Поезія... Звичайне слово з шести букв. Але скільки у ньому таїни, почуттів, переживань, сили й нескореності. Адже кожна поезія – це чийсь прояв душі, що торує шлях до однодумців, прагнучі об'єднатися в щось велике і справжнє. І не має значення, в якому столітті й якою мовою була вона народжена. Справжня ПОЕЗІЯ не має мовних обмежень, для неї відсутні будь-які перешкоди.
Яскравим доказом цього стала зустріч у поетичному салоні членів Об'єднання вільних художників «Ракурс». Залу нових надходжень протягом декількох годин наповнювала поезія у виконанні Алли Мішукової, Ольги Красновид, Ігоря Мішукова та Дмитра Смолка. Присутні мали можливість прилучитися до творчості Василя Стуса, Володимира Набокова, Марини Цвєтаєвої та познайомитися з українськими перекладами Дмитра Смолка російськомовної поезії.
І звичайно ж, неможливо уявити собі зустріч творчих особистостей без такого одвічного супроводу, як музика. Тож виконанням пісень під гітару порадував нас Ігор Мішуков.
