Хроніка бібліотеки

 

 

 

 

На початку року Григорієм Миколаєвичем Ге в колі ревнителів просвіти була висловлена думка про заснування громадської бібліотеки в м. Херсоні.

До кінця року число членів засновників зросло до 80-и, серед них був і Херсонський губернатор Генерал Старинкевич Сократ Іванович.

К.П. Банова, вона ж Змунчило-Банова, енергійно розпочала діяльність.

22 березня  -

Нею були організовані "живі картини" на користь бібліотеки, які дали чистий збір 186 руб. 87 коп.

21 січня      -

Затверджено 1-й статут Міністром Внутрішніх справ, за яким бібліотека стала першою в м. Херсоні громадською установою.

26 березня -

Відбулися перші громадські збори у складі 32 засновників. З цього часу Херсонська громадська бібліотека (далі ХГБ) вперше розпочала функціонувати як установа, діючи у відповідності до статуту.

Сформовано першу дирекцію бібліотеки у складі: Банової, Кузнєцової (згодом Гогоцької Н.К.), Моравської, Кавєріна, Бернатовича (Г.М. Ге переїхав до м. Миколаєва).

Їхні заслуги були оцінені громадою і згодом вони були обрані почесними членами бібліотеки: Кузнєцова, Ге, Кавєрін і Бернатович – в 1872 р., Банова – в 1876 р., Моравська – в 1881 р.

Заступаючи до керівництва діяльністю бібліотеки перша дирекція одержала в розпорядження 523 руб. 73 коп.

Дирекція відкрила бібліотеку для публіки в одержаній у тимчасове користування залі Дворянського Зібрання, наданій на прохання дирекції Губернським Предводителем Дворянства Е.Я.Ерделі. Користування приміщенням було безкоштовне. Тут бібліотека знаходилась до 1876 року.

В читальні було 2304 відвідувача, їм надано 2970 книг. Прибутки склали 3000 руб. На книги витрачено 768 руб., на передплату періодики 292 руб., на придбання інвентарю 194 руб., оправлення книг – 180 руб. Залишок складав 892 руб. На ці кошти з січня 1873 р. запрошено платного бібліотекаря.

Дообрано ще 4-х директорів. Всі директори займалися задоволенням потреб читачів.

 

 

 

 

Після розпорядження училищного начальства заборонено відвідування бібліотеки учнями, кількість відвідувачів зменшилася на 90%, постало питання про неможливість існування бібліотеки як самостійного закладу.

Велися переговори про приєднання її до Херсонського міського Зібрання, проте без успіху.

Активніше стали проводитись "живі картини", проведено аматорський спектакль, маскарад. Разом це дало 1500 руб. прибутку в касу бібліотеки.

 

Витрачено на книги 3283 руб., в 1876-1879 рр. – 1213 руб.; на газети і журнали в 1875 р. – 435 руб., в 1879 р. – 420 руб.

На 1 січня в бібліотеці було власних книг і журналів 980 томів та наданих у тимчасове користування 296 томів, а всього 1276 томів.

Надійшло плати за читання 2859 руб., збори від гулянь концертів, вечорів, пожертвувань склали 2499 руб., субсидії від Міського Управління  - 400 руб. (по 200 на рік).

За перші 3 роки придбано книг і журналів на 3747 руб.

Видано читачам 20597 книг і журналів до дому. Число відвідувачів в читальні було 12600. Книг і журналів було на 01.01.1876 р. 2911 томів.

 

 

Розпочато облік користувачів за прошарками населення, зацікавленого бібліотекою, званням, а також облік відомостей про смаки та потреби публіки.

Загальні збори постановили: скласти особливий список книг, заборонених для читання в читальні учнями.

Загальним зборам було доведено до відома про заборону Директором гімназії відвідування бібліотеки учнями нижчих та середніх учбових закладів. Проте з боку бібліотеки ця заборона не здійснювалась за неможливістю.

 

 

З цього часу бібліотека розміщувалась в найманих приватних квартирах.

Спостерігається зниження зацікавленості населення бібліотекою.

Збирання коштів від гулянь, концертів і т.п. зменшилися вдвічі, а в 1878 і 1879 рр. припинилися зовсім. Це вплинуло на зменшення надходжень нових книг.

 

У лютому видано і пущено у продаж перший систематичний каталог, складений за дорученням дирекції директорами Бернатовичем і Бєловодським.

Було видано 33943 книги і журнали, проте кількість користувачів не збільшилась.

 

 

 

 

Витрати на утримання бібліотеки щорічно становили: оренда приміщення разом зі страхуванням бібліотечного майна – 400 руб.; платня бібліотекарям і службовцям – 518 руб. (1880 р.) – 824 руб. (1889 р.); оправлення книг в окремі роки до 375 руб.

З 1882 р. запрошено помічницю бібліотекаря.

Член-засновник П.Ф.Моравський пожертвував бібліотеці 300 руб. в білетах Східного Займу. За його волею щорічний відсоток з капіталу необхідно було витрачати на придбання книг, організувавши з них окремий відділ, проте, за бажанням пожертвувача згодом ці гроші були включені в будівельний капітал. З цього часу гостро постало питання про необхідність будівництва власного приміщення.

Загальними зборами було запропоновано члену бібліотеки, губернському інженеру Григорьєву скласти план та кошторис на будівництво приміщення вартістю не більше 9000 руб.

Стан справ був задовільним.

На будівництво бібліотеки зібрано 1873 руб. 78 коп. На початок 1885 року залишок складав 1004 руб. 56 коп. В 1884 р. капітал складав 3415 руб. Намічено шляхи збільшення прибутків.

 

 

З цього року у щоденнику бібліотеки з'являлися записи про зникнення книг.

Ще гостріше постало питання про будівництво приміщення.

І лише в 1886 р. остаточно виявлено, що хаотичне розміщення книг (лише 10% було в шафах), відсутність можливості перевірити його та індиферентність бібліотекарів, які видавали книги по пам'яті і на віру – це залежить від тісноти і відсутності вигод – привели до зникнення багатьох цінних видань. Цьому в значній мірі сприяло перевезення фонду з однієї найманої квартири до іншої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заснована комісія для вишукування коштів на будівництво приміщення для бібліотеки.

Членом-засновником І.І.Корбулем було зроблено перше пожертвування в розмірі 123 руб. 70 коп., що послужило основою будівельного капіталу.

Загальні збори розглянули проект будівлі, складаний Г.Григорьєвим, постановили порушити перед Міським Управлінням питання про надання бібліотеці місця для будівництва на бувшому Павловському бульварі і надавати, крім щорічних 350 руб. субсидій, ще по 650 руб. протягом 7 років для утворення фонду на будівництво приміщення. Перше клопотання було задоволене, 2-е – залишилось без наслідків.

Місце спочатку було надано бібліотеці, потім передане під будівлю Окружного Суду.

Херсонське Товариство Взаємного кредиту надало будівельному капіталу із своїх прибутків 800 руб., в 1884 р. – 500 руб.

 

 

 

Обрано будівельну комісію. Їй надано 500 руб. на придбання каменя та оплату архітектору Домбровському за новий проект будівлі. Після цього комісія припинила своє існування.

До 1893 р. ніяких витрат з будівельного капіталу не відбувалося.

 

 

Збори від громадських розваг зменшилися і складали: в 1884 р. – 81 руб., в 1886 р. – 41 руб. Пожертвування в окремі роки складали 2-5 руб.

Проте Міське Управління щорічно надавало субсидій по 350 руб.

По документах відмічається спад в діяльності бібліотеки.

На 1 січня прибутків було 2403 руб. 87 коп.; надійшло 3482 руб. 50 коп., витрати становили 2745 руб. 92 коп.

Затверджено загальними зборами членів бібліотеки, а потім Міністром Внутрішніх справ зміни до статуту. 28 лютого 1886 р. (№6/9) про це повідомлено Херсонському Губернатору.

У звіті вказані зміни до нового (другого) статуту, а саме:  розширення кола читачів, надання права користування бібліотекою не лише мешканцям м. Херсона, а й Херсонського та Дніпровського повітів, стягнення платні в читальні, платні за рік та ін.

