Інформдосьє «Битва за аеропорт»

Загиблим оборонцям Донецького аеропорту, шостій річниці останнього трагічного етапу оборонної епопеї ДАПу – присвячується…

Оборона Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні.

Наші військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російських окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Усі вони – воїни, які зруйнували міф про те, що Україна не здатна захищатися.  

Давайте пригадаємо ті дні. Як все починалося?.. Донецький аеропорт. Його зводили, як повітряні ворота європейського міста, а він став воротами пекла для багатьох українських солдатів. Він мав стати східною повітряною брамою, а став найгарячішою точкою східної України. Він мав свідчити про силу розвитку, а став свідком сили духу. Він мав зустрічати Героїв, натомість сам їх створив і породив безліч запитань.

Операція з оборони ДАПу  (Донецький аеропорт імені Прокоф'єва)  була розпочата українськими військами у травні 2014 року.  Військові готували операцію з перекриття державного кордону головними силами армійського угрупування. Тому контроль за аеропортами Донецька, Краматорська та Луганська був важливим завданням – щоб не перетворити їх на зручні канали перекидання російських військ в Україну.

«ТАРТАК – Ніхто, крім наc/Висота (official video)»:

У березні 2014 року, під час трагічних подій на Кримському півострові, до охорони донецького аеропорту було залучено військовослужбовців Збройних сил України: зі складу 3-го окремого полку спеціального призначення та 95-ї окремої аеромобільної бригади.

Перша спроба захоплення ДАПу прихильниками т.зв. ДНР (невдала) сталась 17 квітня 2014 року. 6 травня 2014 р. усі польоти через Донецький аеропорт були припинені. Друга спроба супротивника взяття під свій контроль ДАП відбулась 26 травня 2014 р. Уже зранку цього дня до літовища почали тягнутися машини з озброєними бойовиками. Загалом до 400 людей. Вони з’явилися на підступах до аеропорту, а потім дуже швидко на даху нового терміналу.

У програмі «Перший бій за Донецький аеропорт 26 травня 2014 – полковник ССО | Vоїн – це я» ви дізнатесь від учасника першого бою за Донецький аеропорт про особливості операції зі звільнення ДАПу від російського незаконного формування т. з. батальйону «Восток»:

Внаслідок добре скоординованих дій Повітряних сил Збройних сил України та сухопутних частин супротивника витіснили з нового терміналу. Серед військовослужбовців ЗСУ було троє поранених. Ворожі підрозділи, відступивши з ДАПу, потрапили під «дружній вогонь» ополченців. Згідно документально підтверджених даних, втрати противника загиблими  становлять не менше, ніж 36 осіб.

Із того часу в новому терміналі ДАПу, а також старому терміналі, на диспетчерській те метеовежах, у пожежній частині знаходились підрозділи Збройних сил України (із вересня 2014-го до них також долучились добровольці з «Правого сектору»).  Ще 8 місяців цей об’єкт залишатиметься під контролем української армії.

Перші безповоротні втрати у ДАПі з українського боку сталися 10 липня 2014 р. Супротивник обстріляв із мінометів позицію зенітників із 72-ї бригади: один із солдатів загинув. 12 липня короткочасні обстріли поновились, під час яких,  унаслідок поранення, загинув ще один боєць. Але майже до кінця вересня обстріли та бойові сутички на території ДАПу мали короткочасний та епізодичний характер.

Із початку серпня 2014 року контроль над районом, прилеглим до Донецького аеропорту, був покладений на 2-у батальйонно-тактичну групу 93-ї окремої механізованої бригади, підрозділи 3-го окремого полку спеціального призначення та 74-го окремого розвідувального батальйону. Якоїсь сталої лінії оборони навколо ДАПу не існувало: вважалось, що після досягнутих у Мінську 5 вересня домовленостей про припинення вогню поновлення бойових дій виглядало маловірогідним.

Всупереч Мінським домовленостям, перестрілки та бойові сутички вздовж лінії розмежування поступово спалахували з новою силою. Однією з найбільш «гарячих точок» незабаром став Донецький аеропорт. У 10-х числах вересня 2014 р. штабом АТО було прийнято рішення посилити бійців 93-ї бригади десантниками 79-ї окремої аеромобільної бригади.

