Дорогоцінний скарб народної душі

 

Чим далі віддаляє нас час від прадавньої язичницької епохи, Київської Русі, козацької доби, тим ціннішими стають духовні надбання нашого народу, створені у тому бурхливому, сповненому радості і горя, минулому. Сьогодні ми з впевненістю можемо сказати, що одним з найцікавіших джерел вивчення минулого нашого народу є народна творчість. В ній, як у дзеркалі буття, відобразилась найцінніша сутність душі людської. І ніякі технологічні революції нашого часу не можуть стати перешкодою для вивчення своєї історії, свого минулого, фольклору – стихії почуттів.

Ці, здавалося б, зрозумілі речі, не просто щось аморфне і застигле. Народна творчість знаходиться постійно в нестримному русі. Так виникають нові обряди, традиції, музичні і пісенні твори, деякі змінюються і вдосконалюються, а деякі спрощуються і зникають.

Для того, щоб зафіксувати, зберегти для нащадків духовні перлини нематеріальної культури, багато вчених та аматорів протягом десятків років проводять науково-збирацьку роботу, вивчають і систематизують зібраний матеріал.

Херсонщина. Цей чудовий південний край здавна витворив свою, неповторну духовну культуру. Він був територією, де мешкали сармати, скіфи, кимерійці, гуни, алани, хозари, половці, слов’яни та багато інших народів, етносів. Сьогоденна Херсонщина заселена переселенцями з Чернігівської, Полтавської, Київської, Хмельницької, Вінницької та багатьох інших губерній України і Росії.

А скільки іноетнічного населення мешкає тут! Все це, а крім того своєрідні географічні умови: широкі безкрайні степи, близькість Дніпра та Чорного моря – і створили неповторну духовну культуру. Саме вона і приваблювала до себе провідних діячів культури, а саме: А. Чужбинського, С. Чернявську, А. Шмідта, А. Скальковського, Дніпрову Чайку, В. Другальова, В. Кисіля, І. Мацієвського та ін. Їхні праці, зібраний і опрацьований матеріал має величезне значення як з наукового погляду, так і з практичного застосування по збереженню духовних скарбів населення Херсонщини.

Особливе місце тут займає народнопісенна культура. Її зразки знайшли своє втілення в репертуарах кращих вокально-хорових колективів: Державного заслуженого академічного народного хору ім. Г. Вірьовки, Кубанського козачого хору, аматорського народного хору “Калиновий цвіт” ПОК “Зоря” с. Чорнобаївка Білозерського району, фольк-гурту “Свічадо” та багатьох інших професійних та аматорських вокально-хорових колективів, ансамблів народної пісні, фольклорних колективів нашого краю.

Фольклорні пісенні твори нашого регіону сповнені ліризмом, мелодійністю, розспівністю, багатством образів і почуттів. Де ще можна знайти такі натхненні чумацькі пісні?:

Косар сіно косить, аж кривавий піт з нього ллється, ой лежить чумак в холодку під возом та з косаря сміється… або ж виряджальні пісні, як ось: Ой беруть парня, ой у солдати, А нікому ж парня ой оплакати. А де не взялася, ой стара мати, А вона стала плакать, ще й ридати…

Для Херсонського пісенного фольклору характерні такі жанри, як побутова лірика, соціально-побутова лірика, календарно-обрядові пісні. Їхнє вивчення у взаємозв’язку із загальною культурно-історичною формацією ще продовжується і чекає на своє логічне зведення в єдине ціле. Але я впевнений, що Божа благодать і запропонований до вашої уваги бібліографічний покажчик дадуть змогу звернути увагу молоді, школярів, студентів, науковців до народної традиційної культури, яка повернеться до прийдешніх поколінь, як скарб, на тихі води, на яснії зорі.

 

 

В. Другальов, провідний методист з фольклору обласного   Центру народної творчості, заступник голови обласної організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка, композитор.

 

                

 

 

 

 Від укладачів

 

Бібліографічний покажчик “Дорогоцінний скарб народної душі (Музичний фольклор Херсонщини)” є вже третім посібником серії “Джерела нашої духовності”, яку, починаючи з 1995 року, видає бібліотека.

Пропонований покажчик – це спроба зібрати в єдине ціле документи про особливості музичного фольклору нашої області, його історичне коріння та сучасний стан пісенної культури.

Головна мета видання – ознайомлення користувачів з дослідженнями музичного фольклору Херсонщини, зародженням, формуванням і розвитком народнопісенної творчості від першоджерел до сьогодення; з впливом народної пісні на творчість фольклористів, композиторів, майстрів мистецтв, виконавську майстерність традиційного співу фольклорних колективів.

Видання адресоване широкому загалу читачів: науковцям, працівникам культури та мистецтва, викладачам і студентам гуманітарних вищих учбових закладів, музичного училища та училища культури, музикознавцям, фольклористам та всім шанувальникам української музичної культури.

До бібліографічного посібника увійшли матеріали з фондів ОУНБ імені Олеся Гончара – книги, публікації з періодичних видань, бібліографічні посібники, нотні видання, архівні документальні джерела, матеріали фольклорних експедицій, зібрані викладачем херсонського музичного училища, заслуженим працівником культури України В.І. Кисілем та провідним методистом з фольклору обласного Центру народної творчості, композитором В. Другальовим, - матеріали з фондів літературного музею імені Лавреньова та ін.

Покажчик не претендує на абсолютну повноту відображених джерел, проте за хронологічним обсягом зібрана література з 1874 року до наших днів.

Література у покажчику згрупована у логічній послідовності: від видань загального характеру до публікацій з окремих питань. У підрозділах вона ґрунтується за алфавітом авторів та назв. Майже кожний запис має анотацію.

Публікації, позначені астериском (*), виявлені в результаті перегляду бібліографічних джерел. Вони не переглянуті “de visu”, але можуть викликати інтерес при більш поглибленому вивченні теми, тому що свідчать про наявність в них краєзнавчого матеріалу. В них в деяких випадках не вказані сторінки.

Покажчик складається з п’ятьох розділів.

До розділу “Музичний фольклор Херсонщини у записах та наукових дослідженнях” увійшли як загальні публікації з історії та теорії фольклору і фольклористики, методики збирання і розшифровки народної музики, так і матеріали історичних та етнографічних досліджень музичної культури, які мали місце на території нашої області.

Про фольклористів, які працювали в нашій області, розповідають публікації з розділу “Відомі дослідники народної творчості нашого краю”.

Розділ “Пісні окремих регіонів області” знайомить з народними піснями, які були зібрані і записані дослідниками пісні у різні часи, вони згруповані за родами, жанрами, тематичними ознаками. Крім українських представлені пісні різних етнічних груп.

У розділ “Виконання та виконавці фольклорних творів” увійшли матеріали про місцеві самодіяльні народні ансамблі, оркестри, вокальні та хореографічні колективи, окремих виконавців.

До окремих розділів додані фонозаписи пісень, зібраних під час фольклорних експедицій викладачем Херсонського музичного училища В.І. Кисілем.

Також подані бібліографічні джерела. Добір літератури закінчено у 2003 році.

Працівники бібліотеки висловлюють щиру подяку В. Другальову за допомогу у підготовці посібника.