 

 

 

Склад дирекції: Ерделі С.А., Чеважевський В.С., Терещенко В.Г., Зайчик С.К., Волохін С.І., Каллістов Д.І., Ржондковський, Бєляков П.Я.

Бєляков П.Я. у травні вийшов зі складу дирекції. Директорами-розпорядниками протягом року були Ржондковський С.П. і Каллістов Д.І.

Звіт за рік підписали директори: Чеважевський В., Терещенко В., Зайчик С., Волохін С., Малигін П., Каллістов Д., Ржондковський С., Ерделі С.

Товариство бібліотеки налічувало 84 члени.

 

Директором Ржондоковським С.П. складена з журналів 31 книга.

Бібліотека була відкрита 341 день; читачів по квитках було 671; відвідувань читальні – 9426; журналів видано 7076, книг 20224.

Бібліотекарем Е.П.Панкеєвою заявлено про втрату 67 книг. Вжито заходів по вилученню з обліку втрачених книг, дописуванню вирваних аркушів та ін. Зникали, як правило, найбільш ціні видання.

 

Населення м. Херсона складало 60 тис. людей. Число платних читачів було від 200-300 до 350.

Усунуто посаду помічника бібліотекаря за винесення з бібліотеки книг без квитка і дозволу.

Введена касова прибутково-витратна книга для щоденних записів всіх надходжень і витрат грошових сум. Змінено форми книг для запису застав та штрафів.

У звіті згадується про "проект" приєднання бібліотеки до міського клубу, а потім улаштування її при міському новому театрі.

 

 

Загальні збори вирішили придбати для бібліотеки приватний будинок. Обрано будинок п. Новицького. Проте цю пропозицію було відкинуто.

Міським управлінням вдруге виділено місце під будівлю на Потьомкінському бульварі.

 

Бібліотека переїхала на іншу квартиру. Таке відбувалося через кожні 2-3 роки. При перевірці наявності книг виявлена відсутність багатьох з них.

 

Міський голова Волохін І.І. пожертвував на будівництво бібліотеки 500 руб., завдяки його енергійній підтримці Дума виділила ще 26 тис. руб.; п. Енгельгардт пожертвував на будівництво 1000 руб.

 

Міською управою зібрано від різних осіб пожертвувань 2515 руб. і передано до будівельного капіталу.

Дирекція зобов'язала бібліотекарів надавати їй відомості про затримання читачами книг більше як на 10 днів.

 

Склад дирекції: Ерделі С.А., Ерделі Н.А., Терещенко В.Г., Ржондковський С.П., Волохін С.І., Чеважевський В.С., Зайчик С.К., Малигін П.А., Каллістов Д.І. (виїхав з Херсону цього року).

 

Почесними членами були: Банова (Змунчило) К.П., Фальц-Фейн Г.И., Ге Г.Н., Каверін Н.П., Бернатович Г.К., Кузнєцова Н.К. (Гогоцька), Моравська Е.И., Корбуль І.І., Ісаченко Л.Л., Моравський П.Ф., Тургенєва О.Н.,   Шліппе Г.К.

 

У списку дійсних членів бібліотеки за 1886 р. вказані 84 особи.

 

XIV відділ нового каталогу складений Озеровим.

 

Працювали 2 бібліотекарі і 1 помічник бібліотекаря.

Надійшло 5001 книга, 834 складено директорами з журналів, 14 пожертвуваних та ін. Всього 5867 томів. У фонді зустрічаються не враховані видання. Каталоги застаріли.

Бібліотека була відкрита 342 дні. На абонементі було 688 читачів, виданих книг до дому 17856, в читальні 1398, всього видано 18254 книги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О 12 год. відбулися загальні збори членів у приміщенні бібліотеки в будинку Кранцфельда. Заслухано звіт про роботу бібліотеки.

На зборах обговорювалося питання про будівництво. Обрано нову будівельну комісію у складі: Поппера М.Л., Гоноропуло М.А., Гойха М.Г., Блюменфельда Ф.Г., Малигіна П.А., Гурфінкеля А.А., Бунцельмана Ф.Г., Волохіна І.І.

Комісія визначила необхідну площу будови, її вартість, місце (на Старообрядовій [...чеській] площі поряд з початковою школою, потім на бувшому Потьомкінському бульварі), організовувала гуляння на користь бібліотеки в Александрівському парку та ін.

Загальними зборами обрано 8 директорів: це Бєляєвська С.А., Волохін С.І., Зайчик С.К., Когон М.М., Малигін П.А., Ржондковський С.П., Терещенко В.Г., Чевагін В.С. Чеважевський відмовився, Малигін помер. Замість них до дирекції увійшли: Гержод Ю.О. та Озеров Н.А. Постійний директор – директор гімназії.

 

Звіт за 1887 р. підписали директори: Терещенко В., Гержод Ю., Когон М., Зайчик С.К., Озеров Н., Ржондковський.

 

Список почесних членів: Банова Е.А. (Змунчило), Фальц-Фейн Г.І., Ге Г.Н., Каверін Н.П., Бернатович Г.К., Кузнєцова (Гогоцька) Н.К., Моравська Е.П., Корбуль І.І., Ісаченко Л.Л, Моравський П.О., Тургенєва Г.Н.

 

Бібліотеці подаровано камінь старої будівлі та огорожі на Потьомкінському бульварі.

 

Після видання каталогів в 1884 р. до каси не надходили гроші за загублені та зіпсовані книги. У звіті зроблено висновок, що ведення бібліотечної документації залежить від бібліотекаря та про необхідність інструкції про їхні обов'язки і відповідальність.

В перші часи бібліотекарів не було. Їх обов'язки виконували директори. Згодом був 1, а пізніше 2 рівних в обов'язках бібліотекаря. В 1887 і 1999 р.р. змінилися 3 склади бібліотекарів. Дирекція ж переконалася, що стан справ залежить від праці і відношення до неї бібліотекаря.

 

Бібліотека була відкрита 339 днів, 26 днів витрачено на переїзд.

Бібліотека працювала з 10 години до 1 години дня, та з 4 до 8 пополудні.

 

У звіті вперше згадується, що бібліотека дуже багато користувалась освітньою увагою і працею читачки В.К.Шейнфенкіль при розборці книжкового майна і складанні каталогів.

 

Посилено велася робота по складанню каталогів на окремі відділи фонду, налагодженню обліку видань та збереженню фонду.

 

В читальні було відвідувачів 9148, відвідувань біля 19 тис., на абонементі – 726 користувачів.

В будинку Кранцфельда відбулися загальні збори членів бібліотеки, якими затверджено звіт за 1887 р., в т.ч. касовий звіт з 1872 по 1889 р.; поточні витрати на книги; вартість книг за 17 років існування книгозбірні та кількість книг за розділами фонду. Обрано 12 директорів замість 8.

Директорами бібліотеки обрані: Бєляєвська С.А., Ржондковський С.П., Гунаропуло М.А., Озеров Н.А., Чаговець В.П., Крапоткіна М.А., Шейнфінкель В.К., Терещенко В.Г., Корбуль І.І., Поппер М.Л., Волоши-    нов В.В., Зайчик С.К. Після вибуття 7-ми останніх дообрали: Мясоєдова Т., Сергєєва О.ф., Пригожева Ф.С., Чеважевського В.С., Давидова В.Н., Гойх М.Е., Волохі- на І.І. Обов'язково обирався директор гімназії.

 

Читальнею безкоштовно користувались 12692 читача (відвідування), з цього року діти до 14 років в читальні не обслуговувались. На абонементі був 691 читач.

 

В "Новороссийском телеграфе" (№4245) відображено стан справ бібліотеки.

 

В кореспонденції "Одесского вестника" (№276) відмічалося, що поганий стан бібліотеки стався внаслідок поганої розпорядливості 8 осіб дирекції та ін., наведені факти перекручені.

Бібліотекарями були: Панкеєва (вибула в 1889), Коломійцева, Бойко; Рябкова (до 1885 р.); був сторож.

