових стрільців, а невдовзі її заспівала уся Україна.
28 лютого
Окупаційні війська продовжують спроби прорвати оборону Києва, неодноразово колони російських військ намагались штурмувати околиці столиці. Трасою в бік Києва рухається колона окупаційних військ, які розстрілюють будинки, що стоять біля дороги — окупанти бояться, що їх закидають коктейлями Молотова. По околицях Броварів агресором було завдано удару, імовірно, балістичною ракетою.
Російські війська захопили міста Бердянськ і Мелітополь Запорізької області та підійшли впритул до багатьох інших міст на півдні та південному сході України (зокрема до Маріуполя та Енергодара).
Також, в перші дні війни з’являється гасло
«Доброго вечора, ми з України» і стає популярним неофіційним військовим привітанням в Україні після вторгнення Росії у 2022 році, та отримує широкий вжиток. Фраза підіймає дух українців з перших днів війни. Вона вже стала маркером на означення приналежності до нації, яка веде боротьбу.
Її використовують журналісти на телебаченні, як дружнє вітання між собою, знімають патріотичне відео з військовими, створюють меми та кліпи.
«Доброго вечора, ми з України!» —музичний трек від PROBASS HARDI, реліз якого відбувся у жовтні 2021 року. Автором фрази є український музикант, фронтмен і вокаліст гурту «Даха Браха» Марко Галаневич.
