Хроніка бібліотеки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О 12 год. відбулися загальні збори членів у приміщенні бібліотеки в будинку Кранцфельда. Заслухано звіт про роботу бібліотеки.

На зборах обговорювалося питання про будівництво. Обрано нову будівельну комісію у складі: Поппера М.Л., Гоноропуло М.А., Гойха М.Г., Блюменфельда Ф.Г., Малигіна П.А., Гурфінкеля А.А., Бунцельмана Ф.Г., Волохіна І.І.

Комісія визначила необхідну площу будови, її вартість, місце (на Старообрядовій [...чеській] площі поряд з початковою школою, потім на бувшому Потьомкінському бульварі), організовувала гуляння на користь бібліотеки в Александрівському парку та ін.

Загальними зборами обрано 8 директорів: це Бєляєвська С.А., Волохін С.І., Зайчик С.К., Когон М.М., Малигін П.А., Ржондковський С.П., Терещенко В.Г., Чевагін В.С. Чеважевський відмовився, Малигін помер. Замість них до дирекції увійшли: Гержод Ю.О. та Озеров Н.А. Постійний директор – директор гімназії.

 

Звіт за 1887 р. підписали директори: Терещенко В., Гержод Ю., Когон М., Зайчик С.К., Озеров Н., Ржондковський.

 

Список почесних членів: Банова Е.А. (Змунчило), Фальц-Фейн Г.І., Ге Г.Н., Каверін Н.П., Бернатович Г.К., Кузнєцова (Гогоцька) Н.К., Моравська Е.П., Корбуль І.І., Ісаченко Л.Л, Моравський П.О., Тургенєва Г.Н.

 

Бібліотеці подаровано камінь старої будівлі та огорожі на Потьомкінському бульварі.

 

Після видання каталогів в 1884 р. до каси не надходили гроші за загублені та зіпсовані книги. У звіті зроблено висновок, що ведення бібліотечної документації залежить від бібліотекаря та про необхідність інструкції про їхні обов'язки і відповідальність.

В перші часи бібліотекарів не було. Їх обов'язки виконували директори. Згодом був 1, а пізніше 2 рівних в обов'язках бібліотекаря. В 1887 і 1999 р.р. змінилися 3 склади бібліотекарів. Дирекція ж переконалася, що стан справ залежить від праці і відношення до неї бібліотекаря.

 

Бібліотека була відкрита 339 днів, 26 днів витрачено на переїзд.

Бібліотека працювала з 10 години до 1 години дня, та з 4 до 8 пополудні.

 

У звіті вперше згадується, що бібліотека дуже багато користувалась освітньою увагою і працею читачки В.К.Шейнфенкіль при розборці книжкового майна і складанні каталогів.

 

Посилено велася робота по складанню каталогів на окремі відділи фонду, налагодженню обліку видань та збереженню фонду.

 

В читальні було відвідувачів 9148, відвідувань біля 19 тис., на абонементі – 726 користувачів.

В будинку Кранцфельда відбулися загальні збори членів бібліотеки, якими затверджено звіт за 1887 р., в т.ч. касовий звіт з 1872 по 1889 р.; поточні витрати на книги; вартість книг за 17 років існування книгозбірні та кількість книг за розділами фонду. Обрано 12 директорів замість 8.

Директорами бібліотеки обрані: Бєляєвська С.А., Ржондковський С.П., Гунаропуло М.А., Озеров Н.А., Чаговець В.П., Крапоткіна М.А., Шейнфінкель В.К., Терещенко В.Г., Корбуль І.І., Поппер М.Л., Волошинов В.В., Зайчик С.К. Після вибуття 7-ми останніх дообрали: Мясоєдова Т., Сергєєва О.ф., Пригожева Ф.С., Чеважевського В.С., Давидова В.Н., Гойх М.Е., Волохіна І.І. Обов'язково обирався директор гімназії.

 

Читальнею безкоштовно користувались 12692 читача (відвідування), з цього року діти до 14 років в читальні не обслуговувались. На абонементі був 691 читач.

 

В "Новороссийском телеграфе" (№4245) відображено стан справ бібліотеки.

 

В кореспонденції "Одесского вестника" (№276) відмічалося, що поганий стан бібліотеки стався внаслідок поганої розпорядливості 8 осіб дирекції та ін., наведені факти перекручені.

Бібліотекарями були: Панкеєва (вибула в 1889), Коломійцева, Бойко; Рябкова (до 1885 р.); був сторож.

Бібліотека переїхала на нову квартиру.

Орендовано нове приміщення бібліотеки. Його вартість в цілому на рік – 590 руб.

Дирекція вдруге висловила Загальним Зборам пропозицію передати Бібліотеку в розпорядження Міського Управління. Проте вона була відхилена, тепер вже назавжди.

 

На 1 січня будівельний капітал складав 4093 руб. 60 коп., за виключенням витраченої суми.

В бібліотеці було 10000 томів, не враховуючи вилучених із вжитку Височайшим повелінням 5 січня 1884 р.

 

 

 

 

 

Обрано дирекцію бібліотеки у складі: Терещенко В.Г., Волохін І.І., Скадовський Т.Л., Поппер М.Л., Поппер Г.Л., Зайчик С.К., Диканська Е.Е., Сергєєва О.Ф., Шейнфінкель В.К., Гавердовська А.І., Гржибовський А.А., Синькевич В.І. Вибули в березні Терещенко В.Г. і Бєлявська С.А., дообраний Гурфинкель Л.А.

Бібліотека знаходилась в будинку Ярина.

 

Звіт про проботу бібліотеки за 1890 рік підписали директори: Г.Скадовський, А.Гавердовська, Г.Поппер, В.Синькевич, В.Шейнфінкель, М.Поппер, С.К.Зайчик, А.Гржибовський, Є.Диканська, О.Сергєєва.

Відбулися щорічні збори членів бібліотеки в приміщенні Міського Клубу.

 

В касу бібліотеки надійшло від Гурфінкеля Л.А. і від Волохіна І.І. разом 1110 руб.

 

У звіті наведено детальні дані про будівництво приміщення бібліотеки.

 

 

Закінчено складання каталогів по відділах фонду. Дирекція зверталася у різні редакції газет та журналів, до окремих осіб, в т.ч. і місцевих, з проханням безкоштовного надсилання їхніх видань. Таким чином з 590 томів надходжень пожертвувано 247.

 

Складено і видрукувано каталоги по всіх відділах фонду, докомплектовано багатотомні видання, при цьому звернуто особливу увагу на наукові відділи фонду як головну основу кожної бібліотеки.

 

Протягом року бібліотека була відкрита 366 днів.

Відбулися загальні збори членів бібліотеки, всі директори, крім Рябкова П.З., відмовилися від участі в них у зв'язку з тим, що у доповіді ревізійної комісії постало питання про перевищення дирекцією 1890 р. прав у відносинах з Міським Управлінням з будівництва будівлі бібліотеки.

Відсутні Беккер М.Є. та Волохін І.І. приєдналися до більшості директорів.

Відбулися загальні збори членів бібліотеки. У склад дирекції обрані: Беккер М.Є., Волохін І.І., Гржибовський А.А., Диканська А.А., Зайчик С.К., Максимов П.Д., Поппер Г.Л., Сергєєва О.Ф., Скадовський Г.Л., Шейнфінкель В.К. і Синькевич В.І.

Обов'язки дирекції розподілялись так:

Синькевич В.І. – секретар у стосунках з установами і особами, у виконанні постанов дирекції;

Зайчик С.К. – завідував капіталом і зберігав грошові документи;

Поппер Г.Л. приймав гроші по касових книгах, згодом ці обов'язки виконувала Сергєєва О.Є.;

Диканська Е.Е. завідувала палітурними роботами;

Гржибовський А.А. вів протоколи засідань;

Диканська Е.Е., Шейнфінкель В.К., Сергєєва О.Ф., Поппер Г.Л., Рябков П.З., Синькевич В.І. завідували відділами бібліотеки.

Крім цього Шейнфінкель В.К. повністю складала додаткові каталоги, статистику абонемента і читальні.

Директори колективно займалися добуванням коштів, господарством, придбанням книг. Відбулося 17 засідань дирекції.

 

На 1 січня почесними членами бібліотеки були: Змунчило (Банова) К.П., Бернатович Г.К., Вайнштейн Г.Е., Ге Г.М., Ісаченко Л.Л., Каверін Н.П., Корбуль І.І. Гогоцька (Кузнєцова) Н.К., Моравська Н.І., Моравський П.Ф., Тургенєва О.Н., Шліппе Г.К.

