Була зима... Ніхто й не міг сказати,
Що зовсім скоро їм прийдеться йти,
Щоб неньку Україну захищати,
За її волю в битві полягти...
Із аматорської поезії на тему бою під Крутами
29 січня щороку український народ вшановує пам’ять молодих борців за волю, що полягли під залізничною станцією Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної гордості і трагедії.
З нагоди цієї історичної події Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара за підтримки Департаменту реалізації гуманітарної політики Херсонської обласної державної адміністрації провела вечір пам’яті «Крути: коли юність стала подвигом». Ми вшановуємо сьогодні подвиг юних захисників, адже вони підхопили естафету національно-визвольних змагань, викорінюючи залишки рабства із свідомості нашої нації. У ці непрості часи українці, як і століття тому, ведуть визвольну боротьбу за свободу, незалежність, ідентичність, за існування своєї держави.
«Крути стали символом жертовності молодих українців, які довели, що можуть змінювати хід історії. І сьогодні молоді захисники та захисниці беруть на себе відповідальність за долю України. Герої Крут пишались би своїми нащадками», – зазначив гість нашого заходу, голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Він провів паралель між подіями 1918 року та сьогоденням, яке просто зараз закарбовується в історії українського народу.
Трагедія під Крутами довгий час замовчувалася та викривлялася. «Незначна сутичка», «вигадки націоналістів» – так удавалось у радянській та закордонній історіографії. Лише після здобуття Україною незалежності події 1918 р. почали переосмислюватися.
Що ж відбувалося під Крутами? 20 листопада 1917 р. Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, яка мала стати суверенною державою. Та більшовицька росія з цим не змирилася. Аби придушити непокірний Київ, в Петрограді прийняли рішення відправити армійські частини російського імператорського офіцера М. Муравйова, запеклого противника українізації. У такий вирішальний для України час український уряд не мав війська і залишився безборонним. У січні 1918 р. в Києві почалося формування Студентського куреня, що складався з добровольців – студентів Київського університету Святого Володимира, Українського народного університету та гімназистів. За віком – найстаршому був 21 рік, молодшим – по 14-16. Вже 27 січня юні вояки виїхали з Києва в напрямі Бахмача. Але доїхали тільки до малої станції Крути (між Бахмачем і Ніжином); далі був ворог. Розпочався бій. Мороз, вітер, місцевість без жодного укриття. Юнаки мужньо відбивали атаку противника, але той на короткій дистанції нещадно розстрілював всіх, а потім переколов багнетами. Це був перший і останній бій юних захисників української незалежності, для більшості з яких це – перша і остання доба в житті поза батьківським домом. Під Крутами полягло 300 студентів і 10 старшин. 27 юнаків потрапили в полон. Вороги над ними люто познущались і розстріляли.
В чому важливість даної події з точки зору історії? Про це учасникам нашого заходу розповів доктор історичних наук, професор Херсонського державного університету Олександр Черемісін: «Уроки історії кажуть, що державу треба захищати. Події під Крутами показали, що росія – не брат, показала безповоротну жорстокість росіян. Це на собі відчули мешканці Херсона в 2022 році під час окупації». Науковець підкреслив, що справжня історія Крут довгий час замовчувалась, особливо в радянські часи; викрив наративи російської історіографії. Окремо історик зазначив зв’язок Херсона з подіями під Крутами, зупинившись на постаті Юрія Вороного, лікаря з Херсона, який студентом брав участь в бою.
Сьогодні, через 108 років, ми знову відстоюємо свою незалежність, знову той самий оскаженілий ворог плюндрує нашу землю. Україна знову бореться за право бути вільною. Наші сучасні герої, наша молодь, наші захисники, волонтери, медики – всі вони, як і в січні 1918-го, – відважні, цілеспрямовані, патріотичні. Герої Крут не залишились тільки в підручниках. Вони – в кожному, хто усвідомив великі уроки історії і хто зараз тримає стрій.
За емоційно насичену складову сьогоднішньої зустрічі щиро дякуємо нашим гостям: народному артисту України Віктору Гурбі, концертмейстерці Обласного палацу культури Тетяні Голуб, актрисі Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша Олені Пасько, а також управлінню внутрішньої та інформаційної політики Херсонської облдержадміністрації – за відеоматеріали.