Бібліотека переїхала на нову квартиру.

Орендовано нове приміщення бібліотеки. Його вартість в цілому на рік – 590 руб.

Дирекція вдруге висловила Загальним Зборам пропозицію передати Бібліотеку в розпорядження Міського Управління. Проте вона була відхилена, тепер вже назавжди.

 

На 1 січня будівельний капітал складав 4093 руб. 60 коп., за виключенням витраченої суми.

В бібліотеці було 10000 томів, не враховуючи вилучених із вжитку Височайшим повелінням 5 січня 1884 р.

 

 

 

 

 

Обрано дирекцію бібліотеки у складі: Терещенко В.Г., Волохін І.І., Скадовський Т.Л., Поппер М.Л., Поп-      пер Г.Л., Зайчик С.К., Диканська Е.Е., Сергєєва О.Ф., Шейнфінкель В.К., Гавердовська А.І., Гржибовсь-       кий А.А., Синькевич В.І. Вибули в березні Терещен-     ко В.Г. і Бєлявська С.А., дообраний Гурфинкель Л.А.

Бібліотека знаходилась в будинку Ярина.

 

Звіт про проботу бібліотеки за 1890 рік підписали директори: Г.Скадовський, А.Гавердовська, Г.Поппер, В.Синькевич, В.Шейнфінкель, М.Поппер, С.К.Зайчик, А.Гржибовський, Є.Диканська, О.Сергєєва.

Відбулися щорічні збори членів бібліотеки в приміщенні Міського Клубу.

 

В касу бібліотеки надійшло від Гурфінкеля Л.А. і від Волохіна І.І. разом 1110 руб.

 

У звіті наведено детальні дані про будівництво приміщення бібліотеки.

 

 

Закінчено складання каталогів по відділах фонду. Дирекція зверталася у різні редакції газет та журналів, до окремих осіб, в т.ч. і місцевих, з проханням безкоштовного надсилання їхніх видань. Таким чином з 590 томів надходжень пожертвувано 247.

 

Складено і видрукувано каталоги по всіх відділах фонду, докомплектовано багатотомні видання, при цьому звернуто особливу увагу на наукові відділи фонду як головну основу кожної бібліотеки.

 

Протягом року бібліотека була відкрита 366 днів.

Відбулися загальні збори членів бібліотеки, всі директори, крім Рябкова П.З., відмовилися від участі в них у зв'язку з тим, що у доповіді ревізійної комісії постало питання про перевищення дирекцією 1890 р. прав у відносинах з Міським Управлінням з будівництва будівлі бібліотеки.

Відсутні Беккер М.Є. та Волохін І.І. приєдналися до більшості директорів.

Відбулися загальні збори членів бібліотеки. У склад дирекції обрані: Беккер М.Є., Волохін І.І., Гржибовський А.А., Диканська А.А., Зайчик С.К., Максимов П.Д., Поппер Г.Л., Сергєєва О.Ф., Скадовський Г.Л., Шейнфінкель В.К. і Синькевич В.І.

Обов'язки дирекції розподілялись так:

Синькевич В.І. – секретар у стосунках з установами і особами, у виконанні постанов дирекції;

Зайчик С.К. – завідував капіталом і зберігав грошові документи;

Поппер Г.Л. приймав гроші по касових книгах, згодом ці обов'язки виконувала Сергєєва О.Є.;

Диканська Е.Е. завідувала палітурними роботами;

Гржибовський А.А. вів протоколи засідань;

Диканська Е.Е., Шейнфінкель В.К., Сергєєва О.Ф., Поппер Г.Л., Рябков П.З., Синькевич В.І. завідували відділами бібліотеки.

Крім цього Шейнфінкель В.К. повністю складала додаткові каталоги, статистику абонемента і читальні.

Директори колективно займалися добуванням коштів, господарством, придбанням книг. Відбулося 17 засідань дирекції.

 

На 1 січня почесними членами бібліотеки були: Змунчило (Банова) К.П., Бернатович Г.К., Вайнштейн Г.Е., Ге Г.М., Ісаченко Л.Л., Каверін Н.П., Корбуль І.І. Гогоцька (Кузнєцова) Н.К., Моравська Н.І., Моравсь- кий П.Ф., Тургенєва О.Н., Шліппе Г.К.

Зборами 2 лютого було обрано Терещенка В.Г., Бурячека П.О., відомого письменника Плєщєва А.Н. та Енгельгардта К.В.

 

Звіт підписали директори: Скадовський Г.,       Синькевич В., Бошняк Е., Гржибовський А., Зайчик С., Шейнфінкель В., Сергєєва О., Волохін І., Поппер Г., Рябков П., Диканська Є.

 

Дирекція виділила особливу дорадчу комісію, яка при сприянні місцевих архітекторів виробила в загальних рисах план будівлі з читальним залом на 75 місць та книгосховищем на 50 тис. томів вартістю від 25 тис. до 30 тис. руб.

 

Надходження будівельного капіталу складали 1600 руб.

 

На відзначення 100-ї річниці смерті упорядника Новоросійського краю Ясновельможного князя Потьомкіна вирішено створити при бібліотеці особливий, імені Потьомкіна, галузевий відділ літератури про край, а також предметних пам'яток місцевої старовини. Міське управління асигнувало на це 500 руб.

 

Потомок кн. Потьомкіна К.Д. Енгельгардт, який прибув в Херсон у зв'язку з цією подією, через п. Начальника губернії передав у розпорядження дирекції 1000 руб. на будівництво бібліотеки і 1000 руб. на заснування музею.

Бурячек П.О. передав 5 медалей (є перелік), 2 монети (є перелік), план Херсона 1792 р., план гирла Дніпра, генеральну карту Нової Сербії, Скадовський Г.Л. – план гирла Буга та ін.

 

Капітал Потьомкінського відділу становив 1202 руб. 49 коп.

 

Через Беккера М.Е. бібліотеці були пожертвувані дрова, витрати були лише на їх перевезення.

 

Користування однією книгою коштувало 30 коп. на місяць замість 50 як раніше. Це дещо зменшило надходження до каси (на 17 руб. 30 коп.), але сприяло збільшенню кількості читачів.

 

 

 

 

За допомогою деяких членів бібліотеки переглянуто майже всі розділи фонду та вжито заходів по збереженню найбільш часто використовуваних книг.

Складено та видруковано додатковий каталог, до якого увійшли надходження з 1888 по 1891 рік.

Для малозабезпечених введено абонемент ще на одну книгу з оплатою не більше 30 коп. на місяць, що збільшило число абонентів.

В 1891 р. і наступні роки в бібліотеці читали лекції професори: Шульгін, Афанасьєв, Маркевич, Кірпічніков, Краснов. В 1893 р. їх обрано почесними членами бібліотеки.

 

 

 

Дирекцією із залученням членів бібліотеки повністю переглянуто і відремонтовано фонд.

Придбано книг на суму 486 руб. 31 коп., на палітурні роботи витрачено 374 руб. 12 коп.

Більше уваги звернуто на придбання наукової і довідкової літератури.

 

Дирекція сприяла активному надходженню до фонду пожертвуваних видань. Ірліков С.І. пожертвував 114 т., Бурачек П.О. – 102, Краєвський А.А. – 88, Макавєє-      ва А.В. – 82, Поппер Г.Л. – 83, Шкляревич М.А. – 17. Жертвували книги також Максимов П.Д. (через Синькевича В.І.), Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Ди-канська Е.Е., Шейнфінкель В.К., Гржибовський А.А., Федоренко А.П., Бунцельман Л.П., Закс А.Б., Ряб-       ков П.З., Бонковський.

Свої твори подарували бібліотеці автори: п. Виноградов, Гошкевич, Діатроптов, Дородницин, Краєвський, Корчак-Чепурковський, Осадчий, Падалка, Рашкович, Романовський, Рябков, Тезяков, Уваров, Штаммер.

Крім того, дарували книги: Імператорське Вільно-економічне товариство (праці за 1890 р.), Імператорський Новоросійський університет (Записки), Редакція "Северного вестника" (комплект за 1885 р.) та ін., в т.ч. і бібліотеки: Харківська, Одеська, Воронезька, Кам'янець-Подільська, Саратовська та ін.

