Українська Гельсінська Група – це перша легальна правозахисна організація в Українській РСР, яка відіграла важливу роль у національно-визвольній боротьбі українського народу, у здобутті Україною незалежності, становленні демократії, поваги до прав людини. Вона об’єднала людей різного світогляду й національностей навколо розуміння, що за колоніального становища не може бути й мови про дотримання прав людини, бо лише державна незалежність є гарантом свобод. Саме правозахисники поставили український національний інтерес на міжнародну правову основу, в контекст протиборства демократичного Заходу з тоталітарним СРСР.
У 1975 році уряди 35 держав Європи, Північної Америки і уряд тодішнього СРСР, підписали Гельсінські угоди, які мали забезпечити виконання високих принципів демократії та прав людини. Гельсінський акт, задуманий як міждержавний. 12 травня 1976 року створили Московську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод, другою стала Українська громадська група. Далі, 25 листопада 1976 року Гельсінську групу створено в Литві, 14 січня 1977 року – в Грузії, 1 квітня 1977 року – у Вірменії. З вересня 1976 року в Польщі відкрито діяло незалежне громадське угрупування – Комітет захисту робітників, перетворений пізніше на Комітет громадського захисту. У січні 1977 року в Чехословаччині започатковано правозахисне товариство “Хартія-77”. У США була створена спеціальна комісія Конгресу. Таким чином, гельсінський правозахисний рух став міжнародним.
Група українських правозахисників об'єдналася в Українську Гельсінську Групу. Члени-засновники УГГ – Микола Руденко (очолив організацію), Іван Кандиба, Левко Лук'яненко, Оксана Мешко, Олекса Тихий,Мирослав Маринович, Ніна Строката-Караванська, Олесь Бердник, Микола Матусевич.
9 листопада 1976 року вони підписали Декларацію Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод і Меморандум №1. Саме цей день вважається датою заснування Української гельсінської групи.
Декларація проголошувала створення правозахисної організації, головною метою і завданням, було – ознайомлення урядів країн-учасниць Гельсінської Наради та світової громадськості з фактами порушення прав людини в Україні та прав українців. Меморандум № 1 викривав злочини комуністичного режиму: геноцид та етноцид, розкуркулення, Голодомор 1932–1933 років, політичні репресії 1930-х років, ліквідація УПА, винищення мирного населення, зокрема, “чекістами”, переодягненими у “повстанців”, тотальна русифікація, переслідування шістдесятників. Відзначалася конституційна правомірність виходу України із складу СРСР.
У Меморандумі № 5 “Україна літа 1977-го” зазначалося, що неодмінним атрибутом цивілізованої держави є наявність опозиції, а основним принципом має бути “Не людина для держави, а держава для людини”. Діячі вимагали вільний виїзд з країни та в’їзд до неї, безперешкодне поширення ідей та думок, ліквідацію цензури, дозволу на створення неконтрольованих державою об’єднань і спілок, звільнення політв’язнів, скасування смертної кари. Ініціатори створення УГГ розуміли на що вони йдуть і чим жертвують, проте це не завадило їм розпочати роботу, спрямовану на сприяння захисту прав і свобод громадян УРСР.
На теренах усього Радянського Союзу найжорстокіше карали в Україні. Перші арешти відбулися саме в УГГ. Терміни українцям давали найбільші. І найбільше загиблих у таборах було саме серед членів УГГ.
Вже 1976 році після широкомасштабних репресивних заходів більшість діячів групи опинилися в ув’язненні. Тоталітарний режим фабрикував справи проти них за політичними, кримінальними статтями та створив дисидентам репутацію карних злочинців. Втім, на місце заарештованих приходили нові люди. На чолі Української Гельсінської Групи у подальші роки по черзі ставали Олесь Бердник, Оксана Мешко, Василь Стус. Українська Гельсінська Група налічувала близько 40 осіб, з них 24 були засуджені. Усі вони відбули покарання у тюрмах, таборах, закритих психіатричних лікарнях. Група розплатилися п'ятьма життями: Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року. Чотири в'язні табору особливого режиму у селищі Кучино Пермської області загинули: Олекса Тихий, Юрій Литвин та Валерій Марченко 1984 року. 1985 року загинув Василь Стус.
Попри масові арешти, група не припинила своє існування, а продовжувала поповнюватися новими учасниками навіть із таборів і заслання.
З усіх гельсінських груп в СРСР тільки українська продовжувала діяти у таборах. У неволі виходили її документи. Закордонне представництво Гельсінської групи видавало щомісячний бюлетень “Вісник репресій в Україні”, діяв вашингтонський Комітет гельсінських гарантій для України, Українське видавництво “Смолоскип” імені Василя Симоненка видавало її документи українською й англійською мовами, інформаційні повідомлення лунали на "Радіо Свобода”.
Велика моральна перевага українських правозахисників над тоталітарним режимом була в тому, що вони відкрито демонстрували позицію та вимоги, підписували документи своїми іменами.
У період перебудови, активісти Гельсінської групи, опинившись на волі, відновили правозахисну діяльність. 7 липня 1988 року Група трансформувалася в Українську Гельсінську Спілку під головуванням Левка Лук'яненка, яка дала поштовх створенню першої політичної партії в Україні.
УГГ посідає в історії українського визвольного і правозахисного руху визначне місце. Її діяльність разом із іншими чинниками привела Україну до незалежності, сприяла розбудові правової держави і розвитку громадянського суспільства, що відповідає волелюбному духові Українського народу і букві міжнародних правових актів.
Інтернет ресурси:
- ДИСИДЕНТИ-КАМІКАДЗЕ: як Українська гельсінська група боролася з срср за права людини[Електронний ресурс]/Телебачення Торонто.-Україна, 2012.-Електронні відеодані.-Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=9UQWhpcP-Dg.-Дата перегляду: 18.10.23.
- Люди, що зруйнували СРСР. Дуже важливий випуск | Дисиденти[Електронний ресурс]/ім.Т.Г.Шевченка.-Україна, 2019.-Електронні відеодані.-Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Lp39nENKTP8.-Дата перегляду: 16.10.23.
- Українська Гельсінська Група: Вони знали, що підписують собі вирок[Електронний ресурс]/Історія України Інтернет-радіо Holos fm. Internet Radio Holos fm.-Україна, 2012.-Електронні відеодані.-Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=AbUeJKPj1WE.-Дата перегляду: 16.10.23.
- Українська Гельсинська група I Пишемо історію[Електронний ресурс]/FREДОМ.-Україна,2015.-Електронні відеодані.-Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=AiV5WrEVNcQ.-Дата перегляду: 16.10.23.
Використанні джерела:
