Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Інформдосьє «Евген Коновалець – людина незламної волі»

17.12.2021

У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.
Є.Коновалець 

    

Постать Євгена Коновальця, полковника армії УНР, засновника частин Січових стрільців, коменданта УВО, голови проводу ОУН, займає одне з перших місць у плеяді видатних історичних діячів України. Життя і діяльність цієї людини можуть служити взірцем для сучасних і прийдешніх поколінь українців.

Батько Євгена Михайло Коновалець (1859-1944) вчителював в україномовній народній школі с. Зашків, а згодом став її директором. Одружився з Марією Срокою, яка в тій самій школі навчала дівчат рукоділлю та першій медичній допомозі. У подружжя народилося четверо дітей. Найстаршим сином був Євген, який з’явився на світ 14 червня 1891 року. На національно-патріотичне виховання, окрім батьків, мав великий вплив дядько – отець Володимир Коновалець. Адже у своїй духовній та громадській роботі парох був змушений боротися з польським середовищем за побудову греко-католицької церкви, розвивати та пропагувати культурно-просвітницьку діяльність і національну рівноправність.

По закінченню народної школи в Зашкові Євген Коновалець продовжив своє навчання в Українській академічній гімназії у Львові. У навчанні був одним із найкращих учнів класу, багато уваги приділяв філософії, літературі та математиці. Однак вирізнявся не тільки гарними результатами у навчанні, але і наполегливістю, впевненістю, готовністю до самовдосконалення і почуттям справедливості. Уже в шостому класі Євген вступає до таємного гуртка гімназистів, там знайомиться з особливостями українського громадсько-політичного життя. Гімназійні роки минали на тлі конфронтації українських національних сил із польськими громадянсько-політичними колами. У вільний від занять час Коновалець разом з іншими учнями гімназії долучався до боротьби за національні права та свободи з поляками і москвофільським рухом.

У 1909 році Євген вступив на юридичний факультет Львівського університету, де зіткнувся з брутальним шовінізмом польського студентства і професури. Не дивно, що в час студентських заворушень 1910 року Коновалець був не лише одним із лідерів українського студентства, а й безпосереднім учасником сутичок із поляками. У студентські часи Євген активно займається просвітницькою та громадською діяльністю в Зашкові та навколишніх селах. Він кардинально змінив роботу читальні товариства «Просвіта», де були організовані хор і театральний гурток. У 1909 році Коновалець заснував спортивно-пожежне товариство «Сокіл», в основу діяльності якого було покладено виховання в юних українців єдності, національної сили, почуття честі через плекання фізичної культури.

До літа 1912 року Євген брав активну участь у роботі «Сокола», а згодом переїхав жити до Львова. Спочатку мав намір вступити до канцелярії одного зі львівських адвокатів, та зрештою віддав перевагу українському студентському громадсько-політичному руху.

У липні 1913 року у Львові зчиняється важлива подія для Коновальця – Перший всеукраїнський студентський з’їзд. Великий вплив на нього справили тоді молоді політичні емігранти із Східної України. Серед них – Андрій Жук, Микола Залізняк, Маріян Меленевський, Дмитро Донцов.

6 серпня 1914 року створюється «Легіон Українських Січових стрільців» при Львівському корпусі австрійської армії. На початку серпня 1914 року Коновальця було мобілізовано до австрійської армії. У складі Австро-Угорської армії Коновалець брав участь у бою на горі Маківці 1915 року, що особисто для нього закінчилось російським полоном і табором. Після звільнення 1917 року Коновалець виступив у Києві в якості співорганізатора Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців, який трансформувався в Осадний Корпус Січових Стрільців у складі армії УНР.

Полковник Євген Коновалець, виходячи з практичного досвіду, виробив концепцію української армії, яка має бути силою надпартійною і залежною лише від рішень Президента (або Гетьмана) України. Основна її мета – захищати українську державність та соборність.