Звернення дирекції в редакції газет та журналів сприяло безкоштовному надходженню багатьох видань.

 

Від письменника Плєщеєва А.Н. надійшли пожертвування у сумі 100 руб.

 

Було складено і друкувався додатковий каталог, куди увійшли всі книги, що надійшли до бібліотеки з 1888 по 1891 рік і не увійшли з різних причин в окремі каталоги.

 

Дирекція звернулася до проф. М.А.Шульгіна і Г.Е.Афанасьєва прочитати лекції зі збором на користь бібліотеки. Від лекцій Афанасьєва Г.Е. надійшло 224 руб., Шульгіна – 170 руб. 70 коп.

Роки були тяжкими у господарчому відношенні, тому більшість благодійних зборів пішли не на користь бібліотеки.

Субсидії від Міського Управління були по 500 руб., з 1894 р. – 1000 руб.

 

У звіті подана порівнювальна таблиця статистики читання з 1885 по 1891 рр. по відділах фонду.

Відбулися загальні збори членів. Обрано дирекцію у складі: Бошняк Е.М., Беккер М.Є., Волохін І.І., Гржибовський А.А., Диканська Е.Е., Зайчик С.К., Когон М.М., Поппер М.Л., Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Скадовський Г.Л., Шейнфінкель В.К. Відбулося 15 засідань, обов'язки розподілені як і в попередньому році.

 

У звіті за рік у числі директорів названо Бурачкова П.О. (раніше було Бурячек П.О.)

 

У звіті за рік висловлена подяка Валику Д.А., Рабиновичу М.С., товариству взаємного кредиту за сприяння діяльності бібліотеки.

Звіт підписали директори: Скадовський Г.,       Синькевич В., Бошняк Е., Гржибовський А., Зайчик С., Шейнфінкель В., Сергєєва О., Волохін І., Поппер Г., Когон М., Диканська Є.

 

Разом з архітектором Роде дирекція обговорювала вимоги до складання плану будівлі. Потрібно було вказати місце будови. Звернулись до Губернського Дворянського Зібрання поступитися місцем старого театру. Прохання не було задоволене. Міська Дума теж не відповіла на прохання. Відсутність конкретного місця і недостатні кошти були перепоною для початку будівництва.

 

Міське Управління виділило для бібліотечної будівлі місце на частині Старообрядчеської площі в 120 кв. саженів на правах міської власності. Оскільки земля не була власністю бібліотеки, розпочинати будівництво під заставу будівлі було не можна.

Замовлено план і кошторис будівлі академіку-художнику, одеському архітектору Імператорського Новоросійського університету Миколі Костянтиновичу Толвинському (1857-1927).

12 червня план схвалений дирекцією і винесений на розгляд загальних зборів членів.

Автору сплачено 450 руб.

Відведеного місця в 120 кв. саженів було замало для будівлі з 4-ма фасадами. Площу збільшили до 132 кв. саженів. Можна було розпочинати будівництво. Нагляд за будівництвом доручено обраній комісії з числа дирекції, куди увійшли від Думи гласні С.І.Волохін і С.В.Марченко. Вирішено просити Думу продовжити строк будівництва на 1 рік (1897 і 1898).

 

Товариство взаємного кредиту дало на будівництво 150 руб.

Будівельний капітал становив 9203 руб. 78 коп. Капітал Потьомкінського відділу – 1405 руб. 09 коп.

 

Було продано каміння, придбане в 1884 р. для будівництва бібліотеки, зі втратами у 50 руб. (розікрали). Бутовий камінь передано взаємообразно місту.

 

На прохання дирекції з лекціями виступили професори імператорського Новоросійського університету Кірпічніков А.І. і Маркевич А.І. Прибуток в сумі 300 руб. 19 коп. пішов на користь бібліотеки.

За безкористливі послуги Афанасьєв Г.Е., Кірпічні-      ков А.І., Маркевич і Шульгін А.І. були обрані почесними членами бібліотеки.

Збори членів бібліотеки постановили просити дозволу   п. Міністра Внутрішніх справ на доповнення діючого статуту пунктом про придбання нерухомої власності для потреб бібліотеки.

10 червня через п. начальника губернії дозвіл було отримано.

 

Читачів було на абонементі – 360, відвідувань на абонементі – 27571.

Читальня 17 днів була закрита (в місті була епідемія холери), відвідувань 18340.

Читачів і відвідувань зареєстровано в цілому по бібліотеці більше.

В читальні видано 7115 книг. У звіті подано відсоток відношення виданої літератури за змістом.

На основі аналізу зроблено висновок, що фонд бібліотеки повністю відповідає запитам читачів. При придбанні книг ураховувались запити інтелігенції. Не допускали придбання зайвих примірників. Як і в попередні роки, ті ж видавництва безкоштовно надсилали свої видання.

 

Надійшли пожертвувані книги від: Аврамової – 353 т., Духоніна – 56, Краєвського А.А. – 38, Петрвої Є.П. – 24, Котляревського – 12.

Пожетвування надійшли від Авдєєвої К.Ф., Вєрцинської С.А., Гржибовського Л.А., Гурфінкеля Л.А., Рябкова П.З., Сергеєвої О.Ф., Синькевича В.І., Сієвича Ф.І., Шейнфінкель В.К., Федоренко Н.Ф.

Автори, які подарували свої твори: Гошкевич, Гаухман, проф. Маркевич, Минчіаки, Осадчий, Падалка Л.В., Шарловський, д-р Шварцман.

Надіслали видання Губернська Управа, Повітова Земська Управа, Міське Управління, Губернський статистичний Комітет, Товариство вспомощенствування приказчиків.

 

Фонд нараховував 14332 т.

 

Було нових надходжень книг, журналів 717 назв, 1539 т., в т.ч. пожертвувано 598 т., складено з журналів 80 т., з додатків – 70 т.

Відбулися загальні збори. До складу дирекції були обрані: Беккер М.Є., Бурдзинькевич І.Ф., Волохін І.І., Гржибовський А.А., Диканська Е.Е., Максимов П.Д., Ортинський В.Е., Поппер М.Л., Сергєєва О.Ф., Скадовський Г.Л., Синькевич В.І., Шейнфінкель В.К.

У вересні Максимов П.Д. вибув, обрано Шевцова А.М.

Касою відала Сергєєва Г.Ф., переплітанням книг – Ортинський В.Е., Синькевич В.І. вів справи з різними установами і особами, приводив до виконання рішення дирекції, Шейнфінкель В.К. вела статистику. 7 членів вели окремі розділи фонду.

 

Почесними членами бібліотеки були: Бернатович Г.К., Бурачков П.О., Вайнштейн Г.Є., Ге Г.Н., Гогоцька (Кузнецова) Н.К., Змунчило (Банова) К.П., Ісаченко Л.Л., Корбуль І.І., Моравська Е.І., Моравський Н.Ф., Тургенєва О.Н., Шліппе Г.К., Енгельгардт К.В.

25 квітня обрані: Афанасьєв Г.Е., Кірпічніков А.І., Краснов А.Н., Маркович А.І., Шульгін М.А.

 

Почесними членами бібліотеки стали професор Харківського університету Краснов А.Н. за те, що гроші за прочитані лекції "Острів Ява, його природа та жителі" і "Острів Сахалін, його природа та жителі" пішли на користь бібліотеки.

Відомим артистом Бродським А.Д. було дано концерт, половину коштів передано бібліотеці;

На вдячність його теж обрано почесним членом бібліотеки.

 

Звіт підписали директори: В.Шейнфінкель, М.Поппер, О.Сергєєва, В.Синькевич, А.Шевцов, А.Гржибовський, М.Беккер, Є.Диканська, І.Бурдзинькевич, Г.Скадовсь-кий, І.Волохін.

 

Дирекція знову клопоталася перед Міським Управлінням про збільшення субсидій. З 1894 р. субсидія надходила вже в сумі 1000 руб.