Зборами 2 лютого було обрано Терещенка В.Г., Бурячека П.О., відомого письменника Плєщєва А.Н. та Енгельгардта К.В.

 

Звіт підписали директори: Скадовський Г.,       Синькевич В., Бошняк Е., Гржибовський А., Зайчик С., Шейнфінкель В., Сергєєва О., Волохін І., Поппер Г., Рябков П., Диканська Є.

 

Дирекція виділила особливу дорадчу комісію, яка при сприянні місцевих архітекторів виробила в загальних рисах план будівлі з читальним залом на 75 місць та книгосховищем на 50 тис. томів вартістю від 25 тис. до 30 тис. руб.

 

Надходження будівельного капіталу складали 1600 руб.

 

На відзначення 100-ї річниці смерті упорядника Новоросійського краю Ясновельможного князя Потьомкіна вирішено створити при бібліотеці особливий, імені Потьомкіна, галузевий відділ літератури про край, а також предметних пам'яток місцевої старовини. Міське управління асигнувало на це 500 руб.

 

Потомок кн. Потьомкіна К.Д. Енгельгардт, який прибув в Херсон у зв'язку з цією подією, через п. Начальника губернії передав у розпорядження дирекції 1000 руб. на будівництво бібліотеки і 1000 руб. на заснування музею.

Бурячек П.О. передав 5 медалей (є перелік), 2 монети (є перелік), план Херсона 1792 р., план гирла Дніпра, генеральну карту Нової Сербії, Скадовський Г.Л. – план гирла Буга та ін.

 

Капітал Потьомкінського відділу становив 1202 руб. 49 коп.

 

Через Беккера М.Е. бібліотеці були пожертвувані дрова, витрати були лише на їх перевезення.

 

Користування однією книгою коштувало 30 коп. на місяць замість 50 як раніше. Це дещо зменшило надходження до каси (на 17 руб. 30 коп.), але сприяло збільшенню кількості читачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За допомогою деяких членів бібліотеки переглянуто майже всі розділи фонду та вжито заходів по збереженню найбільш часто використовуваних книг.

Складено та видруковано додатковий каталог, до якого увійшли надходження з 1888 по 1891 рік.

Для малозабезпечених введено абонемент ще на одну книгу з оплатою не більше 30 коп. на місяць, що збільшило число абонентів.

В 1891 р. і наступні роки в бібліотеці читали лекції професори: Шульгін, Афанасьєв, Маркевич, Кірпічніков, Краснов. В 1893 р. їх обрано почесними членами бібліотеки.

 

 

 

Дирекцією із залученням членів бібліотеки повністю переглянуто і відремонтовано фонд.

Придбано книг на суму 486 руб. 31 коп., на палітурні роботи витрачено 374 руб. 12 коп.

Більше уваги звернуто на придбання наукової і довідкової літератури.

 

Дирекція сприяла активному надходженню до фонду пожертвуваних видань. Ірліков С.І. пожертвував 114 т., Бурачек П.О. – 102, Краєвський А.А. – 88, Макавєєва А.В. – 82, Поппер Г.Л. – 83, Шкляревич М.А. – 17. Жертвували книги також Максимов П.Д. (через Синькевича В.І.), Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Диканська Е.Е., Шейнфінкель В.К., Гржибовський А.А., Федоренко А.П., Бунцельман Л.П., Закс А.Б., Рябков П.З., Бонковський.

Свої твори подарували бібліотеці автори: п. Виноградов, Гошкевич, Діатроптов, Дородницин, Краєвський, Корчак-Чепурковський, Осадчий, Падалка, Рашкович, Романовський, Рябков, Тезяков, Уваров, Штаммер.

Крім того, дарували книги: Імператорське Вільно-економічне товариство (праці за 1890 р.), Імператорський Новоросійський університет (Записки), Редакція "Северного вестника" (комплект за 1885 р.) та ін., в т.ч. і бібліотеки: Харківська, Одеська, Воронезька, Кам'янець-Подільська, Саратовська та ін.

Звернення дирекції в редакції газет та журналів сприяло безкоштовному надходженню багатьох видань.

 

Від письменника Плєщеєва А.Н. надійшли пожертвування у сумі 100 руб.

 

Було складено і друкувався додатковий каталог, куди увійшли всі книги, що надійшли до бібліотеки з 1888 по 1891 рік і не увійшли з різних причин в окремі каталоги.

