Главная Ресурсы библиотеки Информ-досье Информдосье «Пам’яті героїв Крут присвячується»

Информдосье «Пам’яті героїв Крут присвячується»

28.01.2021

«Коли стають до зброї діти – народ цей не перемогти!»
Микола Луків

«"Мамо, я падаю в небо – все вище і вище..."– вірш kulbabka»:

Крути – це великий перелом на межі двох століть, який на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. Неодноразово в українській історії поле бою зводило синів нашого народу – проти так званих «захисників» рідної землі, котрі, прикриваючись популістськими гаслами, підіймали зброю.

Понад 100 років відділяють нас від того часу, та події 29 січня 1918 року живуть у душі українського народу, ятрять йому серце. Тож давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну  сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої – Крути.

Вікопомні 1917-1918 роки... Україна сп’яніла від власної державності після 250-літньої неволі. Міста і села повняться радісним гомоном українського слова та пісні. Життя вирує: з’їзди, паради, народження різних партій, зміна урядів, політична боротьба. Одне слово – воля!

У березні 1917 року в Києві на Володимирській, 42, у приміщенні українського клубу «Родина», з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій оголошено про утворення Української Центральної Ради (УЦР). Це перший український уряд, який постав на теренах наших земель після довгих років імперіалістичної експансії, а з ним постає і держава – Українська Народна Республіка (УНР).

Усе трималося на ентузіазмі. Ніхто в УЦР не отримував зарплатні: за власні гроші купували канцтовари і навіть меблі. Проте національне піднесення було неймовірним. На Центральну Раду покладалися великі надії.

Документальний фільм «100 років української революції: як починала Центральна рада // Част. 1» розповість вам про передумови створення та діяльність УЦР та розкриє проблеми її функціонування як повноправного уряду в революційні роки:

Революційна стихія в УНР, насамперед, огортає військо. Українці-вояки, яких було розкидано по всій колишній імперії, а головне – по всіх фронтах, – повертаються до рідної України.

У Києві створено український військовий клуб імені гетьмана Полуботка, організовується Перший полк ім. Хмельницького, у Криму – Перший Сімферопольський полк ім. гетьмана Дорошенка.

У документальній відеолекції «Армія УНР: структура і формації // Історія України • Українська Народна Республіка // Військо» ви дізнаєтесь про процес створення, епізоди становлення, визначні кампанії, операції та бої, легендарних командирів і той масштабний спадок, який Армія УНР залишила збройним силам відродженої України:

Прихід до влади в Росії більшовиків у жовтні 1917 році становив загрозу для України, адже ті прагнули встановити контроль над нашою державою. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді.

Схема бою, виконана сотником Сергієм Горячком

У ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили росіян у розпалюванні ворожнечі. Більшовицька Москва проголошувала інтернаціональні гасла, а насправді готувала армію та зброю для війни з Україною. Раднарком оголосив Центральну Раду такою, що перебувала «у стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні».

7 листопада 1917 року Центральна Рада, виконуючи волю українського народу, проголосила Українську Народну Республіку. А вже 10 листопада 1917 року в Петрограді було прийнято рішення послати армійські частини для придушення «контрреволюції» на півдні Росії.

Розпочалася війна Радянської Росії із законною владою в Українській Народній Республіці, а фактично – з незалежністю українського народу. Раднарком оголосив в Україні стан облоги і зобов’язав місцеві революційні гарнізони «діяти з усією рішучістю проти ворогів народу, не чекаючи ніяких вказівок зверху».

Першою революційною армією командував колишній царський підполковник, лівий есер М. О. Муравйов. 17 грудня 1917 року Центральна Рада одержала радіограму від більшовицького Раднаркому з ультимативною вимогою: відмовитися від дезорганізації фронту, не пропускати через Україну козачі війська з фронту на Дон, пропускати більшовицькі війська на Південний фронт, припинити роззброєння радянських полків і червоноармійців.

Великодержавний ультиматум було відхилено. Тоді 30-тисячна більшовицька армія під керівництвом Антонова-Овсієнка розпочала війну проти УНР.

