Колаж: ВВС News Україна
Україна послідовно розширює географію застосування ударних безпілотників, зміщуючи війну з лінії фронту в глибокий тил росії. Однією з найрезонансніших цілей останнього часу стала Шатурська ГРЕС – найбільша теплова електростанція, задіяна у живленні столичного регіону російської федерації.
Шатурська ГРЕС як стратегічний об’єкт
1920 рік – початок спорудження. Електростанцію побудовано в межах плану Державної комісії з електрифікації росії (ДЕЕЛРО). Вона має статус тимчасової дослідної станції потужністю 5 МВт і працює на торфі. Місце зведення обрали невипадково – навколишня місцевість багата на торф’яні болота, які на той час вважалися дешевим і доступним джерелом палива.
1930–1950 роки – закріплення в енергосистемі центру. Станція поступово нарощує потужність і стає важливим джерелом електроенергії та тепла для Московської області, зокрема міста Шатура та прилеглих населених пунктів.
1986–1989 роки – перехід на газ. На тлі старіння торф’яної генерації, об’єкт масштабно реконструюють, що різко підвищує його ефективність і надійність. Від цього моменту він остаточно закріплюється як велика теплова електростанція регіонального значення.
Теплова електростанція в місті Шатура стала однією з перших на території росії. Фото: ВВС News Україна
2000-ні роки – модернізація і нова роль. Шатурська ГРЕС увійшла до структури західного енергетичного капіталу – спочатку компанії E.ON, а згодом – «Юніпро». У цей період модернізовано трансформатори, підстанції та частину енергоблоків. Об’єкт перетворився на важливий вузол у розгалуженій системі електропостачання центральної частини рф.
2010 рік – ключовий технологічний стрибок. Введено в експлуатацію парогазовий блок комбінованого циклу (CCGT) потужністю 400 МВт, який характеризується високою ефективністю та зниженими викидами шкідливих речовин. Проєкт отримав міжнародне визнання в межах Кіотського протоколу.
2019 рік – максимум потужності. Шатурська ГРЕС стає найбільшою тепловою електростанцією Московського регіону та покриває понад 20% всієї генерації області. Виробництво електроенергії здійснюють сім енергоблоків:
- три паротурбінні блоки по 200 МВт;
- два блоки по 210 МВт;
- теплофікаційний блок на 80 МВт;
- парогазовий блок ПГУ-400 (400 МВт).
Після 2022 року – вразливість під санкціями. Шатурська ГРЕС критично залежить від західних технологій. Газова турбіна GE 9FA підпадає під експортні обмеження США, що робить неможливим її обслуговування та заміну.
Шатурська ГРЕС у 2021 році. Фото : BLIK
Українські дрони як інструмент відповіді. 23 листопада 2025 року – початок атаки. Українські безпілотники здійснили атаку на Шатурську ГРЕС. Об’єкт, розташований більш ніж за 100 км від Москви та приблизно за 112 км від Корольова – міста, де зосереджене підприємство ракетно-тактичного озброєння, пов’язане з виробництвом крилатих ракет Х-101 та Х-555. Таке географічне розташування одразу надало події стратегічної ваги.
Атака на Шатурську ДРЕС – яка відстань до України. Фото : DeepState
Перші хвилини – вибухи й пожежа. Місцеві жителі повідомили про серію гучних вибухів. За свідченнями очевидців: «...кілька спалахів пролунали майже підряд, після чого над територією станції піднявся високий стовп диму». Невдовзі стало видно відкрите полум’я на одній з ділянок енергокомплексу.
Стовп вогню, який утворився внаслідок ураження газорозподільної станції. Фото: Exilenova +
Робота ППО – часткове перехоплення. Російські засоби протиповітряної оборони намагалися відбити атаку. За офіційними заявами, частину дронів було перехоплено. Міністерство оборони рф заявило про 75 «перехоплених і знищених» БпЛА. З них:
36 – над акваторією Чорного моря;
інші – над окупованим Кримом, Брянською, Воронезькою, Смоленською, Бєлгородською, Калузькою, Рязанською, Московською областями та Краснодарським краєм.
Факт ураження – підтвердження займання. Попри заяви про «успішну роботу ППО», офіційні джерела російської федерації змушені були визнати, що «декілька безпілотників досягли території Шатурської ГРЕС».
Відеофіксація – прорив оборони. У російських та українських соцмережах з’явилися кадри пожежі. На них зафіксовано роботу російської ППО та безпілотники, візуально схожі на FP-1 або FP-2, частина з яких успішно долає оборону і влучає в будівлі станції. Див. відео: «Вибухи на Шатурській ГРЕС».
OSINT-аналіз – масштаб ураження. Українська спільнота «КіберБорошно» геолокувала місця влучань. За їхніми даними зафіксовано:
- горіння в районі двох трансформаторів енергоблоків потужністю 210 МВт;
- потужний стовп вогню в зоні газорозподільної станції, яка живить парогазовий блок на 400 МВт;
- ураження турбінного залу теплофікаційного енергоблоку потужністю 80 МВт.
Пожежа на Шатурській ГРЕС. Фото : КіберБорошно
Енергетичний тиск. Навіть поодинокі удари по критичній інфраструктурі з часом посилюють загальний ефект, а непередбачуваність збільшує психологічний тиск.
Результат ураження – дефіцит потужностей. Військові експерти оцінюють потенційні втрати генерації до 900 МВт. Це понад половина встановленої потужності Шатурської ГРЕС, що одразу виводить її з режиму повноцінної роботи.
Системний ефект – втрата рівноваги. Часткове припинення роботи електростанції призводить до збільшення навантаження на інші об’єкти енергосистеми.
Межі резервів – накопичення ризиків. Енергетична інфраструктура Москви та області здатна витримувати поодинокі аварії. Однак серія цілеспрямованих ударів по ключових вузлах поступово виснажує систему, знижує її здатність до відновлення та переводить об’єкти в стан тривалої нестабільності.
Удари по Шатурській ГРЕС – це формування «нової логіки війни», коли фронт проходить через «трансформаторні парки», а енергетика стає полем бою.
