«Я пам’ятаю! Я пишаюсь!» - урок пам’яті до 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Мне кажется порою, что солдаты, С кровавых не пришедшие полей, Не в землю эту полегли когда-то, А превратились в белых журавлей. Р. Гамзатов, переклад з аварської М. Гребнєва.

5 травня 2010 року в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім.О.Гончара відбувся урок пам’яті «Я пам’ятаю! Я пишаюсь!», присвячений 65-ій річниці Великої Перемоги.
У світовій історії XX століття самою значущою і трагічною подією була Друга світова війна. 1418 днів і ночей йшла битва на радянсько-німецькому фронті. Саме тут вирішувалися долі народів всієї Європи. Народи Радянського Союзу цю війну справедливо визначили як Велику Вітчизняну. Її учасники не тільки вистояли, але і розгромили могутню армію фашистської Німеччини. Дорогою ціною дісталася нам Перемога, за яку країна заплатила 27 мільйонів людських життів. А скільки зламаних доль тих, кого обійшла смерть?...
9 травня впродовж всіх цих років залишається нашою загальною радістю і гордістю. Чим далі від нас та весна 1945 року, тим ясніше стає велич здійсненого подвигу, значення Великої Перемоги для народів колишнього Радянського Союзу та всього світу, коли був поставлений хрест на зазіханнях німецького фашизму на безмежне панування і подано наочний урок тим, хто сьогодні виношує плани загарблення народів.
Адже це свято не тільки для тих, хто брав участь у бойових діях, відновлював країну, віддаючи своє здоров'я, ентузіазм, енергію, але і для молодого покоління. Саме їм належить зберегти те, що було відвойоване ціною неймовірних зусиль.
Короткий екскурс в історію тих страшних подій 1941-1945 років зробила науковий працівник Державного архіву Херсонської області Стукалова О.І. Присутні мали змогу на власні очі побачити оригінали документів, листів, щоденників, газет часів Великої Вітчизняної війни.
Нікого не залишили байдужим спогади учасника Великої Вітчизняної війни, члена Національної спілки художників України Загороднюка Ф.І. про перший бій курсантів, жахи бомбардувань, оборону Сталінграду…
Солдати перемоги... Хто вони? Звичайні люди... робітники чи керівники, науковці чи актори, учорашні студенти чи школярі... З кожним роком все менше залишається свідків подій тої страшної війни. Підростаюче покоління практично нічого не знає про тих, хто ціною власного життя відстояв свободу нашої Батьківщини, хто врятував Європу від фашистського поневолення. Герої священної війни живуть поряд з нами – це наші батьки і діди, але ми деколи навіть не здогадуємося про подвиги, які вони зробили, про труднощі, що випали на їх долю. Наше завдання зберегти сторінки тієї війни, імена солдатів і донести їх до майбутніх поколінь.
Сьогодні ще залишилися ті, хто може розповісти нам про себе і про «свою» війну. Війну, яку вони пройшли, в якій вони не загинули. Присутні із зацікавленням переглянули фрагменти інтерв’ю з ветеранами у Херсоні (відео матеріали надані ОДТРК «Скіфія»).
Херсонка Косорукова Т.Г., яка у дитячі роки пережила окупацію міста, зворушливим виконанням віршів дуже точно передала настрої того часу, переживання та надії людей. Емоційного забарвлення вечору додали чудові пісні у виконанні Анастасії Лебедєвої та відеокліпи відомих пісень, опалених війною.
Протягом заходу демонструвались матеріали з міні-проекту «Листи з війни», що діє на сайті бібліотеки і присвячений подіям Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) на Херсонщині.
Пам’ять про воїнів-переможців, трудівників тилу, безневинно загублених мирних жителів ніколи не буде забута. Нагадують нам про ті страшні часи обеліски, пам’ятники, меморіали, братські могили… Незгасимий вічний вогонь на них.
Урок пам’яті завершився хвилиною мовчання під звуки метроному в пам'ять героїв-визволителів.
Ми - спадкоємці Великої Перемоги - приклоняємося перед ратним подвигом солдатів Вітчизни. Низький уклін всім, хто виніс на своїх плечах тяготи і нестатки військового лихоліття, пересилював біль, кров і смерть. Низький уклін і подяка нащадків всім, хто підняв країну з руїн, хто всім своїм життям показав, яким повинне бути покоління Переможців.