Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ

Меню розділу
ІНСТРУКЦІЯ З ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
Затверджено наказом Державного казначейства України 17.07.2000 р. №64 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 р. за №459/4680
 
     1. Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпе­чують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.
     Строк корисної (очікуваної) експлуатації необоротних активів установи встановлюється міністер­ством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою само­стійно в момент придбання активу.
     2. У складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліп­шення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, ро­боча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довго­тривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування при­родними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.
     3. Необоротні активи бюджетних установ складаються з: основних засобів; інших необоротних матеріальних активів; нематеріальних активів.
     4. До основних засобів належать необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить більше 500 гривень за одиницю (комплект).
     8. До нематеріальних активів належать необоротні активи, що не мають фізичної та/або матеріаль­ної форми (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл та інші нематеріальні активи).
     9. Клас 1 “Необоротні активи” Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ уключає такі синтетичні рахунки з обліку необоротних активів:
10 “Основні засоби”;
11 “Інші необоротні матеріальні активи”;
12 “Нематеріальні активи”;
13 “Знос необоротних активів”.
     13. На субрахунку 103 “Будинки та споруди” обліковуються із виділенням в окремі підгрупи:
1) будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі учбових закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для пре­старілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лаборато­рій та ін.) та іншими установами;
     19. На субрахунку 109 “Інші основні засоби” обліковуються з виділенням на окремі групи: 3) навчальні кінофільми, магнітні диски, стрічки, касети та інші активи, що належать до фільмофонду установи.
     20. Для необоротних активів у матеріальній формі, що не ввійшли до рахунку 10 і за якими засто­совується спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку, призначений рахунок 11 “Інші необоротні матеріальні активи”, що поділяється на субрахунки:
111 “Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок”;
112 “Бібліотечні фонди”;
113 “Малоцінні необоротні матеріальні активи”;
114 “Білизна, постільні речі, одяг та взуття”;
115 “Тимчасові нетитульні споруди”;
116 “Природні ресурси”;
117 “Інвентарна тара”;
118 “Матеріали довготривалого використання для наукових цілей”;
119 “Необоротні матеріальні активи спеціального призначення”.
     22. На субрахунку 112 “Бібліотечні фонди” обліковуються бібліотечні фонди, незалежно від вар­тості окремих примірників книг. До бібліотечного фонду належать: наукова, художня і навчальна літера­тура, спеціальні види літератури та інші видання.
     23. На субрахунку 113 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” обліковуються:
4) предмети виробничого значення вартістю до 500 гривень за одиницю (комплект) - робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами та ін.);
6) господарський інвентар вартістю до 500 гривень за одиницю (комплект) - предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різ­ні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні та ін.:
7) інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 500 гривень - телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холо­дильники та ін.
     28. На субрахунку 118 “Матеріали довготривалого використання для наукових цілей” облікову­ються матеріали, одержані зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних ін­ститутів, вузів для науково-дослідних робіт, які використовуються неодноразово або тривалий час, а та­кож матеріали, що є об’єктами наукових досліджень.
     На цьому субрахунку в установах культури обліковуються дорогі матеріали, одержані зі складу для реставрації і ремонту видань мистецтва, музейних цінностей та пам’яток архітектури.
     34. У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на:
- балансову вартість;
- первісну вартість;
- відновлювальну вартість.
     35. Балансова вартість - це вартість, за якою необоротні активи включаються до Балансу після ви­рахування суми нарахованого зносу.
     36. Первісна вартість - це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними ви­тратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.
      37. Відновлювальна вартість - це первісна вартість, змінена після переоцінки.
     38. Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у випадках інде­ксації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового уко­мплектування необоротних активів.
     Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів може-проводитися що­річно згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого підпунктом 8.3.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
     Зміна вартості необоротних активів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок.
     Зміна первісної вартості необоротних активів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.
     39. Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється віл аналогічних нових зразків, то такі необоротні активи обліковуються в установі за ринковими вільними цінами на ці види активів, що діють на дату проведення індексації.
     Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться тимчасовою комісією з переоці­нки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять: заступник керівника устано­ви (голова комісій та головний бухгалтер чи його заступник (в установах, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку), кері­вники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують необоротні активи, особи, на яких покладена відповідальність за збереження необоротних активів, та інші посадові особи (на розсуд керівника-установи).
     Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потребуються. При встановленні цін на однотипні предмети, вони (ціни) у межах однієї установи повинні бути однаковими.
     За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.
     Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів - на керівника і голову комісії.
     42. Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обраховуються за груповим обліком та за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відно­сяться і списуються на видатки за відповідними кодами економічної класифікації, за якими вони передба­чені в кошторисі установи.
     43. Необоротні активи, що не мають матеріальної форми, обліковуються за первісною собівартіс­тю їх придбання чи створення.
     44. Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матері­альних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься одразу на видатки установи.
     45. Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх пере­міщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильним використанням кожного об’єкта необоротних активів.
     Надходження необоротним активів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку.
     46. З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних ак­тивів аналітичний облік необоротних активів бюджетними установами ведеться за місцем зберігання (екс­плуатації) та в бухгалтерії за типовими формами: 0З-1 (бюджет) “Акт прийняття-передачі основних засо­бів”, ОЗ-2 (бюджет) “Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів”, ОЗ-З (бюджет) “Акт про списання основних засобів”, ОЗ-4 (бюджет) “Акт про списання авто­транспортних засобів”, ОЗ-5 (бюджет) “Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій ви­лученої з бібліотеки літератури”, ОЗ-6 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах”, ОЗ-8 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тва­рин і багаторічних насаджень)”, ОЗ-9 (бюджет) “Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах”, ОЗ-10 (бюджет) “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”, ОЗ-11 (бюджет) “Інвентарний список основних засобів”, ОЗ-12 (бюджет) “Відомість нарахування зносу на осно­вні засоби”, які встановлені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. №125/70 “Про затвердження типових форм з об­ліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції з їх складання”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.97 р. за №612/2416.
     47. Прийняття необоротних активів проводиться “Актом прийняття-передачі основних засобів” форми ОЗ-1 (бюджет). Оформлення прийняття окремих предметів необоротних активів дозволяється без­посередньо на підставі документів, що стали підставою для отримання цінностей (рахунків-фактур та ін.).
     48. Типова форма ОЗ-1 (бюджет) “Акт прийняття-передачі основних засобів” застосовується для оформлення прийняття-передачі необоротних активів і складається на кожний окремий об’єкт активів. який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об’єкт, що був в експлуатації, робиться запис на суму зносу. Для прийняття об’єктів необоротних активів наказом керівни­ка установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, дру­гий - для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи. Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується даного активу, передається до бухгалтерії (централізованої бух­галтерії). Для оформлення прийняття декількох об’єктів однотипних необоротних активів, які мають од­накову вартість (господарський інвентар, інструменти, обладнання, білизна, постільні речі та ін.), дозволя­ється складання загального акта прийняття необоротних активів.
     49. Необоротні активи, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерії та пред­ставник вищестоящої організації. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. При отри­манні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акта відображають­ся в бухгалтерському обліку. Одночасно проставляється інвентарний номер у встановленому порядку, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.
      50. При надходженні необоротних активів в установу (на склад) матеріально відповідальна особа на документі постачальника або на акті приймання повинна розписатися в одержанні цих цінностей і при­йняти їх на відповідальне зберігання.
     51. За місцем зберігання всі необоротні активи повинні знаходитись на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника установи. 3 посадовими особами, які відповідають за збереження необоротних активів, укладається письмовий договір про повну індивідуа­льну матеріальну відповідальність. У разі зміни відповідальної особи у випадках, передбачених чинним законодавством (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється Інвентаризація необоротних активів, які знаходяться на її зберіганні, у порядку, передбаченому Державним казначейством України. Про резуль­тати інвентаризації складається акт прийнятгя-здання, який затверджується керівником установи.
      52. Особи, відповідальні за збереження необоротних активів, ведуть інвентарні списки необорот­них активів.