30 липня 1920 року в Празі Євген Коновалець провів останнє засідання Стрілецької ради Січових стрільців, тоді створили Українську військову організацію (УВО), перший з’їзд якої відбувся у серпні 1920 року. У 1921 році Євген Коновалець повернувся у Львів. Тут він зустрів своє кохання – Ольгу Федак, доньку одного з найзаможніших людей Галичини, адвоката, підприємця, громадського діяча Степана Федака. Євген та Ольга одружилися зимою 1922 року, проживали у Львові. У жовтні 1922 року подружжя Коновальців змушені покинути Галичину через переслідування польської влади, яка звинувачувала лідера УВО в «диверсійній, терористичній діяльності». Євгена Коновальця було оголошено в розшук. Подружжя перебувало в Берліні, Женеві, Римі. Коновальці жили в Європі, дотримуючись конспірації та дбаючи про безпеку. Євген міг прилаштуватись і гарно жити, але він свідомо обрав інший шлях.

На Заході Коновалець мав тісні зв’язки з національно-демократичним табором, у середовищі якого ще в липні 1920 року заснував Українську військову організацію і став її комендантом. Саме колишні воїни Січових стрільців становили основу УВО. Військові функції УВО було розширено й доповнено в Організації українських націоналістів, створеній у лютому 1929 pоку у Відні з метою ідеологічної, політичної та революційно-терористичної діяльності. Головою проводу став полковник Є. Коновалець.

Вважаючи створення суверенної, соборної Української держави справою не якоїсь окремої партії чи організації, а всього українського етносу, Коновалець завжди стояв на позиції національного примирення. І лише він один, як наголошував у своїй книзі «Світло і тіні ОУН» відомий журналіст Л. Ребет, був здатний відвернути розкол в ОУН.

В еміграці подружжя жило більш-менш спокійно, поки радянська спецслужба не зрозуміла мети Євгена. У Москві знали, що у випадку нової війни Коновалець є тією людиною, яка могла створити багатотисячну армію для боротьби за українську державу на боці Німеччини. Радянська влада мала в УВО своїх агентів і хотіла розколоти організацію, щоб українці самі себе послабили. У 1933 році, за наказом і під контролем Сталіна, розробили спецоперацію щодо ліквідації Євгена Коновальця.

23 травня 1938 року в Роттердамі полковник Євген Коновалець був убитий під час спецоперації, проведеної НКВС СРСР. Виконавцем убивства був енкаведист Павло Судоплатов.

Трагічна смерть Євгена Коновальця актуалізувала українську проблему та нагадала усьому світові про Україну та те, що українське питання потребує вирішення в контексті світової політики.

Хронологія життя

  • 14 червня 1891 року в селі Зашків, що в 20 км від Львова, у вчительській родині народився майбутній провідник ОУН і військовий діяч;
  • У 1901 році вступив в академічну гімназію у Львові, де навчався 8 років;
  • Із 1909 року – студент Львівського університету правничого факультету;
  • У 1912 році – секретар «Просвіти» у Львові;
  • У 1914 році – мобілізований до австрійського війська як солдат;
  • У червні 1915 року під час бою на горі Маківка потрапив у російський полон, з якого у червні 1917 року втік;
  • У 1917 році Євген Коновалець поїхав у Київ. Там сформував курінь Січових стрільців;
  • У 1918 році створив загін Січових стрільців, що розташовувався у Білій Церкві;
  • У 1918-1919 роках керував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців у боях проти більшовицьких військ;
  • У 1919 році видав указ про самодемобілізацію підрозділів Січових стрільців;
  • У листопаді 1919 року поляками інтернований у табір полонених у Луцьку;
  • З весни 1920 року, звільнившись із полону, жив у Празі та Відні;
  • У серпні 1920 року створив Українську військову організацію (УВО);
  • У липні 1921 року повернувся у Львів;
  • У лютому 1922 році Євген Коновалець одружився з Ольгою Федак, донькою одного з найзаможніших чоловіків Галичини;
  • У жовтні 1922 року подружжя вимушене назавжди виїхати з Галичини, проживало в Берліні, Женеві, Римі;
  • У 1924 році в Євгена та Ольги Коновальців народився син Юрій, єдина їхня дитина;
  • 28 січня – 3 лютого 1929 року у Відні відбувся Перший Конгрес Українських націоналістів, де засновано Організацію українських націоналістів (ОУН), головою якої обрали Євгена Коновальця, провідником був до своєї смерті;
  • 23 травня 1938 року в Роттердамі полковник Євген Коновалець був убитий за наказом Йосипа Сталіна під час спецоперації, яка була проведена НКВС СРСР. Виконавцем убивства був енкаведист Павло Судоплатов.

