Навряд чи у далекому 1984 році, коли у місті Енергодар інженери запускали І-ий енергоблок Запорізької атомної електростанції, вони могли уявити, що в майбутньому їй буде загрожувати викид радіації через окупацію російськими військовими.
Зараз стан ЗАЕС, найбільшої АЕС в Європі, справді викликає тривогу. За даними ГУР, станція довгий час не виробляла електроенергію, мала проблеми із зовнішнім живленням, а рівень води у ставку-охолоджувачі помітно знизився. Безпеку об’єкта забезпечує близько 1150 працівників чергової зміни.
У серпні станція тричі втрачала зовнішнє електроживлення – 1, 4 та 8 числа. Після знеструмлень доводилося запускати резервні дизель-генератори. А з 20 серпня почався двотижневий блекаут.
У ГУР також повідомляють про складну гуманітарну ситуацію в Енергодарі, де фіксували перебої зі світлом, водою та зв’язком, а також дефіцит продуктів і пального. 5 вересня на ЗАЕС набуло чинності локальне припинення вогню, щоб провести ремонт для відновлення зовнішнього електропостачання. Ремонтні роботи успішно завершилися 7 вересня о 19:02, коли Запорізьку АЕС повністю підключили до відновленої лінії «Феросплавна-1» напругою 330 кВ. Роботи виконали українські енергетики. Попри постійні ризики та близькість до лінії фронту, українські фахівці провели розмінування території та полагодили пошкодження. Ремонт тривав три дні (з 5 по 7 вересня) в межах узгодженого локального режиму тиші за посередництва МАГАТЕ. Станція, яка понад два тижні перебувала в режимі блекауту і живилася лише від аварійних дизель-генераторів, повернулася на зовнішнє живлення. Наразі її власні потреби в енергії для охолодження реакторів забезпечує українська енергосистема.
Під час тривалого повного блекауту точна цифра витраченого дизельного палива в тонах офіційними джерелами (ні «Енергоатомом», ні МАГАТЕ) не розголошувалася з міркувань безпеки. Проте відомо, що рахунок ішов на сотні тон.
Завдяки діям українських фахівців ситуацію на ЗАЕС вдалося стабілізувати відносно критичного стану, який був наприкінці серпня, але називати її повністю задовільною не можна. Станція вийшла з небезпечного двотижневого блекауту. Зовнішнє електропостачання відновлено, насоси працюють від української енергомережі, а реактори надійно охолоджуються. Води у ставку менше норми, але для поточного «холодного режиму» її цілком достатньо.
Але станція досі перебуває під окупацією, лінія фронту поруч, а це означає, що будь-який новий обстріл може знову перебити лінії живлення. Кожен такий блекаут зношує аварійне обладнання та наближає станцію до критичної межі. Більше інформації про стан Запорізької атомної електростанції можна знайти у матеріалі на сайті Екоцентру.
