Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Йосип Сліпий

17.02.2022

Він був натхненним ученим, священиком і єпископом, який блискуче керував отарою мучеників і пропалих безвісти. Він був справжнім принцом Церкви і дав своєю присутністю більше слави Священній Колегії Кардиналів, аніж йому дало його призначення на посаду. І, безумовно, він був великим українцем свого часу.

За словами блаженного Папи Івана Павла ІІ, «він простелив свободу сучасній Україні». Адже для Й. Сліпого «Батьківщина – це наш рідний край, наша мова, наша історія, наша віра, всі наші предки, що впродовж століть будували свою державу... Тільки в Батьківщині через законну рідну державу народ вповні заспокоює свої духовні й суспільні потреби та осягає найвищий степень ладу, безпеки і добробуту».

Боротьбу Патріарха Й. Сліпого за майбутню українську державність можна умовно поділити на три періоди:

1) 20-30-і роки в Західній Україні, до 1945 р.;

2) 1945-1963 pp. – у радянських тюрмах і таборах;

3) 1963-1984 pp. – в еміграції. 

Йосип Сліпий Коберницький-Дичковський народився 17 лютого 1892 р. в селі Заздрість (тепер – Теребовлянського р-ну) на Тернопільщині. Після закінчення Тернопільської гімназії навчався в Львівській греко-католицькій духовній семінарії, був студентом Львівського університету. 1912 р., за направленням митрополита Андрея Шептицького, навчався в Інсбрукському університеті (Австрія). 1917 р. митрополит висвятив Й. Сліпого на священика. Захистивши дисертацію на тему «Вчення візантійського патріарха Фотія про Пресвяту Трійцю» в 1918 р., він здобув науковий ступінь доктора теології. У 20-х pp. студіював богослов'я в римських університетах («Грегоріанум» та «Анджелікум») й Орієнтальному інституті. 1924 р. здобув ступінь «магістер агрегатус» з догматики. Досконало володів як класичними (грецькою, латинською і гебрейською), так і кількома сучасними (німецькою, польською, французькою, англійською, італійською) мовами. Повернувшись до Львова, викладав богослов'я у Львівській греко-католицькій духовній семінарії. 1926 р., на прохання митрополита Андрея Шептицького, став ректором цього навчального закладу, який 1928 р. отримав статус Богословської академії.

Як один із головних кураторів Львівського Національного Музею (1926 р.) Й. Сліпий сприяє комплектуванню, реставрації, зберіганню й науковому опису великої збірки ікон, що є нині унікальним національним скарбом України. За твердженням доктора мистецтвознавства Дмитра Степовика, іншої подібної збірки ікон немає ніде в світі.

У 1930 р. Й. Сліпий обраний дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка, а в 1931 р. призначений заступником голови Українського католицького союзу. У грудні 1939 р. за згодою папи Пія XII митрополит А. Шептицький висвятив Й. Сліпого на єпископа із правом наступництва. По смерті митрополита Шептицького 1 листопада 1944 року Й. Сліпий перебрав керівництво галицькою митрополією. Однак у 1945 році разом з іншими єпископами Української греко-католицької церкви, що перебували в Галичині, був заарештований і засуджений на 8 років позбавлення волі. Після відбуття цього терміну, Й. Сліпому дають наступні. Судові процеси над митрополитом відбувалися в 1953, 1957, 1962 pp. Були заслання до Новосибірська, Боїмів, Печори, Інти, Потьми в Мордовії.

У 1963 р., завдяки виступам на захист Й. Сліпого Папи Римського Іоанна ХХІІІ, Президента США Дж. Кеннеді та інших відомих політичних і громадських діячів країн світу, митрополита звільнено з ув’язнення і вислано за межі СРСР. Того ж року він прибув до Риму та оселився у Ватикані. У грудні 1963 р. Ватикан визнав, що галицький митрополит Й. Сліпий є главою Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) і має сан верховного архієпископа. Тоді ж митрополит узяв участь у II Ватиканському соборі, де запропонував утворити помісну Українську католицьку церкву на чолі з патріархом. У 1965 р. Й. Сліпий, перший серед служителів української церкви, увійшов до священної колегії кардиналів католицької церкви, титул кардинала надав йому Папа Римський Павло VI. 1969 р. Синод УГКЦ ухвалив патріархальний устрій, а у 1975 р. владика Йосип був коронований титулом патріарха. Як Верховному архієпископу йому належав титул «Блаженніший».

За 21 рік перебування в еміграції патріарх Й. Сліпий своїми рішучими заходами захищав Україну та її Церкву. У рік прибуття до Риму він створив Український католицький університет, який мав консолідувати наукові сили українців за кордоном, проте в більшій мірі став місцем зустрічей представників української діаспори та розвинув активну публіцистичну діяльність. Створив також Український духовний центр, Малу семінарію (школу для дітей) і Велику семінарію (для молоді) в Римі. Й. Сліпий був ініціатором заснування філій Українського католицького університету в Лондоні, Вашингтоні, Філадельфії й Чикаго. Придбаний на його кошти будинок для Українського католицького університету (Вашингтон) він заповів посольству майбутньої незалежної України.

За наукову роботу Патріарх Сліпий був обраний почесним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1964 р.), дійсним членом Тіберійської академії в Римі (1965 р.), членом Папської академії св. Томи (1981 р.). Й. Сліпий – Почесний доктор Українського вільного університету та ряду університетів США і Канади. Помер Й. Сліпий у 1984 р. в Римі, був похований у соборі св. Софії. Згідно із заповітом Патріарха Йосифа, його тіло у 1992 р. перевезено до України і перепоховано в соборі св. Юра у Львові.

Більше можна дізнатися, звернувшись до документів з наших фондів

Його твори:

Завіщання блаженнішого Патріярха Йосифа [Текст] = Testament of Patriarch Josyf Slipyj : міс. листоп. 1984 р. – Вінніпег (Манітоба Канада) : [б. в.], 1984. – 24 с. : портр., ілюстр.

Про нього:

Гаєцький, Зиновій. Левко Різник «Містерія непокори Патріярха Йосифа Сліпого» [Текст] / З. Гаєцький // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. – 2016. – №23 (9-15 черв.). – С. 6-7 : фотогр.

Герасимова Г. П. Сліпий Йосип Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2012. – Т. 9 : Прил. – С. 627.

Драган, Антін. Маємо кардинала [Текст] / А. Драган ; обкл. й оформ. Богдана Титла. – Джерсi-Сітi ; Нью-Йорк : накладом Укр. Нар. Союзу, [1966]. – [86] с. : фотогр.

Рябошапко, Леонід. Патріарх Йосиф Сліпий: релігійна мораль і радянське кримінальне право [Текст] / Л. Рябошапко // Віче. – 2012. – №19. – С. 16-19.

Сліпий Йосиф // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. – Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955-2003.

Ходак, Інна. Внесок митрополита Йосифа Сліпого у розвиток богословської освіти у 20-30 рр. XX ст. [Текст] / І. Ходак // Краєзнавство : наук. журн. – 2010. – № 3. – С. 43-46. – Бібліогр. наприкінці ст.

Коментарі

Коментувати можуть тільки зареєстровані користувачі

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 222324
252627282930