Главная Ресурсы библиотеки Читай с нами! «Білосніжка серед газових камер»

«Білосніжка серед газових камер»

05.04.2021

Лідія Осталовська – польська письменниця, репортерка, журналістка. Народилася 9 січня 1954 року у Варшаві. У 1977 році закінчила вивчати полоністику у Варшавському університеті. Працювала журналісткою в часописі «Przyjaciółce» (1979-1980) та репортеркою в щотижневику «itd». У 1984-1989 роках працювала вчителькою. Після 1989 року пов'язала свою діяльність з відділом репортажу «Виборчої Газети», де працювала аж до смерті (21 січня 2018 року).

Авторка спеціалізувалася на соціальній проблематиці. На сторінках «Ґазети Виборчої» друкувалися її статті про національні меншини, гендерні теми, субкультурну молодь та інших аутсайдерів і марґіналів. Завдяки старанням «Виборчої Газети» у 2013 році з'явилася електронна книжка Лідії Осталовської під назвою «Баланга в трансі». Авторка зізнається, що з циганським середовищем її пов'язує особливий зв'язок, долю ромів у після комуністичній Польщі та Східній Європі описала в книжці «Циган – це циган». У книжці «Акварелі» польської  репортерки розгортається історія найменш дослідженого геноциду періоду Другої світової війни, жертвами якого були полонені європейські роми у концтаборі «Аушвіц».

«Аушвіц» був сьомим концтабором нацистів, слідом за «Дахау», «Заксенхаузеном», «Бухенвальдом», «Флоссенбюргом», «Маутгаузеном» і жіночим табором «Равенсбрюк» – і з величезним відривом найбільшим з них. Починаючи з весни 1942 року, після рішень Ванзейської конференції, концтабір «Аушвіц» був розбудований, як місце систематичного вбивства незбагненних масштабів. 

Чи все ми знаємо про страждання у концтаборах періоду Другої світової війни? Як довго й запекло народи різних національностей намагалися довести, що вони справді постраждали. Чи повинно суспільство про них почути і мають вони право ввійти в історію? Чи міг в’язень сам «на фабриці смерті» вирішувати свою долю? На ці та інші питання дасть відповідь книга Лідії Осталовської «Акварелі», яка має документальну основу, проте написана у жанрі художнього репортажу. Видання побачило світ наприкінці листопада 2014 року у видавництві «Книги-ХХІ», Міжнародній літературній корпорації Meridian Czernowitz за перекладом поета і публіциста Андрія Любки. Перекласти «Акварелі» він вирішив тому, що його вразила документальна основа книги, в яку він спочатку не повірив: «Думав, що це така голівудська вигадка». За словами Андрія Любки, «почав перевіряти, шукати – і дослівно вкляк: виявляється, є в житті таки місце для неймовірного. Діна мріє стати художницею, вчиться малювати, перед Другою світовою дивиться культовий діснеївський мультфільм про Білосніжку, потім потрапляє в Аушвіц, де їй наказують доглядати за дітьми. Щоб їх розважати, дівчина малює на стіні барака Білосніжку й гномів. Малюнок бачить демонічний доктор Менгеле, який ставить досліди на циганах, йому для дисертації якраз потрібен ілюстративний матеріал».

У табір «Аушвіц-Біркенау» потрапляли інтелігентні євреї, мужні поляки, безтурботні цигани та представники інших національностей. Доктор Менґель, «ангел смерті» у спеціальній «циганській» лабораторії, досліджував будову черепа, колір очей, шкіри, реакцію на хвороби тощо. Фототехніка на той час не могла точно передати різницю в кольорі шкіри різних циганських племен. Із метою більшої продуктивності дослідів доктор примусив талановиту дівчинку, молоду єврейку з чеського міста Брна, яка мала художню освіту, Діну Ґотлібову малювати портрети ромів. Вона була змушена створювати портрети мовчазних циганів, бо лише це могло врятувати її від смерті.

Злочини без свідків. Абсолютно секретно. KL Auschwitz був  екстериторіальним і схованим від небажаних очей. Пекло на землі, потворні злочини, надлюдські страждання. Як може людина вистояти, вижити за таких обставин? А діти? «Досить моторошна сцена: діти з поголеними головами, у смугастих концтабірних формах; худа, зморена голодом і працею художниця; грубі дерев’яні стіни барака; дим із крематоріїв за вікном; а водночас – кольоровий і казковий хоровод Білосніжки з кумедними гномиками на прекрасній галявині». Вони довіряли і любили його. «Демонічний» доктор  Менгеле, який експериментував з живими людьми і, до того ж, дуже «ніжно» ставився  до дітей. Звів для них дитячий майданчик за бараком №31, з пісочницею, гойдалкою, каруселями, де майже щонеділі влаштовували концерти і вистави, дітей підгодовували хлібом з маслом, доктор частенько пригощав дітей шоколадом. «Уважний» доктор найбільше полюбляв близнюків. Він вибирав їх по черзі, «…поїв морською водою, зшивав разом несіамських близнюків, катував струмом і забороненими ліками». Живий матеріал для звірячих експериментів.

Лідія Осталовська описує жахливі події, які відбуваються у таборі смерті очима головної героїні – Діни Готлібової. Це – моторошні свідчення, від яких не можна втекти, яких не можна позбутися. «Психіатри вважають: щоб вижити в таборі, треба було від нього відмежуватися. Той, кому це вдалося, перебував там, але не весь. Глохнув, сліпнув, не сприймав повністю те, що відбувається». На жаль, для багатьох дорога звідти була лише уверх, на Алею Слави. «Історія живе пам’яттю, і помирає, коли припиняє з нею розмовляти».

З часом до музею «Аушвіц-Біркенау» (Польща) потрапили малюнки, які створювала Діна за вимогою «ангела смерті». На той час дівчина була одружена. Після війни вона вийшла заміж за мільйонера, відомого диснеївського мультиплікатора Арта Бебіта. Жила в США, зробила успішну кар’єру і виховувала двох доньок. Художницю сколихнула звістка про те, що її роботи знайшлися. Вона боротиметься, сподіваючись повернути собі намальовану нею акварель, та це марно. З одного боку, картини – це власність митця, з іншого – «власність» суспільства, яка є речовими доказами злочину Другої світової війни проти людства.

27 січня 1945 року радянська армія звільнила в'язнів концтабору «Аушвіц». Побачене було незбагненно шокуючим.  Живими залишились близько 7000 тяжкохворих в'язнів. Серед них було близько 500 виснажених дітей. Багато хто апатично лежав на підлозі або на нарах, мало хто з них міг самостійно стояти на ногах. Вони просто були надто слабкими для пішого маршу на захід в умовах морозної зими, до якого наглядачі СС змусили десятки тисяч інших в'язнів. Перед відступом підрозділи СС намагалися знищити докази масових злочинів: папки з документами, картотеки, довідки про смерть – спалювали. Збереглися лише поодинокі документи і фото. Більшість бараків, газових камер, крематоріїв – підірвали. 

У нацистському концтаборі «Аушвіц» було вбито понад мільйон євреїв та представників інших національностей. У 1947 році на півдні Польщі відкрили меморіал колишнього німецького концентраційного табору «Аушвіц». Від дня відкриття його відвідали понад 25 мільйонів людей. На захід від Кракова, на околицях містечка Освенцім, до 1945 року розміщувався величезний табір смерті. Нині на цьому місці – державний музей і меморіал. Останнім часом річна кількість відвідувачів становить близько двох мільйонів осіб. З 1979 року меморіал входить до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. 

27 січня по всьому світу в цей день відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, коли прийнято згадувати про злочини нацистів.

Якщо ви хочете дізнатися багато нового про найзагадковіший народ Європи та його історію, вірування, культуру і життя у «Аушвіц-Біркенау», радимо прочитайте цю книгу:

 

84(4ПОЛ)
О-76
Осталовська Лідія.

Акварелі/ Л. Осталовська; пер. А.C. Любка, ред. О. Бойченко - Чернівці : Meridian Czernowitz, 2014. - Придбано за підтримки Українського культурного фонду (УКФ). - Бібліогр.: с. 185-190. - 191 с., ISBN 978-617-614-043-6
Місце зберігання: Абонемент (2), Книгосховище (1)

Завідуюча відділом зберігання та реставрації бібліотечних фондів
Красовська Т.М.

Список літератури:

  1. Любка А.Білосніжка серед газових камер // Андрій Любка. Саудаде. – Чернівці: Книги ХХІ; Meridian Czernowitz, 2017. – С. 38 – 40.
  2. Любка А. Саудаде. – Чернівці: Книги ХХІ; Meridian Czernowitz , 2017. – 192 с.
  3. Осталовська Л. Акварелі / пер. А. С. Любка. - Чернівці: Книги ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. – 192 с.
  4. http://lyubka.net.ua/index.php/news/241-knyzhka-ostalovskoi-v-perekladi
  5. https://jcrocus.com/rukopisi-ne-goryat/157
  6. www.books-xxi.com.ua
  7. https://uk.wikipedia.org/wiki

Календарь событий

    1 2 34
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 293031 
Библиотека работает
с 9:00 до 18:00
пятница – выходной день
последний понедельник месяца –
санитарний день