 

Від лекцій проф. Крамова надійшло до каси 280 руб. 91 коп., від концерту артиста Бродського – 212, від драмгуртка – 6 руб. 8 коп.

У Александрівському парку дирекцією було влаштовано гуляння. Це дало прибуток у касу бібліотеки майже    600 руб.

 

1893 р. та всі наступні роки по числу читачів та надходженню платні були самими сприятливими за перші 25 років існування бібліотеки.

Проте зростали витрати на оренду приміщення, платню працівникам і т.п.

 

До будівельного капіталу надійшло 659 руб. 81 коп., Потьомкінського відділу – 219 руб. 51 коп. в основному за рахунок відсотків. Масові заході стало організовувати все складніше. Так дитячий вечір 30 січня дав доход лише 40 руб.

 

Товариство Херсонських лікарів запропонувало свою бібліотеку за умови, що всі читачі будуть користуватись літературою на загальних підставах, а лікарі – безоплатно. Книг було чотири шафи, всі з медицини. 23 травня загальні збори затвердили відповідну постанову. Сюди ж надходили і передплатні видання.

 

Дирекція розпочала складати проект змін до [третього] статуту і правил. В цій роботі взяли участь М.М.Коган і А.А.Гржибовський. Пропонувалось внести зміни в оплату за користування абонементом, а також надання права безкоштовного користування абонементом для окремих категорій читачів.

Загальними зборами членів прийнято проект правил про Потьомкінський відділ. Остаточне редагування їх здійснив директор Гржибовський А.А. при участі Кого-на М.М.

 

Відповідальним бібліотекарем була Шипинська К.О.

 

Для відвідувачів читальні введено картки із зазначенням звання, роду занять, прізвища, адреси. Картки залишались в бібліотеці, а читачеві видавався білет із зазначенням номера, відповідного до номера картки.

Це сприяло посиленню контролю за виданими книгами та вивченню складу читачів за групами, що користуються читальнею.

 

Фонд налічував 15135 томів книг, брошур і журналів (в 1892 р. було 14332 т.).

У звіті подано надходження за кількістю назв, томів, пожертвуваних, журналів по відділах фонду та перелік передплачених видань.

 

Були пожертвувані книги професором Харківського ветеринарного інституту Горєєвим (61 т.), Беккером, Борткевичем, Герджодою, Максимовим, Сергєєвою, Сієвичем, Синькевичем, Шейнфінкель, Шипинською.

Свої твори надіслали: Абрамов (14 т.), Горонович, Брамсон, Гошкевич, Кауфман (2 т.), Кузубов, Корчак-Чепурковський, Македонський, Моллесон, доктори Окороков та Погорельський.

В бібліотеку продовжували надходити видання місцевих товариств і установ: губернської земської управи, повітової земської управи, товариства лікарів і морехідних класів, редакції губернських відомостей.

Надіслали свої видання безкоштовно 14 іногородніх установ і товариств, в т.ч. громадські і інші бібліотеки Катеринослава, Саратова, Одеси, Севастопольська морська офіцерська бібліотека.

Імператорське Товариство історії і старожитностей в Одесі пожертвувало 14 томів своїх розкішно виданих записок.

 

Загальні збори вирішили переглянути найбільш використовувані частини фонду (дитячу літературу, російську та перекладну белетристику) з метою виявлення найбільш зношених видань і заміни їх новими. Цю роботу здійснив Беккер М.Є. за допомогою кількох членів бібліотеки.

 

Абонентів було 682, на абонементі – 390. Відвідувань читальні – 21446, абонемента – 31310.

У звіті дано аналіз складу абонентів і відвідувань по місяцях на абонементі і в читальні. Книговидача складала всього 48547.

В читальні найактивнішими відвідувачами були діти (5169 відвідувань). Найчастіше запитувались журнали для дітей і юнацтва.

На абонементі найчастіше запитувались журнали і російська белетристика. Видання наукового змісту активно читались на абонементі – 7,9%, в читальні – 13,3. У звіті подано аналіз читання і фонду.

Відбулися загальні збори членів. Вирішено друкувати протоколи разом зі звітами. Почесними членами обирались особи, які одноразово вносили не менше 100 руб. або надавали інші послуги. Прийнято зміни до статуту

До складу дирекції загальними зборами членів були обрані: Беккер М.Є., Волохін І.І., Гржибовський А.А., Диканська Е.Е., Ортинський В.Е., Поппер М.Л., Серєєва О.Ф., Скадовський Г.Л., Синькевич В.І., Шейнфінкель В.К., Шевцов А.М.

Беккер вів бухгалтерські книги, Шейнфінкель – статистику. Відповідальним бібліотекарем була К.О.Шипінська.

 

Звіт підписали директори: В.Шейнфінкель, М.Поппер, О.Сергєєва, В.Синькевич, А.Шевцов, А.Гржибовський, М.Беккер, Є.Диканська, І.Козубов, В.Ортинський, І.Волохін.

 

Відбулося 33 засідання дирекції, на яких в основному розглядались питання будівництва бібліотеки, зміни до статуту та ін.

 

Дирекція опікувалася питаннями будівництва. До цього були залучені гласні С.І.Волохін і С.А.Марченко, а також найбільш компетентні місцеві архітектори.

В журналі Міської Думи записано про виділення на будівництво 15 тис. руб., в 1895 р. – 10 тис. руб.

6 жовтня дирекцію було офіційно повідомлено про виділення коштів. Підписав листа Міський Голова І.Волохін.

 

Разом з будівельним капіталом (9909 руб. 55 коп.) це дало можливість розпочати будівництво бібліотеки, чого домагалася Дирекція протягом останніх 5-ти років.

 

Затверджено новий (3-й) статут, відповідно до якого дозволялося відкриття народних читалень на околицях Херсона, заснування природничо-історичного музею (Потьомкінськиого відділу), спростився доступ в члени бібліотеки: ним ставав кожний, хто ставав річним передплатником.

 

Кожна книговидача коштувала 8 коп., читач абонементу платив 4 коп. Проте на підвищення абонплати не пішли, щоб не зменшилась кількість передплатників. Вирішили вивчити це питання. Капітал Потьомкінського відділу становив 1871 руб. 28 коп.

 

У зв'язку із значним вибуттям з фонду зношених, не повернутих видань, постала необхідність в новому каталозі. Від дирекції ним займалися Шейнфінкель В.К. та Беккер М.Є. В цій роботі взяли участь також Гінзбург-Шик А.Г., Делятицька А.П., Копп М.Е., Пржигалинська З.Я., Угринович А.А., Зеленецький А.А., Полонський Н.М.

 

Книжковий фонд на 1-е січня 1895 р. складав 16332 т. Знищено зношених - 22, загублених – 6 книг, надійшло – 1226 т.

Всього було на кінець року 17316 т.

 

Книги пожертвували: Леонтьєв А.Н. – 176 т. з природознавства та довідкових видань, Шарловська – 81 т., Кудрявцев П.Ф. – 23 т., Беккер М.Є., Варлаховсь-     ка Е.Г., Гержода Ю.О., Козубов І.Н., Сергєєва О.Ф., Сергєєв Ф.С., Синькевич В.І., Шейнфінкель В.К., Шипинська К.О., а також автори: Авдєєв І.П., Брамсон, Гошкевич М.І., Козубов І.Н., Кудрявцев П.І., Македонський, Метельський, Рябков П.З., доктор Тезяков, Топоров, професор Шведов Л.М. – 11 т., Шведова – 2 т. (Новоросійський університет). Книги надали також місцеві (10) та іногородні (18) установи і редакції.

В читальні видано 1323 читацьких квитка, зареєстровано 19087 відвідувань, щоденно від 22 до 95. Серед відвідувачів було дворян 12,5%, духовних 0,5;, купців – 6,5%, міщан – 67,5%, селян – 2,5%, військових – 0,4%, службовців – 21,5%, торговців – 4,3%, ремісників – 6,5%, учнів – 48,3%, студентів вузів – 3,2%, домашніх господарів – 9,2%.

На абонементі – 420 читачів. Всього разом видано 49764 т. (абонемент – 39800, читальня – 9964). Дано аналіз книговидачі. 36% - дитячі видання. Наукові видання на абонементі становили 8,7%, в читальні – 12,7%.