7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. Вже у середині місяця вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Про законотворчу діяльність УЦР, якою стали чотири Універсали, та про наступ більшовицьких військ ви дізнаєтесь, переглянувши документальний фільм «20 кроків до мрії. Крок 11 – Універсали Центральної Ради»:

Більшовицькі війська просувалися до столиці. Грізні звістки, одна за одною, доносилися до Києва. Усі вони стверджували одне: у занятих місцевостях нищилося дощенту все українське. Нищилося тоді, коли все воно було для українців таким дорогим, близьким і святим. Не було в Києві свідомих юнаків чи військових, які б не рвалися захищати свій край. I всі вони готові були боронити волю України. Вони маніфестували, виносили рішення про негайне створення Української армії. Три мільйони вояків чекали наказів із Києва, ні, не чекали – просили, вимагали. А Київ мовчав.

«Україні нічого не загрожує»; «Ми України на багнетах будувати не будемо»; «Нам не треба війська, щоб ніхто не міг закинути національної пристрасті й виключності».

Це гасла та голоси тих, які піддалися більшовицькому психозу, повірили облудливим лозунгам про «право нації на самовизначення». А голос талановитого військовика-патріота Миколи Міхновського, який палко переконував, що «Інтереси української держави потребують створення потужної патріотично налаштованої армії», на жаль, не був почутий.

«“Пророцтво 17-го року” – вірш Василя Симоненка»:

І в останній момент перед лицем небезпеки уряд кинув розпачливий клич до всього українського народу: «Стати зі зброєю в руках на захист українських кордонів».

Серед загального замішання і переполоху, повної безпорадності й безсилля зривається до бою українська молодь. Настрій молодих переносився на старших. Родилася свята любов до Батьківщини. Любов, яка казала матерям більше любити Україну, ніж своїх дітей.

Поруч із вояками Центральної Ради, переважно юнаками Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького, стають 300 добровольців Січового куреня – студенти, гімназисти, серед яких є просто діти 14-15 років – 300 юнаків, не обізнаних ані зі зброєю, ані з військовим мистецтвом, йдуть на захист своєї держави.

Після двох тижнів спішного курсу військової науки для неознайомлених зі зброєю студентів і учнів у юнацькій військовій школі частина куреня Січових Стрільців враз із рештою юнаків вирушила під командою сотника Андрія Омельченка за наказом командуючого Північним фронтом сотника Шинкаря на Чернігівщину проти наступаючих більшовиків.

27 січня 1918 року виїхали молоді вояки з Києва – у напрямку на Бахмач, звідкіля наступала червона навала. 29 січня доїхали тільки до малої станції Крути. Далі – уже був ворог. Тут висіли та окопались. Було їх 300... Для багатьох юнаків це була перша в їхньому житті ніч, проведена поза батьківським домом. І це була остання для них ніч.

Документальний фільм «Крути. З циклу Перемоги України» розповість вам про військову операцію, яка в комплексі з боями на інших напрямках виграла для української делегації ключові три дні втримання Столиці, в результаті яких Україну було вперше визнано на світовій міжнародній спільноті незалежною державою:

35 забрано в полон, 27 здорових і 8 поранених. Довго і жорстоко катували їх. Та не впали на коліна, не просили пощади і помилування. Мужньо зустріли вирок: поранених відправити до Харкова – розстріляти.

Наближалася страшна хвилина для засуджених. Один починає, всі інші підхоплюють: «Ще не вмерла Україна». І вже лежать тіла юнаків на снігу, политому їхньою кров’ю. Селяни з навколишніх сіл забрали їхні тіла, поховали за християнським звичаєм.

Реконструкція останніх хвилин життя молодих юнаків, котрі загинули за вільну Україну, – у відеосюжеті «Бій під Крутами. Нескорені. Григорій Піпський»:

 

Старшому з крутянців, Володимиру Шульгіну, було 23 роки, а наймолодшому, Андрієві Соколовському, – лише 15. Імена багатьох і на сьогодні невідомі. Серед загиблих був і учень 7-го класу 2-ї Української київської гімназії Григорій Піпський, який родом із Західної України, і саме він перший почав співати гімн, а всі інші підтримали спів. А також спів підхопили Гончаренко, Андрій Дикий, Василь Дмитренко, Конончук-Борзенко, Володимир Наумович, Георгій Полуботок, Сидір Пурик, Василь Сірик, Іван Сорокевич та ще багато-багато інших молодих невинних жертв! Хай ці імена назавжди залишаться у наших душах!

