Лідерство у буремні часи
316.46
Г 93
Президенти американські -- Лідерство -- Історія -- 19-20 ст.
Анотація:
Лідерами народжуються чи стають? Звідки беруться амбіції? Як перешкоди впливають на розвиток лідерства? Що сприяє виникненню лідерських якостей, як їх розвинути і що потрібно, або стати справжнім керманичем? Лідера формує епоха чи лідер формує епоху?Такі питання досліджує в цій книжці Доріс Кірнс Ґудвін. В окремих тематичних розділах проаналізовано діяльність чотирьох американських президентів - Авраама Лінкольна, Теодора Рузвельта, Франкліна Рузвельта й Ліндона Джонсона - у контексті історичних обставин і подій, які сформували особливості їхнього лідерства. Авторка розкриває характер кожного президента в розвитку й дає поради щодо ключових моментів у здобутті лідерських якостей.
Фотоматеріали
Цитати
- "Неможливо програти, маючи підтримку суспільства, - казав Авраам Лінкольн, - без неї не ступиш і кроку". Такий лідер нерозривно пов'язаний з народом. Таке лідерство є дзеркалом, у якому громадяни бачать своє колективне відображення".
- "Усе ж, попри різний досвід дитинства, книжки стали "найбільшими друзями" і для Лінкольна, і для Рузвельта. Усе життя ці двоє читали й використовували будь-яку вільну хвилину для спілкування з книгою - чекаючи на страву за обіднім столом, перед наступною зустріччю або на ніч".
- "Амбіційність - складна подруга, - написав Ліндон у студентській газеті. - Її не задовольняє наявне становище і досягнуті результати. Вона ніколи не гамується і постійно штовхатиме вас уперед".
- "...лідерський стиль Теодора Рузвельта дійсно складався з дещиці простих правил та максим: одразу берися до справи; консолідуй контроль; розпитуй, хоч би де був, хоч куди йшов; керуй, роздивляючись навколо; визначай ключові проблеми організації та завдавай їм прямого удару; коли атакують - контратакуй; не зраджуй принципам; витрачай політичний капітал на досягнення мети; якщо твої зусилля блокують - шукай рішення, а як справу зроблено - берися до нової".
- "У день виборів люди беззаперечно підтримали Франкліна Делано Рузвельта, обравши його президентом США. Зіткнувшись із бідою, нація віддала перевагу його впевненому оптимізмові й сильним плечам, що стали символом його здатності дати відсіч усім перешкодам. Виборці не просто повірили у Рузвельта. Не лише довіряли йому, а й ідентифікували себе з ним. В юності Франклін мріяв, як впевнений рух по висхідній крок за кроком виведе його нагору, аж до президентства. Параліч і вимушене лікування у Ворм-Спрінгс внесли у цей план корективи. Сходження до Білого дому стало результатом лідерства, яке грунтувалося на активній роботі, експериментаторстві й емпатії".
Рецензія фахівця (офіційні рецензії):
Вступ (уривки)
...Звичайно, епоха політичного діяча значно впливає на його можливості проявити лідерство. Однак лідер має бути готовим скористатись цими можливостями у будь-який сприятливий момент. Професійний досвід, сильні риси характеру або стиль керівництва того чи іншого діяча можуть краще пасувати різним історичним контекстам. Темперамент президента Джеймса Б'юкенена не дозволив йому подолати наростаючу кризу, пов'язану з рабовласництвом, - братися до її розв'язання випало Авраамові Лінкольну. Президент Вільям Мак-Кінлі пройшов крізь ті ж буремні часи, що й Теодор Рузвельт, однак напередодні промислової революції не зміг відчути її прихованих загроз. Негнучке мислення Герберта Гувера не дозволило йому подолати наростаючу економічну депресію, адже йому бракувало креативності та неосяжного експериментаторства, які були у Франкліна Рузвельта. Президент Джон Кеннеді не мав тих незрівнянних навичок законодавчої роботи та здатності сфокусуватися на меті, завдяки яким Ліндон Джонсон розв'язав ключову проблему своєї доби - захист громадянських прав афроамериканців...
...Герої цієї книги встановили і високо підняли планку для всіх нас. Вони вчилися в одного, а ми будемо вчитися в них, щоб на основі їхнього досвіду краще зрозуміти виклики нашої доби. Лідерство не існує у вакуумі. Воно є рухом в обох напрямках. "Я був лише інструментом, - підкреслював Лінкольн з притаманними йому безпретензійність та скромність. - Усю роботу виконали громадяни й армія, які виступили проти рабовласництва". Цей прогресивний рух проклав шлях "Кодексу чесної конкуренції" Т еодора Рузвельта, а рух за громадянські права запалив праведний і прагматичний громадянський активізм, що уможливив політику "Велиеого суспільства". Жоден інший політик не вмів говорити з громадчнами й чути їхні голоси настільки проникливо, як це вдавалося Франклінові Рузвельту. Він буквально всотував людські історії, дослухався до своїх виборців і роками безперервно спілкувався з ними.