Відбулися загальні збори членів бібліотеки. Розглядалися питання: 1) про надання бібліотеці ділянки; 2) про страхування будівлі; 3)про сплату містом суми грошей (10 тис. руб.) в разі переїзду у власне приміщення.

 

Звіт підписали директори: Шейнфінкель В., Поппер М., Сергєєва О., Синькевич В., Шевцов А., Гржибовсь-      кий А., Беккер М., Диканська Є., Індра Ф., Шварцман Г., Волохін І., Парамонов А.

Загальними зборами членів (37) обрано дирекцію з 12 осіб: Диканська Е.Е., Беккер М.Є., Волохін І.І., Поп-    пер М.Л., Синькевич В.І., Сергєєва О.Ф., Гржибовсь- кий А.А., Шейнфінкель В.К., Парамонов А.К., Шев-    цов А.М., Індра Ф.Ф., Шварцман Г.Я.

 

До каси надійшло від 2-х лекцій проф. Базинера – 104 руб. 10 коп. Будівельний капітал складав 10360 руб. 55 коп., Потьомкінський капітал – 1958 руб. 28 коп.

Міська управа надіслала дирекції повідомлення про доповнення до свого рішення від 18 серпня 1893 р. про страхування будівлі і про те, що в разі припинення діяльності бібліотеки їй повертається сума в 10 тис. руб., а будівля стає власністю міста.

Загальні Збори схвалили план будівництва бібліотеки, згодом Міська Дума прийняла його, а Будівельне відділення Губернського Правління затвердило.

Додатковий кошторис склали 2 місцевих архітектори. Вартість будівлі становила 37 тис. руб. Дирекція мала в своєму розпорядженні до 12 тис. руб.

Товариство Бібліотеки звернулося до Міського Управління за допомогою.

22 вересня Дума асигнувала на будівництво 15 тис. руб. за умови участі в будівельній комісії 2-х осіб, вибраних нею. Далі Міська Управа додала на відповідні пристосування Потьомкінського відділу 3 тис. руб. В 1897 р. на виконання архітектурного оздоблення Міське Управління додало ще 8 тис. руб. Всього Міське Управління дало 26 тис. руб. Херсонське губернське Земство асигнувало ще 1000 руб.

Виділена ділянка в 132 кв. сажені надана Бібліотеці у тимчасове користування доки вона буде існувати. Будівля вважалася міською власністю. Між Міським Управлінням і громадою Бібліотеки укладено угоду, страхування будівлі взяло на себе місто; у разі припинення діяльності Бібліотеки чи придбання іншої будівлі місто виплачує їй 10 тис. руб. і будівля переходить у власність міста.

 

Завершено складання нового систематичного каталогу в картках. В нього включено весь фонд бібліотеки: 9713 назв книг і 18561 томів періодичних видань вартістю до 25 тис. руб. Видрукувано в 2-х друкарнях.

 

Книги пожертвували: Бориневич, Бунцельман, Гошке-вич М.І., Браунер, Кудрявцев, Леонтьєв, Сергєєва, Синькевич, Фуголевич, Шейнфінкель В.К.

Надіслали книги автори: проф. Клоськовський, Левитський, Кудрявцев, Максимов, Рябков, Поппер, Тезяков; 8 місцевих установ, 17 з інших міст, в т.ч. громадські бібліотеки: Воронезька, Кременчуцька, Миколаївська, Одеська, Нижегородська, Саратовська, Харківська та Севастопольська офіцерська.

 

Було читачів: в читальні 714, на абонементі 440.

Зареєстровано відвідувань читальні 20609.

На абонементі видача журналів склала 37%. Наукових книг видано на абонементі 8,9%, в читальні – 10,9%.

 

У звіті за рік наведена порівняльна таблиця книговидачі на абонементі і в читальному залі по роках (з 1890 по 1895) та відділах фонду.

Із звіту за рік: "Библиотека, оставаясь чуждой всякой партийности и односторонней тенденциозности, обязана удовлетворять самым разнообразным и нередко диаметрально противоположным течениям общественной мысли"

 

Складений академіком-архітектором Толвінським проект будівлі розрахований на її вартість в 37 тис. руб. Дійсна вартість – 39534 руб. 86 коп. Проект підтримав член дирекції, Міський голова І.І.Волохін

Міська Дума постановила виділити на будівництво ще 8000 руб.

Відбулися загальні збори членів. В дирекцію обрані: Беккер М.Є., Бєлявська В.Н., Волохін І.І., Гржибовсь-кий А.А., Диканська Е.Е., Індра Ф.Ф., Леотьєв А.Н., Поппер М.Л., Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Шварц- ман Г.Я., Шейнфінкель В.К. Відповідальним бібліотека-рем була Шипинська К.О. Будівельна комісія: Бек-      кер М.Є., Леонтьєв А.Н., Поппер М.Л., Шварцман Г.Я.

 

Збори постановили: приступити до будівництва бібліотеки.

 

За відсутністю бажаючих взяти підряд на будівництво Дирекція на підставі постанови Загальних Зборів була вимушена приступити до будівництва господарським способом.

 

В серпні розпочато будівництво і до морозів закінчено начорно.

Дирекція розглянула доповідь В.К.Каменської про устрій при бібліотеці книжкового складу для продажу дешевих книг. Дирекція вирішила винести питання на розгляд загальних зборів 26 серпня, проте вони не відбулися.

Екстрені збори членів бібліотеки (28 осіб) обрали ревізійну комісію і кандидатів у директори, заслухали доповідь про хід будівництва.

 

Повірені при Херсонському окружному Суді в пам'ять про службову діяльність бувшого члена Суду В.А.Кочергіна зібрали 300 руб. і передали їх бібліотеці за умови, що відсоток з цього капіталу, недоторканий фонд ім. В.О.Кочергіна, буде використовуватись на поповнення книжкового фонду з питань правознавства.

 

Рада і Правління Херсонського Товариства Взаємного Кредиту надали субсидію в 200 руб.

 

Членами дирекції В.К.Шейнфінкель і М.Е.Беккером завершено складання нового каталогу за картковою системою. Каталог мав обсяг більше 50 тис. карток, 45 друкованих аркушів, відображав в систематичному порядку увесь книжковий фонд за 19-ма відділами.

В 1901, 1905 та 1911 рр. ними ж видано 1-е, 2-е і 3-е доповнення та каталоги 1-го та 2-го відділення бібліотеки.

 

В підготовці каталогу взяли участь директори Бєлявсь- ка В.Н., Диканська Е.Е., Беккер М.Є., бібліотекарі Шипинська К.О., Попова А.А. та члени бібліотеки Делятицькі А.П. (особливо) і Р.Г. Головне керівництво, редагування та значну участь по складанню каталогу взяла на себе Шейнфінкель. 5 лютого 1897 р. дирекція за протоколом постановила: "Выразить В.К.Шейнфинкель благодарность за понесенный ею громадный труд и при напечатании каталога обозначить в предисловии, что каталог этот составлен членом дирекции В.К.Шейнфинкель".

 

Книжковий фонд нараховував 18561, в т.ч. книг 12225, періодики 6336 т. (210 назв). Знищено зношених 200 т., загублених – 10, надійшло – 1559.

 

Пожертвували книги: Аллар – 405 кн. російською та французькою мовами, Беккер М.Є., Бунцельман, Гінце - 127 т. німецькою мовою, Жукова, Гюдзь, Делятицька Л.П., Кочергін В.А. - 24 кн. по історії, Левін Д.Г., Павловський, Поппер М.Л., Попова А.А., Пчельникова П.А. - 7 кн. з математики, Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Шейнфінкель В.К., Шипинська К.О.; автори: Борщевський, Василевський, Гошкевич М.І., Кудрявцев П.Ф., Ломшаков (видавець), д-р Минкевич, Рукавишников, Скиф (псевд.), Тезяков, Токмаков; місцеві та іногородні установи, товариства, бібліотеки.