     53. “Інвентарний список основних засобів” - типова форма ОЗ-11 (бюджет) застосовується мате­ріально відповідальними особами для здійснення пооб’єктного обліку необоротних активів за місцезнахо­дженням (місцем експлуатації) об’єктів необоротних активів.
     Дані пооб’єктного обліку необоротних активів за їх місцезнаходженням (місцем експлуатації) по­винні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку необоротних активів, які ведуться в бухгалтерії.
     58. Для обліку білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, сценічно-постановочних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого викори­стання та таких, що мають спеціальне призначення, застосовуються “Інвентарні картки групового обліку основних засобів в бюджетних установах” типової форми 03-9 (бюджет).
В інвентарних картках групового обліку необоротних активів ведеться облік за матеріально відпо­відальними особами за предметами одного найменування, якості матеріалу та ціни, із зазначенням номен­клатурного номера.
     59. Якщо в картку неможливо внести всі якісні й кількісні зміни характеристики об’єкта, що ста­лися внаслідок його реконструкції чи модернізації, її доповнюють новою. Стару інвентарну картку збері­гають як довідковий документ (у ній робиться відмітка про відкриття нової картки).
     60. Інвентарні картки зберігаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони розміщуються за відпові­дними субрахунками і групами з розподілом за матеріально відповідальним особами, а в централізованих бухгалтеріях - додатково і за обслуговуваними установами.
      61. Інвентарні картки списаних необоротних активів, після внесення в них відміток про списання, здаються в архів.
     62. Строк зберігання інвентарних карток в архівах установ становить 3 роки після їх ліквідації. Ін­вентарна картка обліку реалізованих або ліквідованих необоротних активів додається до документів (ак­тів, накладних), якими було оформлено їх реалізацію або ліквідацію. Картка передається разом з реалізо­ваним необоротним активом.
     63. Записи в картках обліку необоротних активів здійснюються в кількісному та сумарному виразах.
     64. Інвентарні картки обліку необоротних активів у бюджетних установах ведуться бухгалтерією в одному примірнику.
     65. Інвентарні картки зберігаються в картотеці бухгалтерії, де їх розташовують за відповідними групами необоротних активів, а всередині груп - за місцезнаходженням об’єктів (предметів) необоротних активів.
     66. Кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, то мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий - підгрупу і останні чотири знаки - порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається ну­лем, інвентарний номер зазначається на жетоні, який прикріплюється до об’єкта, позначається фарбою на об’єкті або проставляється іншим способом.
     Якщо інвентарний об’єкт є складним і включає ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний но­мер, що й на основному об’єкті.
     68. Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єкту необоротних активів, зберігаються за ними на весь період перебування їх в даній установі. Номери інвентарних об’єктів, які вибули чи ліквідовані не повинні присвоюватись іншим об’єктам, що заново надійшли протягом трьох років.
     69. Інвентарні номери заносяться до форми ОЗ-10 (бюджет) “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”, яка відкривається для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних ак­тивів. Опис складається в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток.
     70. Описи інвентарних карток з обліку необоротних активів здаються архіву тоді, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об’єкта необоротних активів.
     71. Орендовані необоротні активи обліковуються в орендарів на забалансовому рахунку 01 “Орен­довані необоротні активи” під інвентарними номерами, присвоєними їм орендоздавачами.
     72. Видача необоротних активів із складу проводиться за накладними (вимогами) ф. 434, які під­писуються керівником установи. При цьому накладна виписується в одному примірнику, якщо інший по­рядок не встановлено відповідними міністерствами чи відомствами України за погодження з Міністерст­вом фінансів України.
     73. Для оформлення прийняття-здання необоротних активів після капітального ремонту, реконст­рукції чи модернізації застосовується “Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та мо­дернізованих об’єктів” типової форми 03-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття необоротних активів після ремонту, та представ­ником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію
     В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердже­ним розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.
     Перший примірник акта здається до бухгалтерії установи, де робляться відповідні записи в інвен­тарних картках обліку необоротних активів. Другий примірник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію.
      Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з його ремонтом, рекон-струкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у картку обліку необоротного активу та в технічний паспорт об’єкта.
