Люби Україну! Вона не забуде,
Люби Україну, душі краще буде.
І в мить, коли ворог вже майже погубить
Вона як дитину укриє, полюбить...

Цей вірш Романа Набєгова написаний у 2008 році...

Найсвятішим для кожного з нас є слово Україна. А ще Батьківщина – адже це – рідна домівка, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя. Батьківщина – це не просто та держава, в якій ти живеш, а й та, яка живе в тобі. Вже 29 років українській державі, та знову життя поставило перед нами випробування. Події останніх років примусили кожного українця відчути свою причетність до долі своєї країни. Боротьба з російським агресором за свободу і незалежність нашої країни триває в наш час.

І досі на Сході точаться криваві бої. Там сьогодні вирішується доля і майбутнє України. Герої відстоюють незалежність країни ціною власного життя... Минуло шість років з тієї жахливої трагедії, яка сталася під містом Іловайськ Донецької області, коли на криваву бійню був перетворений вихід наших захисників із Іловайська, справжніх патріотів України, бійців добровольчих батальйонів, підрозділів МВС та Збройних сил України.

Документальний фільм «Іловайськ. Вижити!»:

Іловайськ перетворився на майже братську могилу...  І серед загиблих був старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», молодший лейтенант міліції – Роман Набєгов, наш земляк...

24 серпня 2014 року о 4.00 командир батальйону «Миротворець» вишикував особовий склад, привітав бійців батальйону з Днем Незалежності України. Було поставлено бойове завдання – забезпечити тилову охорону, прикрити наші підрозділи, бо одна частина Іловайська – українська, інша – сепаратистів. 25 серпня, відносно невеликими силами, було взято під контроль залізничне депо міста Іловайськ. Це – величезна будівля на самому передньому краї української частини Іловайська. Батальйони «Миротворець» і «Херсон» 5 днів у оточенні тримали оборону на цьому передньому рубежі. Частина батальйону «Миротворець» була в депо, а друга частина, в складі якої був Роман зі своєю розвідротою, – прикривала своїх у секретах. Усі ці дні вони знаходилися під обстрілами «градів», «ураганів», мінометів, танків і ствольної артилерії, майже без води та їжі, але в боях утримували позиції.

26 серпня рано вранці, два дні знаходячись в оточенні та під обстрілами, Роман з чужого мобільного телефону надіслав своїй матусі смс: «Все хорошо связи нет когда появится позвоню. РОМА». Це був останній його допис. Прийшов наказ вибиратися із секретів до своїх, виходити із оточення через, начебто, наданий «зелений коридор». Зранку 29 серпня під час виходу із Іловайського оточення Роман загинув, не доживши до свого 28-ми річчя 2 місяці... За спогадами хлопців з батальйону «Миротворець», Роман до останньої секунди залишився самим собою – відповідальним, надійним хлопцем, з яким вони брали участь не в одному розвідувальному поході. Він ніколи не жалівся, не говорив, що потрібна допомога... Воїн Світла – Роман Набєгов, він навічно залишився вірний присязі та рідній землі!

Я за Україну,
Якщо треба – згину,
Бо навчила мати
До кінця стояти.

Є у мене крила,
Соколина сила
І дух України,
І любов родини.

Ти в мені від Бога:
Добра і убога,
Щира і багата
Найрідніша мати.

Щедра і привітна,
Жовта і блакитна,
Дорога перлина
Світла Україна.

Вірш написав Рома у 2007 році, а у 2008 році – такою була відповідь:

Я напишу вам свой ответ –
Такой, как Украина – нет!
Вы в одиночестве бессмысленно живите,
А у меня страна, народ – смотрите!

Ці слова написав Роман задовго до сьогоднішніх подій в Україні.

Романтик, поет і лицар, справжній офіцер, патріот, людина честі та надійний друг... він умів любити життя... свою маму, бабусю, свою країну. Любив світанок, небо та море, слухати музику, коли йде дощ за вікном, радіти своїм успіхам та успіхам своїх друзів, дарувати подарунки своїм коханим. Можна довго перераховувати всі якості цієї світлої людини...

Народився Роман 11 листопада 1986 року. У 2005 році закінчив ЗОШ №50 м. Херсона. Випускник Харківського національного університету внутрішніх справ, за плечима якого була строкова служба у Військово-морських силах Збройних сил України. З листопада 2012 року він – оперуповноважений кримінального розшуку, а  з січня 2013 року – слідчий Цюрупинського РВ УМВС України в Херсонській області. На війну Роман пішов добровольцем. Написавши рапорта, потрапляє до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Телеканал «Скіфія» першим підготував і зняв фільм про Рому. Фільм має назву «Я – УКРАЇНЕЦЬ!»:

У липні 2006 року Роман написав у своєму щоденнику: «Україна є ціль, мрії, імпульс, поштовх. Її успіх – мій успіх. Її проблеми – мої проблеми».

7 листопада 2015 року в рідній школі Роми було відкрито меморіальну дошку:

 А 22 липня 2016 року – у Цюрупинському районному відділі УМВС України в Херсонській області:

 Небагато людей з оточення Романа знали, що він писав вірші та прозу.  На жаль, він не встиг опублікувати свої вірші. Та завдяки матері героя – Оксані Набєговій – у світ вийшла збірка його творів «Ни шагу назад».

Шлях принципів – шлях сильних. Не кожен може пройти, тому що йти таким шляхом дуже важко. Роман знав, що робить і який саме шлях обрав. Не встиг, так багато він не встиг у свої надто молоді роки! Його життя стрімке і цілеспрямоване як політ птаха, високий..., але, на жаль, дуже короткий політ.

Розбитий білий автобус мчить по так званому «зеленому коридору». За 10-15 хвилин до фатальної засідки під хутором Горбатенка. Роман їхав на сходинках автобуса, коли його скосило осколками снаряда... На цих кадрах лише якась мить відділяє Романа від вічності... Його останні слова, сказані в автобусі, які пам'ятає побратим: «Все будет хорошо. Скоро будем дома».

Відео «Мгновение»  

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Набєгов Роман Валерійович нагорджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) Указом Президента України  від 26 лютого 2015 року.

У бібліотеці, за сприяння Оксани Набєгової, створена експозиція «Роман Набегов – мужній син Херсонщини», де серед особистих речей Романа є читацький квиток нашої книгозбірні за 2008 рік.

Він шукав себе, а знайшов Україну. Він шукав правду, а знайшов Батьківщину. За свою знахідку він заплатив найвищу ціну, але передав її нам. Герої не вмирають! Сподіваємося, що його душі зараз краще, бо свою любов Роман довів беззастережно...

Цього року 11 листопада Ромі мало виповнитися 34 роки. Дивовижний вік, коли сходяться всі життєві лінії, глибоке осмислення особистого життя, час злетів у професійному плані. Все обірвалося... Але живе пам'ять, пам'ять рідних, коханої, друзів і бойових побратимів...

Документальний фільм «Роман Набєгов»:

Не заросте ніколи та стежина,
що провела Тебе в останню путь.
Похилиться зажурена калина
і добрим словом люди пом'януть.

Матеріали про Романа Набєгова у фондах бібліотеки

1. Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка//Всеукр. наук.-практ. краєзнав. конф. Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка: зб. матеріалів III Всеукр. наук.-практ. краєзнав. конф. 14-15 верес. 2018 р., (м. Каховка)/ Виконавчий комітет Каховської міської ради – Каховка : Гілея, 2018. – 193 с.
2. Набегов Р. В .Ни шагу назад: стихотворения, проза, записи из дневника/ Р.В. Набегов. – Херсон : Айлант, 2015. – 215 с.
3. Хронологія мужності, 2014-2015: альбом-реквієм/ Управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації. – Херсон : Наддніпряночка, 2015. – 107 с.
4. Головко Ю. Роман Набєгов: «Ні кроку назад»/ Ю. Головко // Жайвір. – 2019. – № 16 (27 квіт.).
5. Іловайський взвод небесної роти Херсонщини // Наддніпрянська правда. –2018. – № 55(31 серп.).
6. Мовчан Альона. «Я за Україну, якщо треба, згину...» / А. Мовчан // Херсонський вісник + Прямо в руки. – 2015. – № 45/46 (12 нояб.). – С. 3
7. Полуфакін Анатолій Олександрович. «Я, конечно, вернусь, весь в друзьях и стихах...» [Текст] / А.О. Полуфакін // Вісник Олешшя. – 2018. – № 101/102 (13 груд.).
8. Соков Андрій. Вшанували пам'ять героя/А. Соков // Вісник Олешшя. – 2016. – № 61/62 (28 лип.).
9. Україна. Херсонська міська рада. Про присвоєння Херсонській загальноосвітній школі I-III ступенів № 50 Херсонської міської ради імені Романа Набєгова та затвердження нової редакції статуту закладу: Рішення Херсон. міськради від 23 жовт. 2017 р. // Прямо в руки. – 2017. – № 44 (3 нояб.). – С. 2.

Фільмографія

1. Документальний фільм «Іловайськ. Вижити!» (02.09.19) [Електронний ресурс]: ТРК Рудана. – 2013.  – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 17.08.2020.
2. Іловайськ. Історія Романа Набєгова[Електронний ресурс]: Телеканал ВТВ плюс . – 2010.  – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 17.08.2020.
3. Роман Набегов [Електронний ресурс]: Radio Kuresh. – 2015. – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 17.08.2020.
4. Роман Набегов, ноябрь, 2015, открытие мемориальной доски) [Електронний ресурс]: Лідія Григор'єва. – 2011.  – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 17.08.2020.
5. Роман Набегов стих «Мгновенье» [Електронний ресурс]: Radio Kuresh. – 2015.  – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 17.08.2020.
6. В Олешках відкрили меморіальну дошку Роману Набєгову [Електронний ресурс]: Телеканал ТВій ПЛЮС. – 2013.  – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 17.08.2020.
7. Я – українець, фільм про Романа Набєгова[Електронний ресурс]: Лідія Григор'єва. – 2011.  – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану.  – Дата перегляду: 17.08.2020.