У документальному сюжеті розповідається про юнака, котрий почав співати гімн нашої держави ворогам в обличчя, – Григорія Пінського.

Художній фільм каналу «СТБ» «День независимости. Григорий Пипский» заснований на реальних подіях і розповідає про справжню людину – 20-річного Григорія Піпського, який був розстріляний більшовиками під Крутами:

Монумент битви під Крутами 1918 року

Сімох поранених, переплутавши зі своїми, більшовики відправили до Харкова лікуватись. Там вони вціліли та розповіли про те, що сталося того страшного дня.

1 березня 1918 року, після звільнення Києва, було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків за допомогою місцевих селян були знайдені ями, в яких лежали тіла героїв. Однак усіх загиблих знайти не вдалося…

19 березня 1918 року до Києва приїхав сумний поїзд. Убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі – на аристократичному кладовищі в центрі міста.

Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Уже 29 січня 1919 року, на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої.

Сердешна Україна, чи ж вона того хотіла? За ту волю народну віддала останню свою оборону – чесну інтелігентну молодь. Тих жертв не можна забути. Слово про загиблих виголосив професор Михайло Грушевський: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!».

У 1931 році українське студентство проголосило день Крут всеукраїнським святом. У великій державі свято Крут буде державним свято молоді, а пам’ять про них виховуватиме нові покоління – міцні, життєрадісні, героїчні.

Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії. Вони стали початком нової доби сучасної України. Без Крутів навіть Акт Злуки 22 січня 1919 року був би лише черговим документом.

Минуть роки, десятиліття – пам’ять про юних героїв Крут не згине повік. Вона світитиме не тільки українцям, а всім людям, що покладають життя своє в ім’я ідеї. Будьте ж певні, герої-крутянці, – ваша смерть не згинула марно. Чуєте?! Вона житиме довіку – вільна самостійна Україна!

Відеокліп про незламність духу героїв Крут «ГАЙДАМАКИ – "Чорна Рілля", саундтрек до фільму "Крути 1918"»: 

Пропонуємо вам ознайомитись із художніми та документальними фільмами, які присвячені пам’яті героїв Крут:

  1. «Армія УНР: структура і формації // Історія України • Українська Народна Республіка // Військо»  [Електронний ресурс]: «Internet Radio Holos fm» – 2020. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  2. «Бій під Крутами. Нескорені. Григорій Піпський» [Електронний ресурс]: «СТБ» – 2016. – Електронні відеодані. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  3. «ГАЙДАМАКИ – "Чорна Рілля",  саундтрек до фільму "Крути 1918"» [Електронний ресурс]: «HAYDAMAKY» – 2019. – Електронні відеодані. Назва з екрану.  – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  4. «20 кроків до мрії. Крок 11 – Універсали Центральної Ради» [Електронний ресурс]: «UA: Суспільне» – 2011. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  5. «День независимости. Григорий Пипский» [Електронний ресурс]: «СТБ» – 2016. – Електронні відеодані. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  6. «Д/ф "Герої України. Крути. Перша Незалежність"» [Електронний ресурс]: «UA: Перший» – 2014. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021. 
  7. «КРУТИ 1918» [Електронний ресурс]/ Реж. Олексій Шапарєв : «Good Morning Film» – 2017. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021. 
  8. «Крути. З циклу Перемоги України» [Електронний ресурс]: «WILD FOX FILM» – 2020. – Електронні відеодані. –  Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  9. «Круты. 100 лет битвы» [Електронний ресурс]: «НЛО TV» – 2017. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021.
  10. «"Мамо, я падаю в небо – все вище і вище..." – вірш kulbabka» [Електронний ресурс]: «PERSONAlity TV» – 2015. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  11. «“Пророцтво 17-го року” – вірш Василя Симоненка» [Електронний ресурс]: «PERSONAlity TV» – 2020. – Електронні відеодані. –  Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  12. «100 років української революції: як починала Центральна рада // Част.1» [Електронний ресурс]: «5 канал»  – 2017. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).
  13. «Як студенти кров'ю писали історію України: 99 річниця бою під Крутами» [Електронний ресурс]: «24 канал» – 2017. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 25.01.2021.

Календарь событий

  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 1920
21222324252627
282930    
Библиотека работает
с 9:00 до 18:00
пятница – выходной день
последний понедельник месяца –
санитарний день