     74. Дані обліку необоротних активів у матеріально відповідальних осіб повинні відповідати даним обліку бухгалтерії.
Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного обліку складають оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об’єднуються відповідним синте­тичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги “Журнал-головна”.
     75. Необоротні активи, які стали непридатними, підлягають списанню відповідно до порядку, пе­редбаченого Державним казначейством України.
     76. З балансів установ можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші необоротні активи, які стали непридатними для подальшого викорис­тання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що віднов­лення їх є неможливим або економічно недоцільним,. вони не можуть бути реалізовані). Крім того, підля­гають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв’язку з будівництвом нових об’єктів, та такі, що зруйновані часом.
     77. Для визначення непридатності необоротних активів і встановлення неможливості або неефек­тивності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих активів наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі:
керівника або його заступника (голова комісії); .
головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або ін­ших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності; особи, на яку покладено відповідаль­ність за збереження необоротних активів; інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).
     Постійно діюча комісія установи:
а) проводить огляд необоротних активів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поетажні плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;
б) встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об’єкта в цій установі та вносить пропозиції про його продаж, передачу чи списання;
в) встановлює конкретні причини списання об’єкта: фізичне або моральне зношення, реконструк­ція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін.;
г) встановлює осіб, з вики яких трапилося передчасне вибуття необоротних активів із експлуатації;
ґ) встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об’єкта і проводить їх оцінку;
д) здійснює контроль за вилученням із списаних необоротних активів придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу та контролює їх здачу на від­повідний склад.
     78. У тих випадках, коли обладнання списується у зв’язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об’єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищестоящою організацією, та робить в акті на списання посилання на пункт та дату затвердження плану.
     79. Для оформлення необоротних активів, які стали непридатними, застосовуються: “Акт про списання основних засобів” (типова форма 03-3 (бюджет)), “Акт про списання автотранспортних засобів” (типова форма ОЗ-4 (бюджет)), “Акт про списання вилученої з бібліотеки літератури” (типова форма 03-5 (бюджет)). Форми зазначених актів установлені спільним наказом Головного управління Державного каз­начейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. №125/70 “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утри­муються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції з їх складання”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.97 р. за №612/2416.
     Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи, і ним за­тверджуються. В актах на списання зазначаються дані, які характеризують об’єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отримання установою, первісна вартість, сума нарахованого зносу за даними бух­галтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів та інше. У них детально вказуються при­чини вибуття об’єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовуєть­ся недоцільність і неможливість їх відновлення. При списанні з обліку установ необоротних активів, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини, які викликали аварію, та вказуються заходи, вжиті щодо винних осіб,
     80. Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформлюються меморіальним ордером №9 (ф. 438), який являє собою накопичувальну відо­мість вибуття та переміщення необоротних активів. У накопичувальну відомість записи робляться за кож­ним документом, дані меморіального ордера №9 заносяться в книгу “Журнал-головна”.
      81. Розбирання та демонтаж необоротних активів до затвердження актів на їх списання не допус­каються.
     83. Суми, отримані установами від продажу необоротних активів (крім будівель і споруд), а також від продажу матеріалів із розібраних окремих об’єктів необоротних активів, залишаються в розпорядженні установи (якщо інше не встановлено чинним законодавством України) з правом подальшого їх викорис­тання на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів того ж призначення. При цьому кошти від реалізації та розібрання необоротних активів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду установи, використовуються після сплати встановлених законодавством податків. Суми, отримані устано­вами від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.
     84. При передачі установи з підпорядкування одного державного органу в підпорядкування іншого всі необоротні активи передаються безоплатно, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.
     85. У випадках порушення діючого порядку списання необоротних активів з обліку установи, а та­кож безгосподарного ставлення до матеріальних цінностей (знищення, спалення та ін.) винні в цьому осо­би притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством України.
     86. На необоротні активи установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, амортизаційні відрахування не проводяться, а здійснюється нарахування зносу
     87. Знос визначається й обліковується на будинки і споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, робочу худобу, транспортні засоби, інструменти, прилади, виробничий (включаючи пристрої) і господарський інвентар, багаторічні насадження, які досягли експлуатаційного віку.
