Насильство та суспільні порядки

Норт Дуґлас

Г4902
60.550

Н 83

Норт Дуґлас.

Насильство та суспільні порядки: основні чинники, які вплинули на хід історії/ Дуґлас Норт, Джон Волліс, Баррі Вайнґест ; переклав з англ. Тарас Цимбал ; [голов. ред. О. Дубчак] - Київ : Наш формат, 2017. - Бібліогр.: с. 326-[350] та в підрядк. прим.. - 349, [1] с. - (Світоглядна література), ISBN 978-617-7388-83-7

Предметні рубрики: Суспільство -- Соціальні відносини

УДК: 316.3:316.485.26

Аннотация:

Усі суспільства стикаються із проблемою насильства, і вирішують вони її по-різному. У цій книжці стверджується, що економічна й політична поведінки соціуму тісно пов’язані між собою. Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.
Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.

Цитаты

Динаміка соціального порядку — це динаміка зміни, а не динаміка прогресу. Більшість суспільств рухаються як уперед, так і назад у своєму політичному й економічному розвитку. Наша система понять не передбачає телеології, проте вона пояснює, чому суспільства відкритого доступу краще дають раду змінам, ніж природні держави.
Жодне суспільство ще не розв’язало проблему насильства за допомогою його повної ліквідації; у найкращому разі його вдавалося стримувати й підпорядковувати. Насильство має багато різних вимірів. Воно може проявлятися у фізичних діях або в погрозах фізичної розправи. І насильницькі дії, і примус за допомогою погроз — усе це прояви насильства.
Протягом усієї історії людства існувало лише три суспільні порядки. Перший — збиральницький, притаманний невеликим соціальним групам мисливсько-збиральницьких суспільств. Однак нас більше цікавитимуть два суспільні порядки, які постали протягом останніх десяти тисячоліть. Перший із них — порядок обмеженого доступу, або природна держава. Основу соціальної організації в ньому становили особисті стосунки, тобто ким індивід є і кого він знає. Натомість у порядку відкритого доступу особисті стосунки хоч і зберігають значення, але в багатьох царинах соціальної поведінки застосовуються безособові категорії індивідів, уже іменованих громадянами, що усуває потребу особисто знати своїх партнерів.
Більшість великих суспільств писемної історії були природними державами, у яких коаліції могутніх організацій надавали взаємну підтримку у створенні та розподілі рент і які занепадали, якщо вибухало насильство. Така форма організації ніколи не досягає досконалості, тому насильство характерне для всіх природних держав.

Рецензия специалиста (официальные рецензии):

Чому ми підкоряюємося законам, дотримуємося правил і пристосовуємося до норм? Дуґлас Норт, Джон Волліс і Баррі Вайнґест дають просту й переконливу відповідь: безлад спричиняє насильство. Цю книжку варто прочитати всім, хто прагне зрозуміти витоки суспільного порядку та причини його занепаду.

Стівен Ансолабегер, Стенфордський університет

Сміливі думки, невимушений стиль і ґрунтовні знання... Норт, Волліс і Вайнґест написали чудову книжку, яка інтригує, захоплює, збурює і провокує. Викладені в ній концепції формуватимуть академічний дискурс і його аргументи у сфері економічної історії та розвитку.

Роберт Бейтс, Гарвардський університет,

журнал Economic Literature

Книжка «Насильство та суспільні порядки» подає потужну нову теорію взаємодії закону, політики та структури влади, яка неодмінно впливатиме на наступні десятиліття.

Деніел Клермен, Південно-Каліфорнійський університет

Зміст

Передмова до другого оригінального видання. С. 9

Передмова. С. 14

Подяки. С. 17

Розділ І. КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА. С. 21

Вступ • 21. Поняття суспільного порядку: насильство, інститути та організації • 33. Логіка природної держави • 38. Логіка суспільства відкритого доступу • 42. Логіка переходу від природної держави до порядку відкритого доступу • 46. Нотатка про роль уявлень • 48. План видання • 50.

Розділ 2. ПРИРОДНА ДЕРЖАВА. С. 51

Вступ • 51. Спільне: характеристики порядків обмеженого доступу • 53. Відмінності: типологія природних держав • 63. Привілеї, права та динаміка еліт • 71. На початку: проблема масштабу і насильство • 74. Динаміка природних держав: від нетривкої до базової природної держави • 78. На шляху до зрілої природної держави: безлад, організація та середньовічна церква • 85. Зрілі природні держави: Франція й Англія в XVI-XVI11 століттях • 92. Природні держави • 96 .Додатки до розділу 2: Результати обстеження викопних скелетів • 99.

Розділ 3. ПРИРОДНА ДЕРЖАВА В ДІЇ: АНГЛІЙСЬКЕ ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО. С. 101

Вступ • 101. Хронологія • 103. Суди, правові поняття та право власності • 112. Вироджений феодалізм • 117. Вироджений феодалізм і знеособлення власності • 124. Типологія природних держав • 131. Додатки до розділу 3. Глосарій спеціальних термінів із галузі землекористування • 133. Оцінка рівня концентрації власності на землю в середньовічній Англії • 134.

Розділ 4. ПОРЯДКИ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ. С. 137

Вступ • 137. Спільне: характеристики порядків відкритого доступу • 139. Інститути, уявлення та мотиви, які підтримують відкритий доступ • 145. Інкорпорація: розширення громадянства • 146. Контроль над насильством у порядках відкритого доступу • 149. Розростання державного апарату • 151. Чинники короткочасної стабільності • 154. Чинники довгочасної стабільності: адаптивна ефективність • 164. Чому інститути функціонують по-різному в умовах відкритого та обмеженого доступу • 168. Нова «логіка колективної дії» та теорія рентошукання • 172. Демократія і перерозподіл • 174. Адаптивна ефективність і позірна незалежність економіки й політики в порядках відкритого доступу • 177.

Розділ 5. ПЕРЕХІД ВІД ПОРЯДКУ ОБМЕЖЕНОГО ДОСТУПУ ДО ВІДКРИТОГО

ДОСТУПУ. ПОРОГОВІ УМОВИ. С. 181

Вступ • 181. Персональність і безособовість: порогові умови • 183. Порогова умова № 1: верховенство закону для еліт • 187. Порогова умова № 2: безстрокові організації в державній та приватній сферах • 192. Порогова умова № 3: консолідований контроль над армією • 203. Британський флот і держава • 216. Час, послідовність та інституційні форми • 223.

Розділ 6. ВЛАСНЕ ПЕРЕХІД. С. 225

Інституціоналізація відкритого доступу • 225. Страх угруповань • 229. Перебіг подій • 238. Партії та корпорації • 247. Перехід до відкритого доступу в Британії • 250. Перехід до відкритого доступу у Франції • 257. Перехід до відкритого доступу в Сполучених Штатах • 266. Інституціоналізація

відкритого доступу: чому саме на Заході? • 280.

Розділ 7. НОВА ДОСЛІДНИЦЬКА ПРОГРАМА ДЛЯ НАУК ПРО СУСПІЛЬСТВО.

С. 291

Постановка проблеми • 291. Концептуальна схема • 294. Новий підхід у суспільствознавстві: насильство, інститути, організації та уявлення • 298. Новий підхід у суспільствознавстві: розвиток і демократія • 304. На шляху до теорії держави • 309. Насильство і суспільні порядки: перспективи дослідження • 313.

Післямова. С. 315