Воронцов Михайло Семенович

[1782-1856]

державний російський діяч, генерал-фельдмаршал
(До 225-річчя від дня народження)

Воронцов Михайло Семенович народився у 1782 році, дитинство і юність провів у Лондоні, де одержав блискучу домашню освіту. Брав участь у Кавказькій кампанії 1803 року, війнах з Наполеоном І, російсько-турецькій війні 1806-1812, російсько-турецькій війні 1828-1829 років.
Після повернення в Росію Воронцов М.С. командував Третім піхотним корпусом, а 7 травня 1823 року його призначено Новоросійським генерал-губернатором і намісником Бессарабської області. Дане призначення засвідчило зміну політичного курсу на повне інтегрування південного регіону у складі імперії.
З початку 20-х років ХІХ століття діяльність М.С.Воронцова пов'язана з нашим краєм. Землі на півночі території сучасної Херсонської області належали Воронцовим.
Князем придбано село Миколаївку, у 1821 році її перейменовано у Нововоронцовку.
М.С.Воронцов мав у Херсонській губернії 27 тис. дес., а всього за його маєтками в різних губерніях нараховувалося 27 тис. душ.
"Полудевственный Новороссийский край ждал лишь искусной руки для развития в нем земледельческой и промышленной деятельности. Воронцову обязаны: Одесса - небывалым дотоле расширением своего торгового значения и увеличением благосостояния, Крым - развитием и усовершенствованием виноделия, устройством превосходного шоссе, окаймляющего Южный берег полуострова, разведением и умножением разных видов хлебных и других полезных растений, равно как и первыми опытами лесоразведения..." (Энциклопедический словарь /Изд Ф.А.Брокгауза и И.А.Эфрона. - СПб., 1892. - Т.13(7). - С.231).
За своїми поглядами М.С.Воронцов був близьким до раннього руху декабристів, прихильником поступового визволення селянства. Великий землевласник, він запроваджував у своїх маєтках нові форми господарювання. Відповідно до своїх ліберальних переконань намагався створити на Півдні України сприятливі умови для розвитку капіталістичних відносин, підприємницької діяльності, піднесення аграрного виробництва.
Багато зробив М.С.Воронцов для розвитку культури й освіти Півдня України. У 1825 році створено просвітницький музей при Одеському товаристві історії та старожитностей. У 1829 році розпочалися сезони Одеського філармонійного товариства, а у 1830 - відкрита міська публічна бібліотека. У 1834 році в Одесі надруковано першу книгу українською мовою "Маруся. Повість віршована".
Для якісної підготовки матросів торговельного флоту за ініціативою графа М.С.Воронцова у Новоросії були відкриті морські класи, що пізніше дістали назву морських шкіл. На території сучасної Херсонщини такі школи були створені у Бериславі, Голій Пристані та Олешках.
М.С.Воронцов сприяв проведенню історичних та палеографічних розвідок у Північному Причорномор'ї.
За урядування Воронцова південь України розвивався під наглядом центру, котрий регулював надання різноманітних привілеїв колоністам для сприяння його розвитку. Урядування Воронцова значно прискорило інтеграцію південної України і Криму у складі Росії.
У похилому віці М.С.Воронцова призначено намісником на Кавказі. Князь поклав кінець кровопролиттю на Кавказі.
Помер М.С.Воронцов в Одесі. На Соборній площі міста у 1863 році йому встановлено пам'ятник.
10 листопада 2005 року М.С.Воронцова та його дружину перепоховано в місце першого поховання в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м.Одеси.