Удар Кримським мостом. Фото: © ТСН.ua
Кримський міст (Керченський міст або ж міст через Керченську протоку) став важливою частиною в окупації Криму. Цим мостом заїжджали військова техніка, боєприпаси, паливо та особовий склад російської армії. Все для того, щоб на окупованих територіях кількість військових та снарядів для їхньої зброї була достатньою. Міст – логістичний і транспортний вузол російської федерації, який з’єднує Краснодарський край із тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим. Його почали будувати невдовзі після окупації півострова.
Кримський міст у цифрах. Фото: Главред
Із моменту відкриття, 15 травня 2018 року, російське міноборони кинуло на спостереження за обстановкою навколо нього всі свої найкращі ресурси: мінтранс, росгвардію, прикордонників та фсб. Міст належить до переліку стратегічних об’єктів першої категорії, тому має потужну систему оборони: комплекси ППО та ПРО, протидиверсійні катери, берегові ракетні комплекси.
Схема оборони Кримського мосту. Фото: Комсомольська Правда
Біля самого мосту розміщені зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь», до охорони залучені комплекси С-400 «Триумф», що розгорнуті в Феодосії. Комплекси ППО та ПРО доповнені загонами з ПЗРК, що розміщені на трьох пунктах нагляду і охорони. Міст охороняють РЛС «Подсолнух» та РЛС раннього попередження ракетного нападу «Воронеж». З обох сторін мосту розміщена система контролю акваторії «Плавник» разом із гідролокаторами. Залучені до патрулювання протичовнові літаки Ил-38 та винищувачі Су-27, 39-й морський загін (в/ч 6942) та 115-та окрема бригада спеціального призначення (в/ч 6942) росгвардії, що розміщені у місті Керч.
Морська компонента представлена протидиверсійними катерами «Грачонок». Міст захищений протикорабельними береговими комплексами «Бал» та «Бастион», а огляд із космосу забезпечує супутник «Космос-К». Росіяни розмістили судна-мішені проєкту 436 БИС біля Керчинського мосту для протидії протикорабельним ракетам.
Відповідно до норм Женевської конвенції, інших норм міжнародного права, чинного українського законодавства, звичаїв і традицій ведення війни, Кримський міст є законною ціллю. З військової точки зору його ураження – це перерізання логістичної артерії, яка підживлює російські війська на півдні України. У зв'язку з цим на початку 2023 року Президент Володимир Зеленський поставив перед СБУ ціль – зробити Кримський міст непридатним для перевезення важкого озброєння.
Керував операцією голова СБУ Василь Малюк. Фото: прес-служба СБУ
Навесні 2022 року розпочалася розробка багатоскладового плану знищення моста. Українське командування поставило за мету спочатку знищити ППО окупантів, а коли захист об'єкта стане значно слабшим, завдати ударів по самій мостовій споруді. Команда СБУ створила технічно складну схему доставлення на переправу вибухівки у ємностях, обмотаних поліетиленовою плівкою. Такий вантаж виглядав абсолютно цивільним і не мав викликати підозр. Було розраховано достатню товщину шару плівки, щоб приховати від митних сканерів накачані сумішшю гексогену металеві циліндри-сердечники. Рулонами забили цілий контейнер, сумарна вага якого у тротиловому еквіваленті відповідала 21 т, або 42 російським «гіперзвуковим» ракетам Кинджал.
Такий вигляд мала схована у плівці вибухівка. Фото: прес-служба СБУ
Проходження вантажу з України до місця вибуху на мосту було дуже непростим: закамуфльована вибухівка повинна була проїхати з пункту А в пункт В, водночас обов'язково перетнути міст.
Заява спецслужб Болгарії та Комітету з держдоходів Вірменії. Фото: ВВС
8 жовтня 2022 року приблизно о 6:05 українські сили вперше атакували Кримський міст. Вибух спричинив загорання потягу із паливом, що рухався залізничною частиною мосту. Два прольоти дорожнього покриття обвалилися у воду, ще одна частина просіла частково. Усього ремонту зазнало близько 250 метрів шосейного полотна. Мостова арка не постраждала.
Пошкоджений Кримський міст. Фото: Telegram
Дату операції, наступний день після дня народження Володимира Путіна, обрано не випадково. Це був одночасний удар і по об'єкту, який забезпечує військові потреби ворога, і по самолюбству президента росії.
Секретар РНБО Олексій Данілов опублікував у мережі «Facebook» змонтоване відео, на якому зображено пожежу на Кримському мосту і виступ Мерилін Монро з піснею «Happy Birthday, Mr President».
