Герман Гессе – один з найбільш читаних авторів XX століття. Всю свою творчість він називав «тривалої спробою розповісти історію свого духовного розвитку», «біографією душі». Друг і біограф письменника Уґо Баль писав про нього: «Герман Гессе – останній лицар блискучої когорти романтизму». Через всю творчість автора наскрізною лінією проходить тема долі художника у ворожому йому суспільстві, місця справжнього мистецтва в світі.
У своїх творах Гессе поєднав Схід і Захід, бо ж і сам виріс у родині, яка притримувалася християнських традицій, однак ввібрала в себе також і частину індійської культури. Таку саму єдність втілив у собі й філософ Йозеф Кнехті, головний герой роману Германа Гессе «Гра в бісер». Ця книга процитована в переліку творів, за які письменник у 1946 році отримав Нобелівську премію. Він розпочав роботу над твором у 1931 році і видав книгу у Швейцарії у 1943-му.
Події роману відбуваються в далекому майбутньому, у вигаданій автором провінції Касталії, що розташована у центрі Європи. Тут зосереджене все духовне життя, а інші сфери (такі, як політика чи виробництво) зведені до мінімуму.
Основою населення Касталії є орден інтелектуалів, які присвятили себе освіті та вихованню молодого покоління. А ще вони мають досить специфічне заняття – вся ця еліта грає в бісер. Гессе не дає своїм читачам детального опису гри. Він вказує лише, що всі гравці мають ґрунтовні та дуже глибокі знання з музики, математики й історії культури.
Мета гри в бісер полягає у тому, щоб відшукати глибинний зв'язок між предметами, що відносяться до кардинально різних сфер науки і мистецтва. Наприклад, відтворити музичний концерт за допомогою математичної формули.
Мешканці Касталії мали звільнитися від колишнього звичного їм життя – назавжди забути про родину, кохання, індивідуальне існування. Віднині їх головна мета – служити ордену.
Роман Гессе має надзвичайно складну структуру. Він поєднує у собі вірші, легенди, опис життя святих, філософські дискусії та фрагменти музичної грамоти.
Головним героєм роману «Гра в бісер» є Магістр Гри, член Ордену Гравців у бісер Йозеф Кнехт. У творі наведено три варіанти його життєпису, які мали місце в різні проміжки часу.
Йозеф Кнехт, на відміну від інших мешканців Касталії, має змогу подорожувати за її межі. Так він відвідує Китай, де вивчає мову та філософсько-окультний Цзін, а також стає учнем Старшого Брата, самітника, який відмовився від життя у Касталії. У своїй другій мандрівці до бенедиктинського монастиря Кнехт знайомиться із отцем Якобом.
Кульмінацією твору стає духовна криза Магістра Гри. Він відчуває сумніви щодо доцільності самого ордену, який відгородив себе від зовнішнього світу. У результаті Кнехт подає у відставку, йде з Ордену Гравців та їде з Касталії. Розповідь завершується несподіваною смертю Йозефа Кнехта, який тоне в озері.
Ідея служіння була домінуючою у свідомості Кнехта. Він прагнув побудувати бездоганно гармонійний світ, з єдністю культури та інтелектуальної незаплямованості.
Автор відгуку: Анастасія Козак
Коментарі