(175 років із часу заснування Головної Руської Ради)
Зимою 1848 року у Франції спалахнула революція і охопила більшість країн Європи, зокрема Австрійську імперію, до якої в той час належав Львів. Наслідком Березневого повстання стало погодження імператора надати своїм підданим демократичні свободи. Це дало поштовх до національного самовизначення українців.
У травні 1848 року галицькі русини створили Головну Руську Раду (ГРР), – орган громадського самоврядування українців. Це перша легальна українська політична організація Галичини, яка була створена завдяки представникам інтелігенції та греко-католицького духовенства для захисту прав українського населення. ГРР представляла інтереси українського населення Галичини перед віденським урядом і виконувала їх з 1848 до 1851 року.
До складу Головної Руської Ради входило по 15 представників духовенства та інтелігенції, які діяли на постійній основі. Головою Ради був єпископ Григорій Яхимович (1792-1863), на зміну йому прийшов священик Михайло Куземський. Організація працювала за різніми напрямками роботи, мала відділи фінансів, шкільництва, селянських справ та ін. Головна Руська Рада підпорядковувала собі 12 окружних та 50 місцевих «менших» рад, до їх складу входило 30 членів. Це –духовенство, інтелігенція, селяни та містяни. У кожній «меншій» раді була особа, яка вела листування та забезпечувала зв’язок між радами. Місцеві ради проводили збори, а окружні ради скликали багатолюдні віча. Головна Руська Рада мала національну програму. Свої вимоги ГРР вперше сформулювала в петиції на ім’я імператора, врученій губернаторові краю, графу Францові Стадіону (1806-1853).
Поляки із занепокоєнням поставились до діяльності ГРР. Вони створили у Львові свій представницький орган – Центральну раду народову. 23 травня 1848 року відбулися збори польських шляхтичів русинського походження, на яких було створено політичну організацію «Руський собор». Учасники Собору були проти того, щоб українці мали право на самостійний національний розвиток. Також вони підтримували відновлення незалежності Польщі та включення українських земель до її складу. Відверте ігнорування поляками прав українців, призвело до вимог Ради, яка звернулася до імператора 9 червня 1848 року. Програма ГРР передбачала вирішення наступних завдань:
- поділ Галичини на українську (східну) і польську (західну) частини;
- об’єднання Східної Галичини, Буковини й Закарпаття, тобто створення національно-територіальної автономії в складі Австрійської імперії;
- заснування української народної гвардії;
- розвиток життя краю на основі української культури й традицій, запровадження української мови в школах, судах і всіх урядових установах, друкування українських книжок, згуртування українських учених і митців;
- вирішення проблеми соціального протистояння селян і поміщиків.
Саме вирішення цих завдань, відстоювали речники Ради у Празі на Слов’янському з’їзді, де були зібрані представники слов’янських народів Австрійської імперії. На з’їзді делегація Ради заявила, що український народ є рівноправним членом серед слов’янських народів, має право на власну культуру та відновлення соборності. Галичину у Празі представляли делегації Головної Руської Ради, Центральної ради народової та Руського собору. Делегати Центральної ради народової і Руського собору категорично були проти поділу Галичини на польську та українську частини. Завдяки втручанню імперії, вдалося досягти компромісу. У червні була підписана польсько-українська угода «Вимоги українців у Галичині», яка проголошувала:
- рівні права на використання польської та української мов в усіх школах та установах Галичини, утворення окремих гімназій для українців і поляків, викладання обома мовами у вищих навчальних закладах;
- зрівняння в правах представників різних національностей і віросповідань;
- утворення спільної національної гвардії, спільного керівного органу влади й спільного сейму в краї;
- національна й політична рівноправність мала бути гарантована загальноімперською конституцією;
- питання поділу Галичини на польську та українську частини, що викликало найгостріші суперечки, мало бути передано на розв’язання загальноімперського рейхстагу.
Не дивлячись на заборону імператорського намісника, у жовтні 1848 року ГРР скликала у Львові Перший з’їзд діячів української культури. Представники з’їзду від Галичини мали бажання розвивати українську мову й літературу. Організація приділяла значну увагу виданню шкільних підручників і посібників. На з’їзді було прийнято рішення про заснування наукового товариства «Галицько-Руська матиця». Разом із тим затвердили правила правопису, які були актуальні для українських шкіл, літераторів та офіційних осіб до 1892 року. Культурно-освітнє товариство «Галицько-Руська матиця» було створене у 1850 році. Тут проводили просвітницьку та видавничу діяльність, розвивали шкільництво на західноукраїнських землях. Рада ініціювала відкриття Народного дому у Львові та започаткувала першу україномовну щотижневу газету «Зоря Галицька», яка виходила у Львові до 1857 року. ГРР піклувалася питaнням української національної символіки, було обрано і утверджено герб – золотий лев на синьому тлі, жовтоблакитний прапор та гімн – «Мир вам, браття!» автор слів Г. Гушалевич.
Головна Руська Рада створила національну гвардію, а для захисту від угорських загонів – батальйон гірських стрільців та народну самооборону.
У 1851 році Головна Руська Рада була розпущена. Лише у 1870 році створено нову громадсько-політичну організацію «Руська Рада», яку згодом поглинули москвофіли. Галицькі русини утворили 24 жовтня 1885 року власний політичний орган – Народну Раду, що стояла на позиціях єдності та самостійності українського народу від поляків і росіян.
Не дивлячись на малі здобутки Головної Руської Ради, головним її досягненням було те, що у 1848 році українці вперше вийшли на політичну арену та офіційно заявили про своє звільнення від домінуючого польського національного впливу, чим докорінно змінили місцеву політику.
Інтернет ресурси:
- "Весна народів" у Галичині[Електронний ресурс] /Історія для всіх...-Україна,2017.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=bOu6zDFucVk. – Дата перегляду:10.03.2023.
- Весна народів. Революція 1848 р. в Австрії і Україна (укр.) Історія України нового часу[Електронний ресурс] /Уроки истории.-Україна,2014.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=fLd5yCOLpLM. – Дата перегляду:10.03.2023.
- гімн Українськоï Галичини "Мир вам, браття!" (Весна народів 1848р.) [Електронний ресурс] /Консерваторія Русі.-Україна,2022.- Електронні відеодані. – Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=VOB4M189mVI. – Дата перегляду:10.03.2023:.
- Головна Руська Рада: історія про протоколи[Електронний ресурс] /146 років, 2 місяці, 25 днів.-Україна,2020.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=sRiTlFasn3o. – Дата перегляду:10.03.2023.
- Календар історії та культури | Володимир Кулик | Головна Руська Рада[Електронний ресурс] /Espreso.TV.-Україна,2013.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=WoYQ5Tmal4Y. – Дата перегляду:10.03.2023.
- Центральна рада Народова. Головна Руська Рада[Електронний ресурс] /Ovsyanik Vadim.-Україна,2015.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ut1SMAXfh8E. – Дата перегляду:10.03.2023.