Після «першої проби пера» в СБУ одразу взялися за розробку нового удару по мосту із залученням Військово-морських сил України, зокрема командувача ВМС Олексія Неїжпапи.
Під час підготовки до атаки СБУ використовувала відеозаписи з відкритих джерел, у тому числі кадри росіянки, яка відпочивала в районі цього об'єкту на яхті. Вона зафіксувала на відео внутрішні конструкції арки мосту.
Кадри, які використала СБУ. Фото: скріншот із фільму «Кримський міст на біс»
Велику роль у реалізації цієї ідеї відіграв керівник одного з управлінь військової контррозвідки – офіцер на псевдо Хантер, який доклав руку до створення морських дронів. Операцію з повторного підриву Кримського мосту в СБУ, за ініціативи особового складу, назвали символічно – «See Baby», тобто «Морський малюк». Так називають нове покоління надводних дронів, які використовує СБУ.
Українські спецслужби створили начинені вибухівкою дистанційно керовані плавзасоби-камікадзе, зроблені з унікального матеріалу, непомітного для ворожих РЛС, конструкція яких передбачала три види управління і самознищення в разі необхідності.
Зовнішній вигляд розроблених СБУ морських дронів. Фото: прес-служба СБУ
17 липня 2023 року відбулася друга результативна атака. Мешканці Керчі повідомляли, що чули два вибухи – о 03:04 та 03:20 за місцевим часом. Удар припав на північну частину мосту, в районі 4-ї опори від насипної коси з Таманського півострова. Внаслідок чого один з автомобільних прольотів просів, з'явилися тріщини на опорах.
Наслідки атаки морськими надводними дронами. Фото: Крим 24
У атаці були задіяні п’ять морських безпілотних літальних апаратів Sea Baby, дистанційно керованих із Києва. До мосту змогли дістатися два з них, які й вразили опори мосту. Три морські дрони, у яких закінчилося паливо дорогою, довелося самоліквідувати.
Знищений дрон-камікадзе у Севастополі. Фото: ЧП Севастополь
У 2024 році в межах операції масованого удару по Криму «Місячний град» відбулася третя атака на Кримський міст, про яку раніше не повідомляли. Тоді міст знищити не вдалося. Про це йдеться в розслідуванні «New York Times» щодо ролі американців в українських операціях проти Росії.
За даними розслідування, Білий дім планував використати ракети Atacms для знищення мосту: вони мали ослабити вразливі ділянки, після чого морські дрони підірвали б його опори. Однак у цей час росіяни посилили оборону мосту, тож Україна запропонувала атакувати лише за допомогою Atacms. Американські посадовці заперечували, заявляючи, що ракети не дадуть бажаного результату, і запропонували або відкласти удар, або відмовитися від нього.
16 серпня 2024 року українські військові випустили ракети Atacms по об’єкту. Того разу вдалось досягти лише часткового успіху. У результаті удару залишилися пробоїни, які росіяни змогли відремонтувати.
Окрім атаки на Кримський міст, операція «Місячний град» передбачала удари по російських військових кораблях, літаках, командних пунктах, складах озброєнь і технічних об'єктах. Ці атаки були успішними: деякі російські об’єкти було знищено, інші – переміщено на материкову частину росії.
За наказом в. путіна було створено спеціальну комісію для розслідування обставин підриву Кримського мосту у 2022 році.
У лютому 2025 року у Ростові-на-Дону розпочався суд над 8 звинуваченими у підриві. Це Артем та Георгій Азатьянови, Олег Антипов, Олександр Билін, Володимир Злоба, Дмитро Тяжолих, Роман Соломко та Артур Терчанян. Їх звинувачують у теракті, що спричинив смерть людей. Також їм інкримінують незаконний обіг вибухівки, а Соломку та Терчаняну – контрабанду вибухових пристроїв.
Слухання у російському суді зробили закритим і офіційно почути версію обвинувачених і їхнього захисту стало неможливо. На підставі отриманих ВВС матеріалів справи відомими стали факти, як саме СБУ вдалося довести вантаж на Кримський міст.
Звинувачені у підриві мосту. Фото: BBC
Спецоперації СБУ з ураження Кримського мосту були унікальними за своїм задумом. Подібні операції у класифікації НАТО називаються «перший етап каскадного характеру планування операції», коли під вогневий контроль беруться логістичні шляхи і бази накопичення зброї та боєприпасів. Наразі саме так і діє українська армія – завдає точкових влучних ударів по російських військових об’єктах. Руйнування не тільки порушило логістику, а й показало, що путінський режим – такий самий крихкий і нестійкий, як і конструкції мосту. Після другої атаки російська федерація перестала повноцінно використовувати Кримський міст у військових цілях.