     88. Знос не нараховується на такі необоротні активи:
8) фільмофонди:
10) бібліотечні фонди:
11) музейні і художні цінності;
12) малоцінні необоротні матеріальні активи;
     89. Знос основних засобів, не матеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів ве­деться на рахунку 13 “Знос необоротних активів” Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ з розподілом на субрахунки:
131 “Знос основних засобів”;
132 “Знос інших необоротних матеріальних активів”;
133 “Знос нематеріальних активів”.
     90. На субрахунку 131 “Знос основних засобів” обліковується знос будівель і споруд, передаваль­них пристроїв, машин та обладнання, робочої худоби, транспортних засобів, виробничого (включаючи пристрої) та господарського інвентарю, багаторічних насаджень, які досягли експлуатаційного віку.
     91. На субрахунку 132 “Знос інших необоротних матеріальних активів” обліковується знос інших матеріальних необоротних активів.
      92. На субрахунку 133 “Знос нематеріальних активів” обліковується знос нематеріальних активів.
     93. Знос об’єктів (предметів) необоротних активів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані) відповідно до встановлених норм.
     94. Нарахований знос у розмірі 100 відсотків вартості на об’єкти (предмети), які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання. Нарахування зносу не може проводитися понад 100 відсотків вартості необоротних активів.
     95. На необоротні активи, що знаходяться на складі, нарахування зносу здійснюється в Загальному порядку, передбаченому цією Інструкцією.
     96. Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, за якими закріплені відпові­дні субрахунки.
     Групу 1 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках 103, 106 (підгрупа 4). Це будинки, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування).
     Групу 2 складають основні засоби, що обліковуються на субрахунках 104 (крім підгруп 1, 2), ав­томобільний транспорт і запчастини до нього, що обліковуються на субрахунку 105, інструменти та інвен­тар на субрахунку 106 (крім підгрупи 4), необоротні активи субрахунку 117. Це автомобільний транспорт та вузли (запасні частини, вартість яких за одиницю становить понад 500 гривень), меблі, побутові елект­ронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до нього, інвентарна тара.
     Групу 3 складають необоротні активи, що обліковуються на субрахунках 104 (підгрупи 1, 2), 105 (крім автомобільного транспорту і запчастин до нього), 107 (підгрупа 1), 108 (в частині багаторічних наса­джень, які досягли експлуатаційного віку), 121, 122. Це будь-які інші необоротні активи, не включені до груп 1 і 2.
     97. Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи необоротних ак­тивів на кінець звітного року:
група 1-5 відсотків; група 2-25 відсотків; група 3-15 відсотків.
     98. При відображенні в обліку необоротних активів, одержаних та переданих безоплатно в устано­вленому порядку, що були у використанні, обов’язково зазначається сума нарахованого зносу.
     99. В інвентарні картки обліку необоротних активів типової форми ОЗ-6 (бюджет) та 03-8 (бю­джет) обов’язково вноситься річна норма зносу у відсотках та гривнях.
     100. Для обрахування щорічного зносу застосовується типова форма ОЗ-12 (бюджет) “Відомість нарахування зносу на необоротні активи”. Сума зносу необоротних активів обраховується за повний кале­ндарний рік (незалежно від того, у якому місяці звітного року вони придбані або зруйновані) відповідно до норм зносу, встановлених у відсотках до первісної вартості кожної з груп необоротних активів. Загаль­на сума нарахованого зносу відображається в меморіальному ордері №16, дані якого заносяться в книгу “Журнал-головна”.
     101. При вибутті об’єктів (предметів) у зв’язку з їх ліквідацією або безоплатною передачею в кар­тках визначається загальна сума зносу за час перебування предмета (об’єкта) в експлуатації, і на цю суму зменшується знос на субрахунках 131 “Знос основних засобів”, 132 “Знос інших необоротних матеріаль­них активів”, 133 “Знос нематеріальних активів”.
Ділове досьє директора ЦБС. Випуск 1

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 2324
252627282930