У  документальному фільмі «Аеропорт» про події кінця літа – осені 2014 року достовірно відновлено деталі захисту Донецького аеропорту. Стрічка показує відважних захисників ДАПу, яких за мужність, витривалість, військову звитягу та героїзм почали називати «кіборгами»:

Опорним пунктом сил АТО стало селище Піски – через нього захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. У цьому ж селищі розгорнули артилерію вогневої підтримки.

Із 5-ї ранку 14 вересня зав’язався дуже важкий бій на позиції «Єнот». Противник використовував артилерію, міномети, бойові машини піхоти й танки. Того дня загинули два офіцери 3-го окремого полку спеціального призначення – капітан Олег Кулигін та старший лейтенант Євген Подолянчук. 15 вересня сили АТО в районі аеропорту знищили 12 бойовиків.

28 вересня 2014-го відбулися бої за старий термінал, в яких загинули 9 та поранено 14 військовослужбовців. Один із загиблих, офіцер 93-ї бригади – капітан Сергій Колодій, був нагороджений званням Героя України (посмертно). Проти української сторони діяли два танки Т-72. Одного з них знищив екіпаж Героя України Євгена Межевікіна.

У документальному фільмі «Бої за Донецький аеропорт. Конфлікти» учасники оборони ДАПу розповідають про свої нелегкі будні та мужність і героїзм побратимів – «кіборгів».

3-6 жовтня проросійські бойовики здійснили кілька спроб штурму Донецького аеропорту. У цих боях загинули 11 українських бійців. У боях навколо летовища наприкінці вересня – у першій половині жовтня головну роль відігравали десантники 79-ї та 95-ї бригад. Крім того, брали участь військовослужбовці 3-го полку спеціального призначення, 1-ї танкової та 93-ї механізованої бригад, 91-го інженерного полку, бійці «Правого сектору». Але, назагал, чисельність учасників цих боїв була порівняно невелика. Основні  втрати  захисники  Донецького  аеропорту  мали  переважно  пораненими. 4 жовтня супротивником було підбито танк зі складу 1-ї окремої танкової бригади, який рухався в колоні, і до якого тиждень не можна було дістатись, аби евакуювати останки. Загинув увесь екіпаж.

 «Донецький аеропорт, Лас-Веґас та честь військового. Дмитро Марченко / Vоїн – це я» – документальна  стрічка, героєм якої є генерал Дмитро Марченко, що мав 3 ротації у Донецький аеропорт, розповість вам про масовану атаку ворога на ДАП початку жовтня 2014 року, очевидцем якої він є:

У ніч з 8 на 9 жовтня 2014-го російсько-окупаційні війська здійснили ще одну спробу захопити аеропорт. 21 жовтня ворожі батальйони «Оплот» і «Восток» двічі штурмували аеродром, але зазнали втрат і відступили. Станом на ранок зазначені бандформування тимчасово призупинили участь в активних бойових діях. Наступного дня нова спроба з боку збройних формуваннь противника намагалися штурмувати диспетчерську вежу. 27 жовтня українські військові провели успішну операцію з ліквідації терористичної бази поблизу летовища. Танкісти на 4-х танках виїхали на бойове завдання й зрівняли із землею базу бойовиків, розміщену в гіпермаркеті біля аеропорту.

Сюжет «Ексклюзивний репортаж про найважчі дні оборони Донецького аеропорту» розкаже вам про жовтневі дні оборони летовища. За стільки діб ураганних обстрілів місць, де ще можна заховатися, там майже не залишилося. Без світла, без тепла, але з волею до перемоги кіборги продовжували відбивати атаки бойовиків:

2 листопада українські військові повністю зачистили одне з приміщень нового терміналу – на другому поверсі раніше були бойовики. Згодом зведені підрозділи десантників і розвідників підняли над аеропортом три українські прапори під постійним обстрілом із важкої артилерії і «Градів». Водночас на околицях аеропорту поблизу села Спартак і Піски знищили дві позиції бойовиків.

Про обстріл сеператистами ДАПу та с. Піски на початку листопада дивіться докладніше у сюжеті «"Кіборги" пережили шалений обстріл Донецького аеропорту»:

14 листопада сепарартисти  обстріляли українську колону біля села Первомайське Ясинуватського району. Наші військові виходили на ротацію і втрапили в засідку. Загинули вояки 28-ї бригади ЗСУ. 16 листопада сили АТО розгромили чергове угруповання бойовиків, що штурмувало ДАП. Знищено 23-х бойовиків, ще 27 поранено.