 

Читачам було видано 58392 книги, журнала і газети та зареєстровано 21700 відвідувань читальні. Частка наукової літератури складала 8,8% на абонементі та 7,6% в читальні.

Відбувся вечір на честь 50-річчя від дня кончини В.Г.Бєлінського. Організація і програма – Шейнфінкель В.К., Кудрявцев П.Ф., Шевцов А.М. Провели – Александров, Мюллер, Щеглов. Це 1-й масовий захід в новому приміщенні бібліотеки.

Загальними зборами було обрано нову дирекцію. До неї увійшли: Беккер М.Є., Бєлявська В.Н., Волохін І.І., Диканська Е.Е., Індра Ф.Ф., Козубов І.Н., Кудряв-       цев П.Ф., Поппер М.Л., Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Шварцман Г.Я., Шейнфінкель В.К., Бєлявська В.Н. відмовилася і обрано Шевцова А.М.

 

Відповідальний бібліотекар Шипинська К.О.

Дирекція засідала 25 разів. Почесними членами були ті ж особи, що минулого року, дообрано Кочергіна В.А.

 

Загальні збори зобов'язали дирекцію розпочати клопотання про відкриття складу для продажу книг. 13 березня 1898 р. було одержано дозвіл. Відповідальною призначено Поппер М.Л.

 

Завершено оздоблювальні роботи зсередини і ззовні приміщення. У зв'язку з нестачею грошей були відхилення у фарбуванні стін з середини та зовнішніх прикрас (канделябри, статуї, дракони). Роботи завершено не до початку осені, а до грудня з провини підрядчика.

Закінчився строк найму приміщення в домі Рєдкобородого.

З 6 вересня розпочали переносити книги та майно в нове приміщення. Всі книги оброблені розчином формаліну.

20 жовтня розпочали видачу книг додому, а з 24 жовтня читальня тимчасово розмістилася у приміщенні Потьомкінського відділу (ліве крило).

Міська Управа запропонувала відвести приміщення Потьомкінського відділу для музею Архівної Комісії.

25 грудня директору Синькевичу В.І. і Шевцову А.М. доручено разом з Гошкевичем В.І. розробити умови розміщення Археологічного музею строком не більше 6 років. Тут повинні бути розміщені експозиції разом з матеріалами Потьомкінського відділу для огляду (3 кімнати). Музей платив бібліотеці лише 1/5 частину вартості опалення всього приміщення.

 

 

 

Відбулося урочисте освячення єпископом Новомиргородським Мемноном нової бібліотечної будівлі та відкриття обширної читальні. Відзначено 25-у річницю бібліотеки. З цього приводу М.Є.Беккером виголошено промову.

У вступі до звіту дано перелік громадських бібліотек і осіб, від кого надійшли привітання, в т.ч. привітання надійшли від бувших членів бібліотеки: Рябкова П.З. (із Єлисаветграда), Корчак-Чепурковського А.В. (з Києва), Рашковича М.П. і Квятковської Ю.А. (з Кишинева), Банової (Змунчило) Є.П. – засновниці (із м. Ярмолинці Подольської губ.)

 

Життя бібліотеки увійшло в нормальне русло.

 

Соколов П.І. пожертвував бібліотеці 500 руб., Гогоцька Н.К. – 40 руб., Горловський Д.Н. - 25 руб. Товариство Херсонських лікарів прочитало лекції з природознавства і гігієни в новому залі (1/2 збору пішла на користь книгозбірні – 99 руб.) та директор класичної гімназії М.А.Орлов прочитав лекцію на користь бібліотеки – 166 руб. 26 коп.

За це Орлова обрано почесним членом бібліотеки, а всі гроші пішли на придбання столів, стільців, іншого обладнання та перевезення майна.

 

У звіті за рік подано таблиці приходу і витрат грошових коштів по роках з 1872 по 1896 р.

 

Померла одна із засновниць бібліотеки і її почесний член Гогоцька (уроджена Кузнєцова) Неоніла Кирилівна. Вона заповіла бібліотеці 1000 руб., які були ужиті на створення фонду імені Н.К.Гогоцької, відсоток від фонду пішов на придбання книг (згідно волі померлої).

 

В день вшанування 25-річної діяльності відомого народного вчителя Аврамова і 50-річчя літературної діяльності М.М.Стасюлевича їм надіслані привітальні телеграми.

 

Дирекція задовольнила прохання Споживчого товариства про безкоштовну видачу його членам книг без застави під відповідальність членського паю.

Товариство також проводило в залі свої збори.

 

Завершено друкування систематичного каталогу, у продаж надійшов в 1898 р. Обсяг – 44 друкованих аркуші, 1000 примірників. Вартість – 1003 руб. 57 коп. Вартість продажу 1 прим. - 1 руб. 10 коп. в обкладинці, 1 руб. без обкладинки. Половина каталогу видрукувано в друкарні Розенштейна, половина – в друкарні Ковальова.

З метою здешевлення перелік журнальних статей надруковано петітом. Це й скоротило обсяг на 12 друк. аркушів.

 

На 1 січня фонд бібліотеки складав 9713 назв книг і 18561 том періодичних видань.

 

На кінець року в бібліотеці було 19325 т., в 1902 р. – 39521, в 1911 р. – 78130 томів.

Плата за читання в 1897 р. складала 1909 руб., в 1902 р. – 2726 руб., в 1911 р. – 3237 руб.

Видано книг на абонементі: в 1897 р. – 40590, в 1902 р. – 64211, в 1908 р. – 101003, в 1911 р. – 77631.

Видано книг в читальні: в 1897 р. – 12847, в 1902 р. – 29345, в 1908 р. – 53717, в 1911 р. – 38261.

 

Надійшло 347 назв книг в 434 томах. Всього було 10064 назви в 19335 т. Подана таблиця надходжень за розділами фонду.

 

В різні роки до Бібліотеки надійшли дарунки цінних видань від М.Л.Зільберштейна – 1200 томів, М.Л.Поппер – більше 2000 томів, В.І.Павлова – 174 тома з математики, астрономії, природознавства; В.А. Анучіної – 220 томів з статистики та селянського питання; С.С.Узловського – 200 томів та ін.

 

Бібліотеці пожертвували книги: Баунер А.А., Бек-       кер М.Є., Бошняк Е.М., Вархаловська, Гржибовсь-      кий А.А., Гудзь, Кудрявцев П.Ф., Левін І.Г., Пінес Г., Синькевич В.І., Циперович Я.В., Шейнфінкель В.К., Шипинська В.О., Ярин Б.П.; також надіслали автори: Браунер А.А., Гошкевич М.І., Диканська Е.Е., Кудряв-цев П.Ф., Пачоський, Соколов, місцеві та іногородні установи, товариства, бібліотеки.

 

В читальному залі було 1385 читачів, в т.ч. міщан 51,7%, дворян 12,9%, учнів 43,9%, службовців 20,9% і т.д. Відвідувань зареєстровано 16216.

На абонементі – 880 читачів. Видано на абонементі 40590, в читальному залі 12847, всього 53437 книг.

Відбулися загальні збори. В дирекцію обрані: Беккер М.Є., Волохін І.І., Диканська Е.Е., Індра Ф.Ф., Козубов І.Н., Поппер М.Л., Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Шварцман Г.Я., Шевцов А.М., Шейнфінкель В.К., Щеглов А.М.

Шейнфінкель В.К. завідувала касою і рахівництвом, веденням додаткових рукописних каталогів, спостерігала за обліком книг, вела статистику, завідувала оправою книг, розділами фонду.

Відбулися загальні збори членів (25 осіб) бібліотеки. Вони розглянули питання: про відсутність відповідального бібліотекаря, про роботу 1-го філіального відділення, про передплату журналів, про платного бібліотекаря у філіалі, відкриття книжкового складу при філіалі та при центральній бібліотеці, про роботу музею при бібліотеці.

В день 26-ої річниці бібліотеки відбувся музично-літературний вечір при безплатній участі артистів місцевої драматичної трупи.

 

Для запису виданих книг введена карткова система з пересувним каталогом, запозичена у Харківської громадської бібліотеки. Це дало можливість знати, де та у кого знаходиться книга, а в кінці року визначити, які, кому і скільки разів видавались книги.