 

Видання нашої книгозбірні

  • Життя і смерть полковника Коновальця [Текст] : документи, матеріали, спогади, щоденники, листи, фотографії. - Львів : Червона калина, 1993. - 327 c. - (Вечірня година : спогади, детектив, пригоди, фольклор ; місячник, ч. 8). - ISBN 77-07-0698-8-9 : 3000 грн.
  • Кутько, Ярослав. Пекельна машина в Роттердамі : історія убивства полк. Євгена Коновальця на основі тогочасних матеріалів та сучасних свідчень / Ярослав Кутько. - Нью-Йорк : Укр. Вільна Громада в Америці, 1952 - . Ч. 1 : На авансцені. - 1952 (З друк. Народної Волі). - 64 с. : портр., фото. - (Політично-наукова бібліотека ; ч. 4). - Вих. дані також: Детройт, Скрентон. - 10.00 грн.­
  • Мараєв, Владлен Ростиславович. Україна, 1918: хроніка [Текст] / Владлен Мараєв ; [голов. ред. О. В. Красовицький ; худож.-оформ. М. С. Мендор]. - Харків : Фоліо, 2020. - 294, [1] с. : іл., портр. - (Великий науковий проект : засн. у 2018 р.). - Бібліогр.: с. 280-293. - 1200 экз. - ISBN 978-966-03-8924-3 : 165.00 грн.
  • Меньшов, Олександр Володимирович. Репринти незакінчених чернеток [Текст] : повість / Олександр Меньшов ; ред. J. Ingbert. - Київ : ДІПА, 2020. - 470 с. - ISBN 978-617-7606-51-1 : 120.00 грн.­
  • Мірчук, Петро Андрійович. Євген Коновалець [Текст] : (У 20-річчя смерти) / П. А. Мірчук ; Ліга визволення України. - Торонто : накладом Голов. управи Ліги визволення України, 1958 (З друк. Вид. спілки "Гомін України"). - 106 c : портр. - (Політична бібліотека Ліги визволення України ; ч. 14). - 50.00 грн.­
  • Хома, Іван Ярославович. Євген Коновалець [Текст] / Іван Хома ; [ред. О. О. Старова]. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 253, [1] с. : фот., портр. - (Українці. Історія нескорених). - Бібліогр.: с. 250-253. - Придбано за підтримки Українського культурного фонду (УКФ). - 6000 экз. - ISBN 978-617-12-1470-5 : 63.00 грн.­
  • Штокало, Василь. Соборність і самостійність УВО: чин Коновальця [Текст] / Василь Штокало ; [голов. та наук. ред. Б. Будний, авт. передм. В. Штокало] ; Терноп. обл. краєзнав. музей. - Тернопіль : Навч. кн. - Богдан, 2019. - 78, [1] с. : фот., портр. - (Соборність України – 100 років : 1919-2019 ; вип. 1). - Бібліогр.: с. 65-71. - Дод.: с. 72-73. - Покажч.: с. 74-78. - 100 экз. - ISBN 978-966-10-5900-8 : 30.00 грн.­
  • Віхров, Максим. Дух, що відроджує Україну [Текст] : 14 червня наступного року виповниться 120 років від дня народження Євгена Коновальця / М. Віхров // Воля і Батьківщина : укр. часоп. - 2010. - N 3/4. - С. 10-15 : портр.
  • Зінкевич, Осип. Євген Коновалець і наша доба [Текст] / О. Зінкевич // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2011. - N 24(16 черв.). - С. 12.
  • Журжа, Ірина. Борець за волю України [Текст] / І. Журжа // Урядовий кур`єр : газ. органів Держ. виконавчої влади України. - 2021. - N 112(12 черв.). - С. 4 : фот.
  • Коляда, Ігор. "Саме це родинне тепло допомогло полковнику Є. Коновальцеві стати таким, яким він перейшов до історії": кохання та родина у житті полковника Є. Коновальця [Текст] : до 130-річчя з дня народження / І. Коляда, Р. Куцик // Історія в рідній школі : наук.- метод. журн. - 2021. - N 4. - С. 25-33.
  • Липовецький, Святослав. "Зродились ми великої години" [Текст] / С. Липовецький // Український тиждень. - 2019. - N 7. - С. 50-53 : фот. - ISSN 1996-1561.
  • Лук'янчук, Георгій. Постать, без якої наша історія неможлива [Текст] / Г. Лук'янчук // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2016. - N 26(30 черв.-6 лип.). - С. 3 : фотогр.
  • Скаврон, Богдан. Убивство лідера ОУН Євгена Коновальця [Текст] / Б. Скаврон // Історія та правознавство : наук.-практ. журн. - 2019. - N 28/29/30. - С. 25-26.
  • Трохимчук, Степан. Голгофа спасителів: світовий досвід і українські реалії [Текст] / С. Трохимчук // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2019. - N 41(10-16 жовт.). - С. 4 : фот.
  • Файзулін, Ярослав. "Важко було нам збагнути фаталізм Полковника" [Текст] : до 130-річчя засновника ОУН Євгена Коновальця / Я. Файзулін, В. Гінда // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2021. - N 24(17-23 черв.). - С. 3 : фот.
  • Шаповал, Юрій. Діячі Української революції [Текст] / Ю. Шаповал, М. Ковальчук, К. Галушко // Чумацький шлях : наук.-попул. журн. - 2019. - N 1. - С. 8-11 : фот. - ISSN 1814-5078.
  • Шереметьєва, Вікторія. Євген Коновалець про військовий вишкіл молоді [Текст] : до 125-ї річниці від дня народження / В. Шереметьєва // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2016. - N 24(16-22 черв.). - С. 4 : фотогр.

Інтернет-ресурси

  • Люди Свободи. Євген Коновалець [Електронний ресурс] / UA:Перший. –​ Україна, 2014. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=sR6iJKiEGl8. – Дата перегляду: 20.09.2021.
  • Євген Коновалець: від січового стрільця до вождя українських націоналістів // 10 запитань історику [Електронний ресурс] / Історія Без Міфів. – Україна, 2020. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mEmZxVjMsas – Дата перегляду: 20.09.2021.
  • Ірина Фаріон про Євгена Коновальця – провідника ОУН | Велич особистості [Електронний ресурс] / Iryna Farion. – Україна, 2013. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=OQqWIIM4X2w. – Дата перегляду: 15.09.2021.
  • Ірина Фаріон про силу ОУН | Велич Особистості [Електронний ресурс] / Iryna Farion. – Україна, 2013. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=rhewwhWO3Rw. – Дата перегляду: 15.09.2021.
  • Про Ідеологію націолалістів з ОУН-УПА. Шухевич, Бандера, Коновалець [Електронний ресурс] / Василь Лабайчук. – Україна, 2013. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ZpSB0l5dW3k. – Дата перегляду: 15.09.2021.
  • "Відомі львів'яни". Євген Коновалець [Електронний ресурс] / ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ. – Україна, 2013. – Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Cq74-li_tBM. – Дата перегляду: 18.09.2021.

Календар подій

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 3031