У зв`язку з тим, що залога Донецького аеропорту постійно складалась з представників різних  частин  та  загонів,  було  прийнято  рішення  з часом  передати  цей об`єкт  під контроль одного військового формування. Ним мала стати 81-а окрема аеромобільна  бригада, яка почала формуватися у складі Збройних сил України у серпні 2014 року.  Постійним місцем дислокації бригади були визначені населені пункти Костянтинівка та Дружківка Донецької області. Саме військовослужбовці цієї бригади взяли участь у фінальних, найтрагічніших, боях за Донецький аеропорт у січні 2015 року.

29 та 30 листопада 2014 року відбувся штурм старого терміналу аеропорту.  Оборону  тримали  бійці  93-ї  окремої  механізованої  та  79-ї  окремої  аеромобільної бригад. Внаслідок боїв 2 військовослужбовців загинуло, 6 було поранено. Українська  сторона залишила приміщення старого терміналу та зосередилась на території нового.

Володимир Ковальський, учасник цих боїв, згадував: «Вечером  "Майк"  (командир  1-го  батальйону  79-ї  бригади  Максим  Миргородський  – ред.) дал команду отходить двумя группами: первая выносит раненых, а вторая  их  прикрывает.  От  терминала  остались  одни  руины,  он  все  еще  горел.  Мы, обессиленные,  искалеченные,  не шли,  а ползли.  Двоих,  самых  тяжелых,  несли.  Эти 50  метров  до своих  были  для  нас,  действительно,  "дорогой  жизни".  Вынесли  всех  раненых.  Икону  Иисуса  Христа,  которая  нас  оберегала,  тоже  взяли.  Запомнилось, что на улице как раз выпал чистый белый снег…» ( спогади взяті з книги «Оборона Донецького аеропорту, 2014-2015. Хроніка бойових втрат. Мартиролог», Київ, 2020).

Відеосюжет «На штурм Донецького аеропорту були кинуті найкращі російські спецназівці» розповість вам про подробиці 48 годин шалених обстрілів і майже безперервних атак на ДАП з боку ворога, у ході яких ворожа сторона ініціювала мирні перемовини:

Внаслідок чергових мирних перемовин було досягнуто угоди про повне припинення вогню у зоні проведення АТО, починаючи з 10.00  9 грудня 2014 року. Згідно цих же домовленостей, відтепер залога Донецького аеропорту мала здійснювати ротацію через  «зелений  коридор»  –  блок-пост  сепаратистів та російських  терористів.

У період із 30 листопада й до 11 грудня в Донецькому аеропорту відбулася ротація «кіборгів». Українські позиції зайняли бійці 90-го аеромобільного батальйону, який увійшов до складу новосформованої 81-ї аеромобільної бригади. Усі бої першої половини грудня довелося вести воїнам цього славнозвісного батальйону.

Страшенний холод, який довелося пережити у ДАПі, солдати пам’ятають й досі. І, вочевидь, не забудуть про нього ніколи.

Їхнім єдиним джерелом тепла була «буржуйка» у «спальному» приміщенні – кімнаті, до якої, коли стрілянина вщухала, збиралися всі, крім, зрозуміло, чергових на постах. Навіть у темряві, яка поглинала термінал вже після четвертої години дня, вони продовжували підтримувати в ній вогонь, попри ризик демаскування й небезпеку ворожого обстрілу.

10-11 грудня за чергового «перемир’я» бандугруповання 4 рази обстріляли українських оборонців. За кілька днів, під час доставки конвоєм необхідних речей для захисників аеропорту, бойовики відкрили вогонь по нашій колоні. Той зухвалий напад «кіборги» відбили.

У сюжеті «Бойовики продовжують обстрілювати Донецький аеропорт» – про особливості грудневої ротації бійців  у ДАП в умовах «зеленого коридору»:

У середині грудня в ДАПі зруйновано старий і новий термінали. Проте наші продовжують тримати оборону й успішно відбивають атаки ворога. Серед воїнів 81-ї – чимало вояків, які відзначилися героїзмом під час захисту летовища. Десантники бригади – останні, хто тримав аеропорт і виходив із нього. Саме військовослужбовці 81-ї бригади ЗСУ взяли участь у фінальних боях за Донецький аеропорт у січні 2015 року.