 

Дирекція звернулася до проф. М.А.Шульгіна і Г.Е.Афанасьєва прочитати лекції зі збором на користь бібліотеки. Від лекцій Афанасьєва Г.Е. надійшло 224 руб., Шульгіна – 170 руб. 70 коп.

Роки були тяжкими у господарчому відношенні, тому більшість благодійних зборів пішли не на користь бібліотеки.

Субсидії від Міського Управління були по 500 руб., з 1894 р. – 1000 руб.

 

У звіті подана порівнювальна таблиця статистики читання з 1885 по 1891 рр. по відділах фонду.

Відбулися загальні збори членів. Обрано дирекцію у складі: Бошняк Е.М., Беккер М.Є., Волохін І.І., Гржибовський А.А., Диканська Е.Е., Зайчик С.К., Когон М.М., Поппер М.Л., Сергєєва О.Ф., Синькевич В.І., Скадовський Г.Л., Шейнфінкель В.К. Відбулося 15 засідань, обов'язки розподілені як і в попередньому році.

 

У звіті за рік у числі директорів названо Бурачкова П.О. (раніше було Бурячек П.О.)

 

У звіті за рік висловлена подяка Валику Д.А., Рабиновичу М.С., товариству взаємного кредиту за сприяння діяльності бібліотеки.

Звіт підписали директори: Скадовський Г.,   Синькевич В., Бошняк Е., Гржибовський А., Зайчик С., Шейнфінкель В., Сергєєва О., Волохін І., Поппер Г., Когон М., Диканська Є.

 

Разом з архітектором Роде дирекція обговорювала вимоги до складання плану будівлі. Потрібно було вказати місце будови. Звернулись до Губернського Дворянського Зібрання поступитися місцем старого театру. Прохання не було задоволене. Міська Дума теж не відповіла на прохання. Відсутність конкретного місця і недостатні кошти були перепоною для початку будівництва.

 

Міське Управління виділило для бібліотечної будівлі місце на частині Старообрядчеської площі в 120 кв. саженів на правах міської власності. Оскільки земля не була власністю бібліотеки, розпочинати будівництво під заставу будівлі було не можна.

Замовлено план і кошторис будівлі академіку-художнику, одеському архітектору Імператорського Новоросійського університету Миколі Костянтиновичу Толвинському (1857-1927).

12 червня план схвалений дирекцією і винесений на розгляд загальних зборів членів.

Автору сплачено 450 руб.

Відведеного місця в 120 кв. саженів було замало для будівлі з 4-ма фасадами. Площу збільшили до 132 кв. саженів. Можна було розпочинати будівництво. Нагляд за будівництвом доручено обраній комісії з числа дирекції, куди увійшли від Думи гласні С.І.Волохін і С.В.Марченко. Вирішено просити Думу продовжити строк будівництва на 1 рік (1897 і 1898).

 

Товариство взаємного кредиту дало на будівництво 150 руб.

Будівельний капітал становив 9203 руб. 78 коп. Капітал Потьомкінського відділу – 1405 руб. 09 коп.

 

Було продано каміння, придбане в 1884 р. для будівництва бібліотеки, зі втратами у 50 руб. (розікрали). Бутовий камінь передано взаємообразно місту.

 

На прохання дирекції з лекціями виступили професори імператорського Новоросійського університету Кірпічніков А.І. і Маркевич А.І. Прибуток в сумі 300 руб. 19 коп. пішов на користь бібліотеки.

За безкористливі послуги Афанасьєв Г.Е., Кірпічніков А.І., Маркевич і Шульгін А.І. були обрані почесними членами бібліотеки.

Збори членів бібліотеки постановили просити дозволу   п. Міністра Внутрішніх справ на доповнення діючого статуту пунктом про придбання нерухомої власності для потреб бібліотеки.

10 червня через п. начальника губернії дозвіл було отримано.

 

Читачів було на абонементі – 360, відвідувань на абонементі – 27571.

Читальня 17 днів була закрита (в місті була епідемія холери), відвідувань 18340.

Читачів і відвідувань зареєстровано в цілому по бібліотеці більше.

В читальні видано 7115 книг. У звіті подано відсоток відношення виданої літератури за змістом.

На основі аналізу зроблено висновок, що фонд бібліотеки повністю відповідає запитам читачів. При придбанні книг ураховувались запити інтелігенції. Не допускали придбання зайвих примірників. Як і в попередні роки, ті ж видавництва безкоштовно надсилали свої видання.

