“Сучасні події нинішньої російської агресії лише підсилюють значимість того Акта злуки УНР і ЗУНР, який відбувся … на площі біля стародавньої Софії Київської. Бо знову Україну хочуть “пошматувати” та розділити, силою забравши її землі, встановивши штучні кордони й сірі зони, посваривши наш народ, пропагандою ввівши в оману. Тому для нас свято Соборності є дуже важливим, бо воно нагадує про найголовніший урок нашої спільної історії: в єдності – сила, в розділенні – поразка"
Епіфаній, Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України, 2022 рік
22 січня ми відзначаємо важливе свято – День Соборності України! Саме ця дата 1919 року увійшла до національного календаря як день єдності нашої країни.
Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання частин України в межах однієї держави.
Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха для українського державотворення.
У документальному сюжеті «Соборність. Як це було» ви дізнаєтеся більше про причини, перебіг та наслідки тих подій, які передували підписанню Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки:
У XX ст. відомі громадські діячі піднімаються на боротьбу за українську державність. Цього року 22 січня ми вшановуємо 105-ту річницу проголошення Української Народної Республіки як самостійної незалежної держави – УНР (IV Універсал). Цей факт повністю руйнує фейк московської пропаганди про те, що Українська держава ніколи не існувала і її вигадали більшовики.
А вже З березня 1918 року Україна була окупована німецькими та австро-угорськими військами, чисельність яких сягала близько півмільйона осіб. Після закінчення війни у країні спалахнула революція.
13 листопада 1918 року на західноукраїнських землях була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка – ЗУНР. Із перших днів свого існування вона опинилася у стані війни з поляками. Польща претендувала на територію Західної України, і тому західні українці потребували підтримки наддніпрянців. Їм першочергово було потрібне озброєння, допомога також продовольством і постачання деяких видів сировини, тому вони виступили ініціаторами Акту Злуки – звернулися до керівництва УНР, прохаючи про створення єдиної держави.
Опинившись у непростій ситуації, відбиваючись від численних ворогів, стикаючись з багатьма протиріччями між собою, уряди ЗУНР та УНР знайшли сили для політичного порозуміння, що для нас має бути і є важливим прикладом неабиякої історичної волі, національного єднання та громадської свідомості та любові до України.
Об’єднання в єдину соборну державу Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки було проголошено 22 січня 1919 року.
У документальному фільмі «20 кроків до мрії. Крок 12 – Проголошення Акту Злуки» ви дізнаєтесь про нелегкий шлях до національного возз’єднання та громадянської свідомості українців у 1919 році:
Для віками поділених кордонами українських земель то було довгоочікуване єднання «Схід і Захід разом». На Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна» .
Договір про Злуку діяв протягом 1919 року. Були спроби об'єднати військове командування. На чолі Галицької армії, яка воювала з поляками, став генерал із Наддніпрянської України Михайло Омелянович-Павленко, потім – ще один наддніпрянський генерал Олександр Греков. Начальником штабу Галицької армії став також полковник з УНР – Євген Мишковський. Було введено спільну символіку, це герб – тризуб, була спроба ввести спільну валюту, об'єднати дипломатичні представництва, хоча це так і не вдалося здійснити повністю. До тотального об'єднання УНР і ЗУНР не дійшло, тому що рішення про Злуку було тимчасовим, його мали затвердити Установчі збори, але їх так і не скликали.
Так, здавалося б, здійснилась віковічна мрія, якою жили і за яку помирали кращі сини України. Та радість українців тривала недовго. Наприкінці 1919 року армія УНР перебувала в дуже тяжкому становищі на території Поділля – у так званому «Трикутнику смерті» – опинилася в оточенні більшовицьких, білогвардійських та польських військ. Не маючи іншого виходу, Петлюра укладає у Варшаві попередню угоду про допомогу Україні озброєнням і військами, замість чого має статися перехід до складу Польщі Східної Галичини, Західної Волині, Холмщини, Підляшшя і частини Полісся, тобто вся територія ЗУНР.
Коли про це дізнався Петрушевич, а для нього, як лідера ЗУНР, Польща була першим ворогом, який окупував територію його держави, він вирушає до Відня і 20 грудня 1919 року оголошує, що в односторонньому порядку Акт Злуки денонсується.
ЗУНР проіснувала лише до літа 1919 року, а ще через рік із політичної мапи зникла й УНР. 22 січня, яке було оголошено святковим днем, стало знову робочим.
Переглянувши д/ф «Символи нашої волі», ви дізнаєтесь, чим було об'єднання Сходу та Заходу України – просто політичним актом двох урядів чи фіксацією історичної закономірності:
І хоча в ті далекі роки не вдалося закріпити Соборність України, Акт Злуки УНР і ЗУНР та факт підписання документа мали велике історичне значення, за словами сучасників – творців соборності 1919 р.: «Учасники цієї боротьби виступили на арену історії тоді, коли весь світ не знав, що таке Україна. Ніхто не хотів її визнавати як самостійну державу, ніхто не вважав наш народ за окрему націю».
1939 рік. Вперше за 20 років на офіційному рівні урочисто відзначено 22 січня як свято Соборності. Відбулось це у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці у складі Чехословаччини. Це був чудовий привід нагадати про бажання приєднати Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею у Києві, і засвідчити тим самим свою програму побудови Української держави.
Попри всі випробування, що випадали на долю українського народу, нові й нові покоління впевнено наближались до одвічної мрії – жити вільно і незалежно. Цей шлях був важким і тернистим. І на ньому українці іноді втрачали і гордість, і гідність, й інтерес до свого минулого.
І все ж національна самоідентифікація проростала в душах нашого народу.
У 1990 році з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки між Києвом і Львовом українці вирішили утворити живий ланцюг єднання «Українська хвиля». Цю акцію організував Народний Рух України, ініціатором і співорганізатором був член Секретаріату НРУ Михайло Горинь.
Попри нав'язуваний комуністичними ЗМІ штамп «Львів – Київ» у назві ланцюга, той був на 170 кілометрів довшим: починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця прийняття Акту Злуки), йшов через Стрий на Закарпаття, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тією обставиною, що саме це місто у 1919 році було столицею ЗУНР. У ланцюзі взяли участь, за офіційними даними (КПРС), близько 450 тисяч людей (за неофіційними оцінками – від 1 до 5 мільйонів).
А 24 серпня 1991 року Україна була проголошена незалежною державою. «Українська хвиля» прижилася, стала традицією та з року в рік повторюється в багатьох містах сучасної України.
Відео «Акція “Українська хвиля” – живий ланцюг 21.01.1990 (Личаківська-Винники)» є кінохронікою першого ланцюга єднання «Українська хвиля», який відбувся 21 січня 1990 року. Тоді мільйони людей взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ (через Львів) і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Він був одним із наймасштабніших у світовій історії та став ще одним кроком до здобуття Україною незалежності:
Офіційним державним святом День Соборності України став лише в 1999 році після підписання Президентом України Леонідом Кучмою відповідного Указу.
Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно боролися й гинули мільйони наших предків – бажану свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої правила. Та, на жаль, сьогодні нам знову доводиться боротися за свою єдність, волю, правду. Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами, які мусить вирішувати не хто інший, як її народ.
Трагічні листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності». Ці події тривожать і не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня». Вже який рік поспіль українська громадськість відзначає свято Соборності в умовах розбрату і полум’я військового протистояння на Сході України. Щоденно йде боротьба не лише за територіальну цілісність, а й незалежність та соборність України.
Відео «"А яку ти хотів Україну?" – вірш Надії Сухої (декламують бійці батальйону "Донбас"»:
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною! Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності!
Художні та документальні фільми, присвячені Дню Соборності України, використані у тексті:
- «"А яку ти хотів Україну?"– вірш Надії Сухої (декламують бійці батальйону "Донбас")» [Електронний ресурс]: «Сергій Пишун» – Україна, 2016. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 22.01.2021.
- «Акція «Українська хвиля» – живий ланцюг 21.01.1990 (Личаківська-Винники)» [Електронний ресурс]: «Полтва ТБ» – Україна, 2020. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 22.01.2021.
- «20 кроків до мрії. Крок 12 – Проголошення Акту Злуки» [Електронний ресурс]: «UA:Суспільне» – 2011. – Електронні відеодані. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 22.01.2021.
- «Д/ф "Символи нашої волі"» [Електронний ресурс]: «UA:Перший» Україна, 2019. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 22.01.2021.
- «Соборність. Як це було» [Електронний ресурс]: «Суспільне: Запоріжжя"» Україна, 2019. – Електронні відеоданні. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 22.01.2021.
