Інформдосьє «Олег Ольжич – поет, науковець, революціонер» (проєкт "Народжені бути вільними")

Нам дано відрізнити зле й добре,
мале і велике,
І прославити вірність, невинність
і жертву героя.

Держава не твориться в будучині,
держава будується нині.

О.Ольжич

Олег Ольжич (справжнє прізвище – Кандиба) народився 8 (21) липня 1907 року в Житомирі в родині відомого українського поета Олександра Олеся. Дитинство провів у Пущі-Водиці. У 1923 році разом із матір’ю переїхав до Берліна, де тоді проживав його батько, згодом сім'я вирушає до Чехословаччини. У груднІ 1924 року – отримав середню освіту, закінчивши матуральні курси Українського громадянського комітету з відзнакою. Спочатку був слухачем, а влітку 1926 року вступив до Карлового університету на філософський факультет (1924-1929 рр.). Головним предметом його студій була історія мистецтва та передісторична археологія. Одночасно Ольжич студіював також в Українському вільному університеті в Празі. Там він був головним організатором різних свят, роковин, літературних вечорів і академій (обов'язково відзначалися Самостійність і Соборність, Листопадове свято, Шевченкове свято, Крути та інші актуальні події).

У літньому семестрі 1928-29 академічного року майбутній поет захистив докторат із археології в Карловому університеті. Темою його дисертації була «Неолітична мальована кераміка Галичини». Відразу після докторату О. Кандиба був іменований асистентом на кафедрі археології українського вільного університету. Досвід вченого-археолога він набував на різних археологічних розкопках, а також працюючи в музеях Галичини, Чехословаччини, Югославії, Австрії тощо. Участь у міжнародних конференціях та археологічних симпозіумах, а також безпосередня праця на терені розкопок здобули йому незабаром ім'я першорозрядного спеціаліста зі слов’янської археології. Різними мовами одна за одною виходять його праці. Монографія «Schipenitz-Kunst und Gerate neolitischen Dorfes», видана 1937 р., висунула його в ряди передових слов’янських археологів того часу. Тож, перш ніж стати поетом, О.Кандиба-Ольжич був загальновизнаним археологом.

А у 1930-х роках він заявив про себе як поет. Першим друкованим твором Ольжича було дитяче оповідання «Рудько». Підписував свої перші поетичні та прозові твори, епіграми, пародії, жарти псевдонімами О.Лелека, О.Світанок, К.Костянтин, М. Запоточний, Д. Кадаш. Але відомим як поет став саме підписавшись Олегом Ольжичем. Його зарахували до передових поетів української еміграції, таких як: Є Маланюк, Ю.Дараган, Л. Мосендза, О.Лятуринська, Г. Мазуренко, Ю.Липа, Ю. Клен. Разом із Ольжичем карбувала гостру, героїчно оптимістичну строфу і О. Теліга.

У 1939 році коштом поета Богдана Кравціва з’явилася перша збірка поезій під назвою «Рінь», яка не підіймає політичні теми, у ній присутні мотиви давньої слов’янської історії, античної Греції та Риму, «золотого віку» людської доби.
Друга прижиттєва збірка «Вежі» вийшла у Празі 1940 р. З’явилася вона після драматичних подій 1938-39 рр. у Закарпатській Україні. Одразу після окупації фашистською Німеччиною Судетів, на Закарпаття почали накидати оком Румунія, Угорщина, Словаччина та Польща. Але ж регіон хотів бути незалежною державою, вимагав створення власного уряду та української влади. Олег Ольжич у якості заступника голови Проводу Українських націоналістів був у центрі подій, які розгортались на Закарпатті. Він знаходився там, де Карпатська Україна готувалася до першого збройного виступу проти фашизму в Європі.
Ольжич був не тільки керівником культурної референтури, а й засновником Карпатської Січі. До його обов’язків входили військові навчання, пошуки каналів придбання зброї, прийняття важливих рішень, пов’язаних із повсякчасними провокаціями на кордонах. Він потрапляє до Тячівської тюрми разом з М.Мухіним, М.Чирським, О.Лащенком, М.Михайловичем, Ю.Хименцем. За щасливим збігом долі, революціонерові вдається вирватись із лап смерті й описати мадярський терор над полоненими січовиками у нарисі «Вояки-будівничі». Також Олег Ольжич самостійно відредагував та уклав збірник свідчень і матеріалів про Карпатську Україну під назвою «Карпатська Україна в боротьбі».
Ольжич, згідно зі своїми обов’язками керівника культурної реферантури ОУН, розробив планову, культурну політику, яку мають провадити українські націоналісти, базуючись на класичних зразках української літератури та мистецтва і на творах сучасних митців. Це позиція не так митця, який свідомо підкорив свою творчість національній ідеї, як ідеолога партійної організації, метою діяльності якої була мобілізація української нації на боротьбу за свою державу.

Далі він живе у Києві, завзято налагоджуючи видання літературного журналу «Літаври», газети «Українське слово», займаючись створенням юнацького товариства «Січ» та Спілки письменників. Ольжич усвідомлював, що господарями в Києві, як і у всій Україні, були не націоналісти, а гітлерівці, які швидко відчули загрозу національного відродження для «нового порядку» і відповідно зреагували. Ольжич продовжував реалізувати політику ОУН у різних сферах. Передусім ініціював утворення українського парламенту – Української національної ради, в якій було представлено близько 130 членів різних політичних партій і орієнтацій, верств та професій.

Діяльність Ольжича не зосереджувалася лише у Києві – в усій Східній Україні діяли похідні групи ОУН, намагаючись розбудувати українське життя, формуючи національні органи влади. У Харкові почав виходити часопис «Нова Україна», з’явилися українські газети в Житомирі, Вінниці, Полтаві, Чернігові, Миколаєві, Кременчуці...

У лютому 1942 р. гітлерівці розпочали масові арешти українських культурних працівників. Україною прокотилася хвиля репресій: у Дніпропетровську, Харкові, Полтаві, Житомирі, в інших містах – арешти, розстріли, повішення українських патріотів. Членам ОУН Ольжич наказав переходити в підпілля та лишати місця дислокації легальних організацій.

У березні Ольжич виїхав з Києва, а 25 травня 1944 р. його заарештували у Львові. Львівське гестапо, тортури, допити та перевезення до Берліна, а звідти – в концтабір Заксенхаузен. Там, де сидів майже весь Провід ОУН – від С.Бандери та Я.Стецька до Т.Бульби-Боровця і А.Мельника. Після багатоденних допитів і катувань 10 червня 1944 р. Олег Ольжич помер.

Видання нашої книгозбірні

• Відейко, Михайло Юрійович. Наукова спадщина Олега Ольжича / М. Ю. Відейко, С. І. Кот ; голов. ред. Н. І. Слюсаренко. - К. : Наш час, 2008. - 239 с.: портр., ілюстр., [4] арк. кольор. фотогр. - (Невідома Україна) (Програма "Українська книга"). - Бібліогр.: с. 232-237 та в підрядк. прим. - 3000 экз. - ISBN 978-966-1530-13-2 : 23.06 грн., 40.00 грн.­
• Вісник Таврійської фундацї (Осередку вивчення української діаспори) [Текст] : літ.-наук. зб. / М-во освіти і науки України, Херсон. держ. ун-т, Тавр. фундація (Осередок вивч. укр. діаспори) [та ін.]; редкол.: І. Немченко (голов. ред.) [та ін.]. - К.; Херсон : Просвіта, 2005 - . Вип. 4. - 2007. - 307 с.
• Календар-альманах "Нового шляху" ... [Текст]. - Торонто (Онтаріо) : друком і накладом "Нового шляху", 1977 - . 1977. - 1977. - 200 с. - Випуск присвячується творчості поета О. Ольжича.
• Ольжич, Олег. Цитаделя духа [Текст] : пов. зібр. тв. поета, уривки із спогадів і праць про нього, бібліогр. й фотоматеріали / О. Ольжич ; упоряд., передм., прим. М. Неврлого. - 1-ше вид. - Братислава ; Пряшев : Словац. пед. вид-во, від. укр. літ. ; Лондон : Фундація ім. О. Ольжича, 1991. - 239, [6] с., [12] арк. іл. : портр., іл. - ISBN 80-08-01692-2 : Б. ц.­
• Херсонський державний педагогічний університет. Збірник наукових праць. Педагогічні науки / М-во освіти і науки України, Херсон. держ. пед. ун-т. - Херсон : Айлант, 1998 - . Вип. 2 / редкол.: В. В. Кузьменко (відп. ред.) [та ін.]. - 1998. - 256 c.
• Херсонський державний педагогічний університет. Збірник наукових праць. Педагогічні науки [Текст] / Херсон. держ. пед. ун-т, М-во освiти i науки України. - Херсон : Айлант, 1998 - . Вип. 19 / редкол.: Є. С. Барбіна (відп. ред.) та ін. - Херсон : Олдi-плюс, 2001. - 263 c.
• Бахуринська, Т. Ю. О. Ольжич - поет національного героїзму. 11 клас [Текст] / Т. Ю. Бахуринська // Вивчаємо українську мову та літературу : наук.-метод. журн. - 2012. - N 2. - С. 18-25.
• Білятинська, Ольга. Ганущак, Олесь. "Я камінь з Божої пращі ..." [Текст] / О. Ганущак // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2013. - N 25(20 черв.). - С. 13.
• Герой нескореного покоління [Текст] : до 110-річчя від дня народження Олега Ольжича // Календар знаменних і пам'ятних дат : довідкове вид. - 2017. - N 3. - С. 40-56.
• Гурбанська, Антоніна. Дух - воля - віра: концепти художнього світу поетів "Празької школи" [Текст] / А. Гурбанська // Українська мова і література в школах України : щомісяч. наук.- метод. та літ.-мистецький журн. - 2015. - N 7/8. - С. 52-57.
• Єрмоленко, Світлана. Мовотворчість Олега Ольжича [Текст] / С. Єрмоленко // Дивослово : Укр. мова і л-ра в навч. закладах: наук.-метод. журн. - 1998. - N10. - С. 13-15.
• Єфремов, Вадим. Функціонування образу-топосу каменя в художньому просторі поетичної збірки "Рінь" Олега Ольжича [Текст] / В. Єфремов // Слово і час : наук. журн. - 2018. - N 8. - С. 19-25.
• Жулинський, Микола. Ольжич і Теліга - вища ліга [Текст] / М. Жулинський // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2017. - N 29(27 лип.). - С. 8-9.
• Карамаш, Сергій. Київські вулиці Олени Теліги та Ольжича: архівно-історичний екскурс [Текст] / С. Карамаш // Дніпро : літ.-худож. та суспіл.-політ. журн. - 2012. - N 7. - С. 136-137.
• Ковалів, Юрій. Василь Хмелюк [Текст] / Ю. Ковалів // Слово і час : наук. журн. - 2018. - N 7. - С. 67-89. - Бібліогр. наприкінці ст. - Зміст:Василь Хмелюк ; Василь Барка ; Олег Ольжич ; Олена Теліга ; Володимир Винниченко.
• Ковалів, Юрій. Поетична історіософія Олега Ольжича / Ю. Ковалів // Слово і час. - 2007. - N10. - С. 29-35.
• Колеснікова, Таїсія. Збірка "Рінь" О. Ольжича - поетичний маніфест нового покоління борців за Україну [Текст] / Т. Колеснікова // Українська мова і література в школі : наук.-метод. журн. - 2015. - N 5/6. - С. 49-54.  
• Косач, Ю. Олег Ольжич [Текст] / Ю. Косач // Слово і час. - 2009. - N12. - С. 45-48.
• Кулик, Наталія. Без страху і догани [Текст] / Н. Кулик // Освіта України. - 2018. - N 37(24 верес.). - С. 14-15.
• Лисенко, Наталка. Канадійська частина архіву О. Ольжича повернулася в Україну [Текст] / Н. Лисенко // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2017. - N 30(27 лип.-2 серп.). - С. 11 : портр.
• Лисенко, Наталка. Поет, учений, борець [Текст] / Н. Лисенко // Дивослово : Укр. мова і л-ра в навч. закладах: наук.-метод. журн. - 1998. - N8. - С. 55-62.
• Маланюк, Євген. Зовсім інші [Текст] / Є. Маланюк // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2014. - N 24(12 черв.). - С. 10-11 : фотогр.
• Мельник, Любов Богданівна. Повтор як семантико-стилістична домінанта у творчості Олега Ольжича [Текст] / Л. Б. Мельник // Молодий вчений : наук. журн. - 2017. - N 2 ч. 3. - С. 403-406.
• Монастирецький, Леонід. Житомирські адреси О. Ольжича [Текст] / Л. Монастирецький // Слово і час. - 2009. - N4. - С. 96-101.
• "Одвага. Непохитність. Чистота" [Текст] : до 110-річчя від дня народження О. Ольжича (1907-1944) / підгот. О. Бохан // Дати і події : календар знамен. дат. - 2017. - N 2. - С. 19-23.
• Олег Ольжич - лицар української державності [Текст] : урок у 10 класі / О. Білятинська // Дивослово : Укр. мова і л-ра в навч. закладах: наук.-метод. журн. - 2011. - N1. - С. 11-15.
• Павличко, Я. Діаспорні видання Олега Ольжича у львівських книгозбірнях / Я. Павличко // Дзвін. - 2008. - N1. - С. 146-147.
• Риженко, В. О. Вояк поневоленої нації. Урок-конференція за творчістю Олега Ольжича [Текст] / В. О. Риженко // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2009. - N26. - С. 19-25.
• Радишевський, Ростислав. "На варті нації" з Юрієм Косачем [Текст] / Р. Радишевський // Слово і час. - 2009. - N12. - С. 42-45.
• Скорина, О. "Зрослась небезпека з відважним життям ..." / О. Скорина // Заклик (плоский шрифт). - 2008. - N3/4. - С. 18-23 : портр.
• Слоньовська, О. Міфопоетична парадигма незалежної України в ліриці Івана Франка, Євгена Маланюка, Івана Багряного та Олега Ольжича / О. Слоньовська // Дивослово. - 2007. - N10. - С. 56-60.
• Спадкоємці вічності, або наближення до таїни [Текст] : есеї / П. Шкраб'юк // Дзвін : щоміс. літ.-мистец. та громад.-політ. часоп. - 2016. - N 3. - С. 158-178 ; № 4. - С. 163-201.
• Функціонування образу-топосу каменя в художньому просторі поетичної збірки "Рінь" Олега Ольжича [Текст] / В. Єфремов // Слово і час : наук. журн. - 2018. - N 8. - С. 19-25.
• Черченко, Ю. Неопубліковані документи про Олега Ольжича (1937-1941 рр.) / Ю. Черченко // Історичний журнал. - 2007. - N5. - С. 111-124.
• Шацький, Ігор Валентинович. Концепція героїчного у творчості Лесі Українки й О. Ольжича [Текст] / І. В. Шацький // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Сер., Филология. Социальные коммуникации : науч. журн. - 2014. - N 1 ч.2, т.27. - С. 97-102.
• Шкраб'юк, Петро. Спадкоємці вічності, або наближення до таїни [Текст] : есеї / П. Шкраб'юк // Дзвін : щоміс. літ.-мистец. та громад.-політ. часоп. - 2016. - N 3. - С. 158-178 ; № 4. - С. 163-201.

Інтернет-ресурси

1. Олег Ольжич. Біографія. Відеоурок з української літератури [Електронний ресурс] / Наталія Борисенко. – Україна, 2015. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=RdLvd_lBFdM. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 23.09.2021.
2. Олег Ольжич. Диверсійник з групи смертників | Велич особистості [Електронний ресурс] / Iryna Farion. – Україна, 2013. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=EUZYmyc2tU0. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.09.2021.
3. Олег Ольжич. Пишемо історію [Електронний ресурс] / UATV Channel. – Україна, 2015. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=5lc4i4HMyws. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 23.09.2021.
4. Олег Ольжич. Повернення [Електронний ресурс] /Nelli. - Україна, 2016. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=gRsTwsgqwPA. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 23.09.2021.
5. Світ особистості. Олег Ольжич [Електронний ресурс] / Anna Ivanytska. – Україна, 2012. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=TJAXyaXSMdE. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.09.2021.
6. Фільм "Вогонь самопосвяти" про життя Олега Ольжича [Електронний ресурс] / Житомирська міська рада. – Україна, 2016. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=4TaDyLrr8Oc. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 23.09.2021.
7. XISTORY – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ [Електронний ресурс] /XISTORY SHOW. – Україна, 2013. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=fAZcxABoEvw. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.09.2021.