 

Надійшли пожертвувані книги від: Аврамової – 353 т., Духоніна – 56, Краєвського А.А. – 38, Петрвої Є.П. – 24, Котляревського – 12.

Пожетвування надійшли від Авдєєвої К.Ф., Вєрцинської С.А., Гржибовського Л.А., Гурфінкеля Л.А., Рябкова П.З., Сергеєвої О.Ф., Синькевича В.І., Сієвича Ф.І., Шейнфінкель В.К., Федоренко Н.Ф.

Автори, які подарували свої твори: Гошкевич, Гаухман, проф. Маркевич, Минчіаки, Осадчий, Падалка Л.В., Шарловський, д-р Шварцман.

Надіслали видання Губернська Управа, Повітова Земська Управа, Міське Управління, Губернський статистичний Комітет, Товариство вспомощенствування приказчиків.

 

Фонд нараховував 14332 т.

 

Було нових надходжень книг, журналів 717 назв, 1539 т., в т.ч. пожертвувано 598 т., складено з журналів 80 т., з додатків – 70 т.

 1893

Відбулися загальні збори. До складу дирекції були обрані: Беккер М.Є., Бурдзинькевич І.Ф., Волохін І.І., Гржибовський А.А., Диканська Е.Е., Максимов П.Д., Ортинський В.Е., Поппер М.Л., Сергєєва О.Ф., Скадовський Г.Л., Синькевич В.І., Шейнфінкель В.К.

У вересні Максимов П.Д. вибув, обрано Шевцова А.М.

Касою відала Сергєєва Г.Ф., переплітанням книг – Ортинський В.Е., Синькевич В.І. вів справи з різними установами і особами, приводив до виконання рішення дирекції, Шейнфінкель В.К. вела статистику. 7 членів вели окремі розділи фонду.

 

Почесними членами бібліотеки були: Бернатович Г.К., Бурачков П.О., Вайнштейн Г.Є., Ге Г.Н., Гогоцька (Кузнецова) Н.К., Змунчило (Банова) К.П., Ісаченко Л.Л., Корбуль І.І., Моравська Е.І., Моравський Н.Ф., Тургенєва О.Н., Шліппе Г.К., Енгельгардт К.В.

25 квітня обрані: Афанасьєв Г.Е., Кірпічніков А.І., Краснов А.Н., Маркович А.І., Шульгін М.А.

 

Почесними членами бібліотеки стали професор Харківського університету Краснов А.Н. за те, що гроші за прочитані лекції "Острів Ява, його природа та жителі" і "Острів Сахалін, його природа та жителі" пішли на користь бібліотеки.

Відомим артистом Бродським А.Д. було дано концерт, половину коштів передано бібліотеці;

На вдячність його теж обрано почесним членом бібліотеки.

 

Звіт підписали директори: В.Шейнфінкель, М.Поппер, О.Сергєєва, В.Синькевич, А.Шевцов, А.Гржибовський, М.Беккер, Є.Диканська, І.Бурдзинькевич, Г.Скадовський, І.Волохін.

 

Дирекція знову клопоталася перед Міським Управлінням про збільшення субсидій. З 1894 р. субсидія надходила вже в сумі 1000 руб.

 

Від лекцій проф. Крамова надійшло до каси 280 руб. 91 коп., від концерту артиста Бродського – 212, від драмгуртка – 6 руб. 8 коп. 

У Александрівському парку дирекцією було влаштовано гуляння. Це дало прибуток у касу бібліотеки майже    600 руб.

 

1893 р. та всі наступні роки по числу читачів та надходженню платні були самими сприятливими за перші 25 років існування бібліотеки.

Проте зростали витрати на оренду приміщення, платню працівникам і т.п.

 

До будівельного капіталу надійшло 659 руб. 81 коп., Потьомкінського відділу – 219 руб. 51 коп. в основному за рахунок відсотків. Масові заході стало організовувати все складніше. Так дитячий вечір 30 січня дав доход лише 40 руб.

 

Товариство Херсонських лікарів запропонувало свою бібліотеку за умови, що всі читачі будуть користуватись літературою на загальних підставах, а лікарі – безоплатно. Книг було чотири шафи, всі з медицини. 23 травня загальні збори затвердили відповідну постанову. