Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Олексій Ситенко

12.02.2022

Його було визнано «Видатнoю людиною 20-го століття» за матеріалами Міжнародного біографічного центру (Кембридж, Англія, 1999 р.). Він був блискучим ученим, всебічно обдарованою людиною. Про нього із захопленням говорили як про чудового знавця української і світової культури, літератури, живопису та архітектури, української та світової історії.

Наш земляк – Олексій Ситенко – видатний фізик-теоретик, академік Національної Академії наук України, лауреат Державної премії України, лауреат премії ім. К. Д. Синельникова та премії ім. М. М. Боголюбова НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук, професор, іноземний член Королівської Шведської академії наук, головний редактор Українського фізичного журналу. Народився Олексій Ситенко 12 лютого 1927 року в селі Нові Млини Батуринського району на Чернігівщині. Проте його дитинство пройшло у м. Краматорськ. У родині Ситенків велика увага приділялася освіті та вихованню дітей. Намагаючись не відстати від старших сестер-відмінниць шкільного навчання Галини та Таїсії, Олексій вже в 4 роки вмів читати і писати. Склеюючи невеликі шматочки паперу, він робив книжечки, куди друкованими літерами записував придумані ним казки і навіть віршики. До книг у нього було трепетне ставлення. Він дуже любив читати і тому з початкових класів став постійним відвідувачем міської бібліотеки. У школі одним із улюблених предметів була література. У підлітковому віці разом із захопленням поезією прийшло і нове – філософія. Майбутній учений-ядерник у шкільному віці мріяв стати поетом та філософом.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Олексію було 14 років. Його сім'я не змогла евакуюватися з міста і пережила весь жах фашистської окупації. Насаджуючи свій «новий порядок», фашисти почали палити багаття з книг міських бібліотек. Це болем відгукнулося в серці хлопчини і він, ризикуючи життям, став ночами на візку вивозити підготовлені до спалення книги зі звалищ, ховаючи їх у підвалах зруйнованих будівель. Цим же візком він перевозив врятовані книги і повертав бібліотекам, коли місто було звільнено від гітлерівців. Олексій врятував 79 книг, у тому числі 40 томів «Великої Радянської Енциклопедії». Про цей героїчний вчинок краматорського школяра повідомляла газета «Радянська Україна» в номері від 5 грудня 1943 року.

У 1949 р. Олексій закінчив із відзнакою Харківський державний університет і продовжив навчання в аспірантурі. З цього моменту починається стрімкий зліт молодого вченого: в 25 років він захищає кандидатську дисертацію, в 32 – він уже доктор фізико-математичних наук, а в 33 – наймолодший професор Харківського університету. У 34 роки О. Г. Ситенко очолив відділ теоретичної ядерної фізики Інституту фізики АН УРСР у Києві, а в 40 років був обраний наймолодшим (на той час) членом-кореспондентом Академії наук УРСР. З 1968 року і до кінця свого життя Олексій Ситенко працював в Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України, спочатку завідувачем відділу теорії та ядерних реакцій (1968-2001), а з 1998 року – директором цього інституту.

Вчений володів широкою науковою ерудицією, але найбільше зробив для теоретичної ядерної фізики та теорії плазми. Найперше слід згадати створення ним теорії взаємодії високоенергетичних частинок з ядрами ще у 1958 році – сьогодні вона отримала у науковій літературі назву «теорія Ситенка-Глаубера». До найвагоміших результатів слід також зарахувати передбачення нового фізичного явища – диференційного розщеплення дейтрона. Вчений виклав низку нових наукових результатів у напрямку дослідження електродинаміки ядер у ґрунтовній монографії «Електродинаміка ядер», яку він видав у співавторстві з Олександром Ахієзером та Віктором Тартаковським. Не менш важливі результати Олексія Ситенка і в теорії плазми.

Він був також блискучим вченим-педагогом. О. Ситенко створив наукові школи у галузі ядерної фізики і фізики плазми. Особливе значення мають його університетські підручники, а монографія з фізики плазми вважається однією з кращих книг із цієї проблеми у світі. Під його керівництвом було захищено 44 кандидатські дисертації. Серед учнів Ситенка О. Г., що захистили докторські дисертації, 21 особа.

Помер Олексій Ситенко 11 лютого 2002 року – за день до свого 75-річчя. Поховано вченого на Байковому цвинтарі в Києві. Кожна людина живе доти, доки її пам'ятають. Олексій Григорович Ситенко в одному зі своїх творів писав:

Зависли кажани на підворітні,

Ні, ще не згасло сонце золоте,

Бо вогник теплиться, тож буде спалах світла,

Повстане з полум'я воскреслий Прометей…

Більше можна дізнатися, звернувшись до документів з наших фондів

Його твори:

Ситенко О. Г. Теорія розсіяння. – К. : Либідь, 1993. – 332 с.

Ситенко А. Г. Теория рассеяния: Курс лекций. – К. : Вища школа, 1975. – 256 с.

Ситенко О. Г., Мальнєв В. М. Основи теорії плазми. – К. : Наукова думка, 1994. – 366 с.

 Про нього:

Храмов Ю. О. Ситенко Олексій Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – К. : Наук. думка, 2012. – Т. 9 : Прил – С. – С. 570. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. – Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955-2003.

Олексій Ситенко [Текст] / Г. Шопа // Світ фізики : Науково-популярний журнал. – 2003. – № 1. – С. 14-17.

Коментарі

Коментувати можуть тільки зареєстровані користувачі

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 282930