Oles Honchar
Kherson regional
universal scientific library
MO-TH: 9:00-18:00
SA-SU: 9:00-18:00

Олександр Шалімов

This material is in Ukrainian

20.01.2018

Його називали Богом у хірургії, він зробив приблизно 40 тисяч операцій, а ЮНЕСКО присвоїло йому звання «Людина планети» (1998). Був членом міжнародного союзу хірургів, Асоціації хірургів Австрії, Німеччини, Росії, України, дійсним членом Академії медичних наук України та Нью-Йоркської академії наук, автором більше 830 наукових праць та 112 винаходів, депутатом Верховної Ради УРСР 6 – 10-го скликань. Створив в Україні два науково-дослідні інститути – у Харкові та Києві. Він став першим лікарем, котрий провів вдалу пересадку підшлункової залози хворому на діабет, розробив і впровадив близько 50 абсолютно нових методик операцій онкологічних захворювань, органів травлення, судин, серця. Під його керівництвом проведено першу в Україні операцію пересадки серця. Один зі своїх днів народження він відзначив одночасною операцією на 18-ти столах. Це був майстер-клас для молодих хірургів із різних регіонів.

Олександр Олексійович Шалімов народився 20 січня 1918 року в селянській родині в селі Введенка Липецької області Російської ресубліки. У сім'ї було 11 дітей, і ще прийняли двох безпритульних. У 1925 році сім'я переїхала на Кубань, на хутір Звезділін Натирбовського району. Тут Олександр і розпочав своє навчання. У 1934 році О.О. Шалімов вступив на робітфак Кубанського медичного училища, який закінчив у 1936 році з відзнакою. У тому ж році він вступив до Кубанського медичного інституту. Під час випускної екзаменаційної сесії почалася Велика Вітчизняна війна. Останній іспит із хірургії склав уже достроково. З 1941 по 1944 рр. О. О. Шалімов працював головним лікарем і хірургом Нерчинсько-Заводської районної лікарні Читинської області. У 1944 році молодого хірурга переводять у Петровськ-Забайкальський на посаду головного лікаря, завідуючий хірургічним відділенням.

У 1946 році О.О. Шалімов почав працювати хірургом у Брянській обласній лікарні, незабаром у Брянськ приїхав Н. М. Амосов. Для обох робота у Брянську стала школою вищої майстерності в хірургії. Протягом ряду років між двома талановитими і цілеспрямованими хірургами тривало змагання, метою якого було вдосконалення професійної майстерності.

З грудня 1949 року Олександр Олексійович – головний лікар Орловського обласного відділу охорони здоров'я. З вересня 1952 року – асистент кафедри медичного інституту шпитальної клініки міста Курськ. З лютого 1953 року – головний хірург Брянського обласного відділу охорони здоров'я. З квітня 1957 року – доцент факультетської хірургічної клініки Харківського медичного інституту. З серпня 1959 року – завідуючий кафедри грудної хірургії та анестезіології Українського інституту удосконалення лікарів міста Харків. З травня 1965 року – директор Харківського науково-дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії. З травня 1970 року – завідуючий кафедрою хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. З травня 1971 року – директор науково-дослідного інституту гематології та переливання крові міста Київ. З липня 1972 року – директор, з квітня 1988 року – почесний директор науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії; головний хірург Міністерства охорони здоров'я України.

В українських клініках до О.О. Шалімова смертність під час резекції шлунка була 17 відсотків. Він вивчав техніку операцій у Німеччині, проводив досліди на собаках та трупах. А потім розробив нову методику ­– смертність упала до 0,3 відсотка. Опоненти вимагали як доказ – знімки, а спеціальної апаратури для них не було. Шалімову довелося науково обґрунтовувати свій метод аж у трьох докторських дисертаціях. Йому повірили тільки після трьох із половиною тисяч унікальних операцій на підшлунковій.

Однак більш важливим були відмова від шаблонного застосування методик та розробка диференційованого, індивідуального підходу до вибору методики операції для кожного конкретного хворого. «Кожному хворому – своя операція» – це кредо хірурга стало наріжним каменем для численних учнів та послідовників О.О. Шалімова.

Указом Президента України Віктора Ющенко № 974/2005 від 20 червня 2005 року за визначні особисті заслуги перед Україною у розвитку охорони здоров’я та медичної науки, піднесення престижу вітчизняної хірургічної школи у світі, багаторічну подвижницьку лікарську діяльність почесному директору Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України, доктору медичних наук, академіку АМН України, академіку НАН України Олександру Олексійовичу Шалімову присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

В Україні лише два інститути звуться іменами хірургів-практиків, назви їм дав народ, – імені Амосова та імені Шалімова. Обидва лікарі народилися в Росії й пройшли шлях від робітфаків, районних лікарень з операціями під звичайною лампою до створення власних шкіл.

Помер Олександр Шалімов 28 лютого 2006 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів:

Шаров Ігор Федорович. Вчені України: 100 видатних імен: енциклопедія/ І.Ф. Шаров; ред. В.М. Вакулич - К. : АртЕк, 2006. - 486 с.

Calendar

     1 23
45 6 78 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
252627282930