Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Авіатроща у Броварах

Меню розділу

(про загибель керівництва МВС 18 січня 2023 року)

Вранці 18 січня 2023-го у Броварах Київської області на дитячий садочок «Джерельце» впав гелікоптер ДСНС EC-225 Super Puma. Садочок запалав, горіло й декілька автомобілів, припаркованих біля будинку. Трагедія забрала життя десятьох людей, що були в гелікоптері, загинули, зокрема, керівництво МВС. Також через авіатрощу в садочку загинули чотири жінки та дитина, 31 людина, серед яких 13 дітей, отримали поранення.

В той день на цьому гелікоптері летів у відрядження міністр МВС Денис Монастирський. Разом з ним у гвинтокрилі знаходилися держсекретар міністерства Юрій Лубкович, перший заступник Євгеній Єнін, заступниця керівника Патронатної служби МВС Тетяна Шутяк, начальник управління забезпечення захисту Департаменту внутрішньої безпеки Михайло Павлушко, фотограф Микола Анацький, поліцейський Андрій Маринченко та екіпаж: командир Олександр Василенко, пілот Костянтин Коваленко і бортмеханік Іван Касьянов. Окрім того, авіакатастрофа забрала життя 4 жительок Броварів: Олена та Мілана Пономаренко, Марина Грановська, Тетяна Бойченко. Отримали поранення 31 людина, з них – 13 дітей.

Гелікоптер вилетів з Нових Петрівців, що на Київщині, та мав дістатися Харківщини та Дніпропетровської області. Проте, близько 8 ранку він розбився в Броварах.

Очільник МВС Денис Монастирський, який загинув у цій трагедії, вирішив скористатися гелікоптером саме через щільний графік.

Він мав бути в Ізюмі, нагородити нацгвардійців. Потім він мав заїхати в Донецьку область, потім – в Дніпропетровську. Тому він полетів на гелікоптері, бо пересуватися на такому виді транспорту вдається швидше.

Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський народився 12 червня 1980 року у Хмельницькому, де закінчив юридичний факультет Хмельницького університету управління та права. Згодом викладав у своєму рідному університеті, очолював відділ з питань законотворчості та наукових експертиз.

Займався і практичною юриспруденцією: працював у юридичній фірмі Hillmont Partners, що надає послуги інвесторам та бізнесу, та ТОВ «Лігал Консалтинг», яка працює в сфері управління та комерції.

У певний момент майбутній голова МВС увійшов в навколополітичні кола – був помічником народного депутата від «Народного фронту» Антона Геращенка, який в свою чергу був «тінню» тодішнього всемогутнього очільника МВС Арсена Авакова. Монастирський керував напрямком реформування правоохоронної та судової системи в аналітичному центрі «Український інститут майбутнього», одним зі співзасновників якого є Геращенко.

Також Монастирський брав участь в обранні керівного складу місцевих прокуратур під час реструктуризації органів прокуратури та був секретарем Конкурсної комісії з формування Державного бюро розслідувань.

З 2019 року він вже безпосередньо розпочав політичну кар’єру, долучившись до «зеленої хвилі». Монастирський пройшов до парламенту за списком «Слуги народу» під високим 19 номером, де очолив впливовий комітет з питань правоохоронної діяльності.

16 липня 2021 року Верховна Рада України призначила Дениса Монастирського на посаду Міністра внутрішніх справ України.


Останній звіт Дениса Монастирського президенту.

Після початку повномасштабної війни Монастирський став одним з постійних учасників засідань Ставки Верховного Головнокомандувача, тож входив у вузьке коло осіб, найбільш наближених до президента.

У серпні 2023 року Денис Монастирський нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. У нього залишились дружина та двоє синів.

Перший заступник міністра внутрішніх справ Євгеній Єнін народився 19 листопада 1980 року. Закінчив з відзнакою Національну академію Служби безпеки України за спеціальністю «Правознавство» та Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі (кваліфікація «юрист-міжнародник»). Єнін проходив військову службу на посадах офіцерського складу в оперативних підрозділах Служби безпеки та Служби зовнішньої розвідки, але більша частина його кар’єри пов’язана якраз з міжнародкою. З 2005 по 2016 роки обіймав посади секретаря, начальника відділу, радника в структурі МЗС. Зокрема, він приділяв увагу відносинам України з Молдовою (є автором дисертації на тему процесу врегулювання придністровського конфлікту).

З посади радника-посланника посольства України в Італії в червні 2016 року був досить несподівано десантований в Україну на посаду заступника генпрокурора (на той час – тільки-но призначеного глави ГПУ Юрія Луценка). На цій посаді Єнін опікувався питаннями міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, зокрема, щодо виявлення, арешту та повернення в Україну злочинних активів, а також розшуку та екстрадиції в Україну діячів режиму Януковича. У квітні 2019 подав у відставку, але опинився у нагоді новій владі: він допомагав Монастирському як позаштатний консультант правоохоронного комітету в підготовці законопроєктів.

За рік Єніна вже було призначено заступником голови МЗС. Повернувшись у це відомство, Єнін став агентом України у справах проти РФ, що розглядаються міжнародним судом ООН. А у вересні 2021-го знову об’єднався з Монастирським вже після призначення того міністром внутрішніх справ. У новому для себе міністерстві Єнін освоївся дуже швидко, не уникав публічності.

Має нагороди – орден «За мужність» ІІІ ступеня та орден «За заслуги» ІІІ ступеня.

У нього залишились дружина та двоє дітей

Державний секретар МВС Юрій Лубкович народився 31 травня 1989 року у Тернополі. У 2010 році закінчив Університет імені Еразма Роттердамського за спеціальністю «бізнес». Отримав ступінь бакалавра з менеджменту та ступінь магістра з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності в Тернопільському національному економічному університеті.

Лубкович – кадровий держслужбовець. Протягом 10 років до призначення держсекретарем МВС (листопад 2021 року) обіймав посади на державній службі – в Тернопільській обладміністрації, Секретаріаті Кабміну, Апараті Верховної Ради. Проходив спеціальні навчальні курси державних управлінців в Секретаріаті уряду Канади та Наньянському технологічному університеті Сінгапуру.

Був одружений.

Тетяна Шутяк була заступницею керівника Патронатної служби МВС. Дівчина не дожила буквально тиждень до свого наступного дня народження. 24 січня 2024 р. їй мало б виповнитися 27 років.

Тетяна Шутяк закінчила Одеську юридичну академію, вивчала кримінальну юстицію. У 2018 стажувалася в апараті Верховної Ради. А згодом стала помічником тоді ще народного депутата Дениса Монастирського. Коли ж його призначи ли міністром, дівчина почала працювати разом з ним в МВС.

Тетяна була родом з села Соколівка на Хмельниччині . Там досі живуть її батьки. Крім неї, в сім’ї ще є сестра Наталія, яка працює в Укрзалізниці.

Вікторія Анацька, дружина загиблого фотографа МВС Миколи Анацького згадує….

Познайомилась з Миколою у 2017 році. Тоді він був військовим. "Він розповідав, що хотів захищати рідний Бахмут ще під час його першої окупації у 2014-му, але військові, які тоді були там, підлягали або розстрілу, або тортурам з боку росіян. Одного дня він взяв сумку і сказав, що йде в спортзал, а сам поїхав у Дніпро і почав служити в добровольчому батальйоні "Донбас". Його перші виїзди – в Дебальцеве, Широкине. Він підсвідомо знав, що буде військовим, ходив в спортзал, купляв військову форму. В нього був позивний "Майстер" – він був майстром у всьому, за що брався", — розповідає Вікторія.

У 2017-му, після знайомства з Вікторією, Микола переїхав до неї в Київ: "Почав служити в батальйоні Кульчицького. Був якийсь захід, його відправили туди з фотоапаратом. Там він познайомився з пресслужбою Нацгвардії, потім перевівся до них, став пресофіцером. Згодом його помітили в МВС і забрали у міністерство. Там Микола працював з 2019 року".

Перед початком повномасштабного вторгнення Микола відвіз вагітну дружину на захід України. Сам повернувся в столицю. "Поїхав у військову частину і мобілізувався. Після деокупації Київської області їхній підрозділ мав вирушати на Донбас. Але до нього зателефонували з МВС і повідомили, що повертають на роботу, бо він їм потрібен", – згадує Вікторія.

У березні 2022-го у пари народилася донька Марічка. За десять місяців Микола загинув – через чотири дні після свого дня народження. 14 січня 2023-го чоловіку виповнилося 34 роки.

"Коли він був на війні, я була більш зібрана, очікувала всього, розуміла – в будь-яку мить його може не стати. А коли він перейшов в МВС, трошки розслабилась. В нас народилась донечка, я дещо переключилась. 17 січня він сказав, що йому завтра треба рано вставати на роботу. Наступного дня подзвонив його друг з Нацгвардії й каже: "Ти знаєш, що вертоліт міністра впав?" Я почала передивлятись новини й зрозуміла, що виживших немає. Не могла повірити – він стільки разів виживав на лінії фронту. Цих людей поєднав гелікоптер – не спроста вони туди сіли. Девʼять ангелів полетіли. Коли ми востаннє гуляли по Києву, він сказав: "Коли мене не стане, хочу щоб мене пам'ятали. Щоб через 100 років якийсь фотограф подивився на мої кадри й сказав: "Який класний чувак!".

Відомо, що катастрофи зазнав далекомагістральний апарат ЕС225 Super Puma. Партія цих гвинтокрилів була передана Україні ще за часів минулого керівництва МВС за кошти французького кредиту в межах договору між міністерством та компанією Airbus. І ще тоді лунали сумніви щодо необхідності підписання контракту на закупівлю такої кількості далеко не нових гелікоптерів, які, до того ж, не можна застосувати для військових цілей.

Цікаво, що раніше подібна модель була в експлуатації в Норвегії, але ця країна призупинила її після аварії одного з апаратів. І це далеко не єдина відома катастрофа «пуми».

Ці гвинтокрили в Україні використовувались Державною службою з надзвичайних ситуацій. У відомстві заявили, що гвинтокрил ЕС-225 (бортовий номер 54) неодноразово залучався до виконання завдань із транспортування особового складу до місць виникнення надзвичайних ситуацій, а екіпаж судна був підготовлений та мав необхідну кількість годин нальотів на таких авіаційних суднах. Саме цей борт найчастіше використовувався через можливість одночасно перевозити велику кількість людей.

21 січня 2023-го СБУ почала розслідування авіатрощі. Розглядалися декілька версій трагедії: порушення правил польоту, технічна несправність гелікоптера, умисні дії щодо знищення транспортного засобу.

У березні 2023 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що "чорну скриньку", знайдену на місці авіакатастрофи, розшифрували, а дані передали слідству.

31 липня генпрокурор Андрій Костін заявив, що про диверсію чи замах на життя державних діячів не йдеться, а також, що зібрані всі технічні документи, щодо розслідування причин аварії.

3 серпня 2023-го слідчі повідомили про підозру п’ятьом посадовцям ДСНС, які, за версією слідства, порушили правила безпеки польотів:

  • начальнику Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування ДСНС України;
  • в. о. командира спеціального авіаційного загону;
  • заступнику командира з льотної підготовки;
  • командиру авіаційної ескадрильї;
  • начальнику служби безпеки польотів Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України з міста Ніжин Чернігівської області.

4 серпня Печерський райсуд обрав підозрюваним запобіжні заходи. Один з них – начальник Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування ДСНС, Іван Коробка, заявив, що всі дії під час польоту гелікоптера відбувалися згідно з "керівними документами", рівень екіпажу дозволяв перевозити керівний склад та в той день погода була льотна.

"Навіть при посадці, де вони забирали пасажирів на борт, звучала фраза, що їм підсвічували з землі проблисковими маячками службового транспорту, щоб зорієнтувати, куди саме сідати. У нас є листування командира екіпажу з командуванням про те, що він не може визначити висоту хмар через туман. Однак політ ніхто з командирів не припинив, або не відклав до стабілізації погоди", — заявив слідчий ДБР Вадим Приймачок.

Слідчі ДБР відновили похвилинно день аварії, у тому числі розшифрували „чорні скриньки“. До розслідування залучались закордонні експерти, у тому числі представники французької компанії – виробника гелікоптера.

Коли командир екіпажу готувався до польоту, йому не повідомили метеорологічні дані по всьому запланованому маршруту, зокрема про вкрай несприятливі погодні умови над Броварами. Екіпаж гелікоптера не мав відповідних допусків до польотів у складних метеоумовах і необхідних сертифікатів.

"Через складні погодні умови гелікоптер був змушений виконувати політ на гранично низькій висоті, яка навіть менша, ніж висота будівель на маршруті руху. Командир екіпажу побачив перешкоду – багатоповерховий будинок – і почав здійснювати маневр обльоту, однак різко піднявся вгору, втратив орієнтування у просторі і під час завершення маневру внаслідок відсутності необхідних навичок допустив зіткнення із землею", – описали події в ДБР.

Саме досудове розслідування містить 163 томи. Кожен том – це десь 250 сторінок.

У листопаді 2023-го ДБР завершило розслідування. Усі підозрювані перебувають під домашнім арештом.

У 2024 році обвинувальний акт повинен потрапити до суду.

Відео матеріали

Використані джерела

Україна у вогні війни за свободу: Хроніка

Календар подій

  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 2930 31