 

Протягом року надійшло 1495 назв книг в 1693 т. Списано зношених 50,загублених 10 книг. На кінець року у фонді було 11499 назв книг у 21632 т., в центральній бібліотеці – 19719 т.

 

Журнал "Киевская старина" пожертвував Василєвський Ф.А. Передані майже всі видання, рекомендовані Московською комісією домашнього читання (для самоосвіти). В бібліотеці вивішено список рекомендованих комісією книг на 3 роки. Ним користувались багато читачів. На прохання дирекції для Потьомкінського ("місцевого") відділу надіслали свої видання поточні і за минулі роки всі губернські, повітові і міські управління Херсонської, Катеринославської і Таврійської губерній.

 

В першому році в новому приміщенні читачів в читальні було 2186, відвідувань 26173, щодня від 16 до 192. Вівся облік складу читачів в читальні за званням і родом занять та по районах проживання.

На абонементі перебувало 1000 передплатників, на кінець року – 556.

Видано книг на абонементі 49602, в читальні 18498, всього – 68100. Зроблено аналіз книговидачі, в т.ч. наукового змісту (абонемент – 11,9%, читальня – 10,4%).

 

 

 

Для філіального відділення на Воєнному форштадті до дирекції надійшло біля 900 книг, місцева інтелігенція жертвувала книги, гроші: Банова (Змунчило) Катерина Павлівна – 100 руб., Люблін А.А. – 25 руб. Була також пожертвувана ікона с.м.н. Спасителя.

12 вересня та 7 грудня розглянуто розроблений членами дирекції Шейнфінкель В.К., Щегловим Н.В. і Диканською Е.Е. проект бібліотеки. Проект (статут) визначив правила користування відділенням. Відповідальною перед урядом особою призначено члена дирекції Щеглова Н.В.

Не відбувся вечір пам'яті М.Є.Салтикова-Щедріна з причини його заборони.

Відбулися загальні збори членів. Розглянули питання: звіт ревізійної комісії, про музей і відносини з Архівною Комісією; про відкриття книжкового складу та ін.

 

До складу дирекції увійшли: Беккер М.Є., Волохін І.І., Гржибовський А.А., Диканська Е.Е., Індра Ф.Ф., Козубов І.Н., Поппер М.Л., Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Шварцман Г.Я., Шевцов А.М., Шейнфінкель В.К., Щеглов Н.В.

 

Почесними членами бібліотеки були: Афанасьєв Г.Е., Бродський А.Д., Вайнштейн Г.Н., Волохін І.І., Ге Г.М., Змунчило (Банова) К.П., Ісаченко Л.Л., Кірпічніков А.І., Корбуль І.І., Кочергін В.А. Краснов А.Н., Маркевич А.І., Моравська Е.І., Моравський Н.О., Орлов М.А., Скадовський Г.Л., Соколов П.І., Тургенєва О.Н., Шліп-пе Г.К., Шульгін М.Л., Енгельгардт К.П.

У зв'язку з 25-річною службою в Херсонському Земстві В.П.Андрєєвського обрано почесним членом бібліотеки. В.К.Шейнфінкель обрано почесним членом за складання каталогу, М.Е.Беккера, М.Л. Поппера і Г.Я.Шварцмана – за працю по будівництву бібліотеки.

 

 

 

Дирекція, зважаючи на підвищення попиту на літературу наукового змісту, звернулася до п'яти міністрів з проханням надсилати бібліотеці їхні видання безкоштовно, а також до Московських публічного і Румянцевського музеїв, Імператорської Академії Наук, Імператорської Публічної бібліотеки, Імператорського Археологічного і історичного товариства. Більшість з них надіслали свої цінні видання.

З 1 грудня 1899 р. запрошено 3-го бібліотекаря на роботу у вечірні години на 5 зимових місяців. Кошторис на зарплатню збільшено на 75 руб.

 

 

У всі святкові дні та неділі бібліотека була відкрита з 12 до 6 години вечора, у будні читальня відкрита (з листопада до травня місяця) до 8 години.

Розглянуто питання про псування читачами книг і їхню втрату та заходи по збереженню фонду. Наведено приклади. Заведено інвентарну книгу. Встановлено режим роботи бібліотеки.

 

Протягом року надійшло 954 назви в 1000 т. книг, 805 т. періодики. Вибуло зношених і загублених – 100.

На кінець року було 12353 назви в 23337 томах.

 

Надійшли пожертвування книгами від таких осіб: Беккер М.Є., Болотіна Я.Є., Браунер А.А. – 135 т. (з історії), Бєлявська В.Н., Василевський Ф.А., Герасимова Н.А., Головченко А.П., Гошкевич М.І. (з медицини за кілька років), Гошкевич В.І., Берштейн Б.М., Калюжний А.В., Кошевський А.В., Левитський (з Єлисаветграда), Могилевський В., Колесніков А.П., Надєждін Л.Л., Науменко А.А., Панкєєв Н.М., Петров, Сарідакі А.Ф., Сергєєва О.Ф., Сергєєва М.К., Шейнфінкель М.К., Щеглова Н.В., херсонських студентів (з Петербурга).

Книги надіслали автори: Анучін Є.Н., Браунер А.А., Зеленецький А.В., Кудрявцев П.Ф. (із Симбірська), Мезієр А.В. (з Петербурга), Осадчий (з Києва), Полуковський, пр. Еварницький (з Москви); місцеві та іногородні товариства і установи.

 

Редактор газети "Юг" Гошкевич В.І. надсилав безкоштовно бібліотеці та її відділенню два примірники свого видання, в якому регулярно публікувались матеріали про потреби бібліотеки та її життя.

 

Запроваджено новий облік читачів і книговидачі, запозичений у Харківської громадської бібліотеки.

 

У річному звіті у розділі статистика читання вперше вміщено дані про число незадоволених запитів читачів. Ці дані необхідні для справи придбання книг. Статистику по бібліотеці складали Бєлявська В.Н., Пембек С.С. і Шухотович П.І., а також Головченко А.П. – у відділенні на воєнному форштадті. Така система існувала і в 1912 році (14 років).

 

 

 

 

 

В читальні було читачів 2418, відвідувань 36349, книговидач 25876 (1/3 читали газети). Вівся облік складу читачів за званням (міщан 59,8%, дворян – 11,7%), родом занять (учнів – 55,4%, службовців – 15,7%), за місцем проживання (центр – 70,6%).

На абонементі – 1200 передплатників, книговидача – 53188.

Зроблено аналіз книговидачі на абонементі і в читальні за галузями знань, за змістом: наукових (абонемент – 12,9%, читальний зал – 13,1%); аналіз читання періодики (за назвами видань); авторів, які користувались найбільшим попитом (Горький – 93 видачі і 160 незадоволених вимог, придбано 5 прим. видань).

Обліковано 53188 задоволених вимог і 6521 – незадоволених, зроблено їх аналіз.

В будинку Н.В. Щеглова відкрито  перше відділення бібліотеки на Воєнному форштадті з числом мешканців від 12 до 15 тис.: міщан, дрібних власників, ремісників, робітників. Їй передбачалося присвоїти ім'я В.Г. Бєлінського та губернатор не дав дозволу у зв'язку з відсутністю відповідного фонду. Прийнято статут відділення, з центральної бібліотеки передано 1013 книг і 900 пожертвували різні особи.

Всього в 1-й рік існування було 1278 назв і 1913 томів книг. Протягом року видано 1053 книги в читальні і 8558 на абонементі, в т.ч. 8021 книгу для легкого читання, 537 – наукових.

В 1902 р. число видач на абонементі було 19995, в читальні – 6907; плата за читання всього за рік – 220 руб.

 

Безоплатно виконували обов'язки бібліотекарів у 1-му відділенні Смоленська Д.Я. та Аптекарь П.С.

З 1 березня Смоленську Д.Я. обрано бібліотекарем з оплатою 200 руб., які за клопотанням центральної бібліотеки для цієї цілі виділила Міська дума.