Новий рік відсвяткували майже спокійно. 31 грудня ворог весь день активності не виявляв, лише близько 12-ї ночі «привітав» кіборгів кількома чергами, на які ті відповіли. Надвечір, як тільки починало сутеніти, стрілянина вщухала, ставало так тихо, що було чути кожен шерхіт. Аеропорт поглинала темрява. Ліхтарики ніхто не вмикав, мобільні телефони також – на кожен вогник «працювали» ворожі снайпери. Аби не видавати себе зайвими звуками, усю підлогу на підконтрольній частині терміналу хлопці, поки було видно, періодично прибирали від уламків стін, стріляних гільз – усього того, що вночі могло потрапити під ноги і викрити характерними звуками. Проходи до постів, аби не заблукати в темряві, кіборги позначали рибальськими «світлячками», встановлюючи їх так, аби ворог не зміг розгледіти...

6 січня відбулася чергова  ротація, але, відповідно до мирних перемовин,  до терміналу українські бійці змогли потрапити лише пройшовши блок-пост бойовиків. Сепаратисти  перевіряли особистий багаж українських солдатів. На кожного солдата дозволялось мати лише по 30 набоїв до автомату. Ротація терміном на два тижні, тобто на 14 днів. Що за норма – два патрона на день? Але солдатам пояснювали, що зараз – перемир'я, яке полягало в тому, що українській стороні не дозволялося стріляти першими, а тільки у відповідь на ворожі обстріли. «Зелений  коридор», який українські солдати називали «коридором ганьби», проіснував трохи більше місяця…

Але після 9 січня все змінилося. Зранку дуже важко поранили  Римара Ігоря – позивний  «Філософ» – і десять годин українське керівництво не могло домовитись про евакуацію. Після цього «кіборгам» морально вже було важко триматися, тому завдали удар у відповідь. Коли в тебе летять снаряди від гранатометів, то важко дотримуватись перемир’я. Хлопцям було байдуже, чи можна стріляти чи ні, адже просто хотілось жити.

13 січня 2015 року впала диспетчерська вежа Донецького аеропорту, яку утримували українські бійці. Вежа була одним із найнебезпечніших місць, її постійно обстрілювали бойовики. Нанести суттєві пошкодження можна було лише в умовах прямої видимості, тому сепаратисти використовували танки, які виходили на мінімальну дистанцію. На початок січня вежа була дуже пошкоджена.

 За спогадами військових, які обороняли вежу, до того як вона впала, російський танк за декілька годин зробив 50 пострілів. Танк стояв, а до нього «КАМАЗ» приїжджав, і через башту йому завантажували туди снаряди. Він вже не рухався. Він стріляв, як гармата. Деякі дослідники боїв за аеропорт вважають, що падіння вишки стало провісником падіння всієї оборони ДАПу.

У відео «Хроніка "Башня Донецкого аэропорта. Последний день. Видео изнутри"» ви зможете побачити воїнів-оборонців диспетчерської вежі напередодні її падіння:

У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи – на фінальних етапах битви українські вояки утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися ворогом.

15 січня розпочалась нова хвиля штурму аеропорту – бойовики намагалися відтіснити кіборгів за допомогою «Градів». Проте в аеропорт із боєм прорвалося підкріплення, і українські військові вибили бойовиків із другого поверху нового терміналу. Наступного дня кіборги заявили, що частина терміналу захоплена проросійськими бойовиками, які пускають невідомий газ.

17 січня вдень у прес-центрі АТО повідомили, що в Донецькому аеропорту тривають запеклі бої. У повідомленні зазначалось, що українські військові проводять заходи з вогневого блокування противника з метою евакуації поранених із нового терміналу. Бойовики ж своєю чергою просять «кіборгів» припинити вогонь, щоби забрати своїх «200-их» та «300-их».

19 січня бойовики підірвали перекриття між поверхами терміналу, і захисники лишилися на невеликому квадраті між двома перекриттями. Після цього бойовики розпочали газову атаку. На ранок наступного дня, після невеликого затишшя, бойовики знову підривають термінал.

Сюжет «Битва за Донецький аеропорт || Єгор Воробйов» підсумував події останнього тижня оборони Донецького аеропорту в січні 2014 року:

Цю останню битву, яка тривала дві сотні годин, назвуть українським Сталінградом. Назвуть ті, хто зміг повернутися з аеропорту живим і вимушені ховати побратимів, яким це зробити не вдалось.

Перебуваючи під постійними обстрілами, «кіборги» підтримували один одного, молилися та виконували гімн України.

 Хроніку останніх годин оборони ДАПу дивіться у відео «Как киборги под гимн Украины удерживали Донецкий аэропорт»:

У ніч з 20 на 21 січня, завдяки сильному туману, пораненим, які були в змозі рухатися самостійно, вдалося вибратися у Піски. Водночас повз блокаду до аеропорту виїхав бронетранспортер за іншими пораненими. Попри те, що в машину потрапив снаряд гранатомету, вдалося вивезти 15 людей. 22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з терміналу, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапило до полону.

Останні захисники аеропорту залишили цю позицію. Покинули також тих, для кого уламки терміналів стали братською могилою на довгі місяці. Загиблих воїнів ще довго витягатимуть із-під руїн. Ще довго будуть литися сльози матерів. Воїни, які захищали Донецький аеропорт, виступили із зверненням до Президента та уряду встановити Всеукраїнський день пам'яті героїв-«кіборгів».

Усього впродовж 242 днів оборони Донецького аеропорту, або беручі участь у прориві, загинуло 100 «кіборгів», 440 було поранено. Скільки зниклих безвісти та полонених – і досі достеменно невідомо.

Минуть роки, прийдуть у світ нові покоління, але не згасне пам’ять про героїв Донецького аеропорту, про героїв-українців, які боролися за незалежність, цілісність, гідність і свободу нашої держави.

Слава Україні! Героям – слава!

Відеокліп «Мій лицарський Хрест. Донецький аеропорт» – при створені відеоролику на пісню гурта «ТАРТАК» «Мій лицарський Хрест»  використано матеріали з особистого архіву 5-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади, архіву воєнної кореспондентки Сніжани Потапчук, особистого архіву Валентина Зінчака, а також із Ютуб. Героями ролику стали бійці 3-го полку спеціального призначення, 93-ї окремої механізованої бригади:

Про те, як зламався бетон та не зламалася сила духу оборонців Донецького летовища, пишуть книжки та знімають фільми. Пропонуємо вам ознайомитися з художньою літературою, яка висвітлює події на Сході України.

Також радимо ознайомитись із художніми та документальними фільмами, які присвячені захисникам Донецького аеропорту .

1. «Аеропорт» [Електронний ресурс]: «Військове телебачення України»  – Україна., 2016. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ) 
2. «Аеропорт. Неповернення» [Електронний ресурс] / реж. С. Потапчук: «UA: Перший» Україна., 2019. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021.
3. «Битва за Донецький аеропорт || Єгор Воробйов» [Електронний ресурс]: – «Espreso.TV» – Україна., 2017. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ) 
4. «Бойовики продовжують обстрілювати Донецький аеропорт» [Електронний ресурс]: «ТСН»-Україна., 2014. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)   
5. «Бои за Донецкий аэропорт. Конфликты» [Електронний ресурс]: «24 Канал», 2019. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)
6. «Донецький аеропорт, Лас-Веґас та честь військового. Дмитро Марченко | Vоїн – це я» [Електронний ресурс]: «Військове телебачення України» – Україна, 2020. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)
7. «Ексклюзивний репортаж про найважчі дні оборони Донецького аеропорту» [Електронний ресурс]: «ТСН»-Україна, 2014. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)
8.  «Как киборги под гимн Украины удерживали Донецкий аэропорт» [Електронний ресурс]: – «УКРАЇНА LIVE – НОВИНИ АТО» – Україна, 2015. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)
9. «"Кіборги» пережили шалений обстріл Донецького аеропорту» [Електронний ресурс]: «ТСН»-Україна, 2014. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)
10. «Киборги» [Електронний ресурс]/ реж. А. Сейтаблаєв: «IДАС ФIЛМ» – Україна., 2017. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021.
11. «Мій лицарський Хрест. Донецький аеропорт» [Електронний ресурс]: – «Valeriy Kharchuk» – Україна, 2016. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)
12. «На штурм Донецького аеропорту були кинуті найкращі російські спецназівці» [Електронний ресурс]: «ТСН»-Україна., 2014. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)
13. «Перший бій за Донецький аеропорт 26 травня 2014 – полковник ССО | Vоїн – це я» [Електронний ресурс]: «Військове телебачення України» – Україна, 2020. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ) 
14. «ТАРТАК – Ніхто, крім наc/Висота (official video)» [Електронний ресурс]: «TARTAK VIDEO» – Україна., 2015. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ). 
15. «Хроніка «Башня Донецкого аэропорта. Последний день. Видео изнутри» [Електронний ресурс]: «Радіо Свобода»  – Україна, 2017. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.01.2021. (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ)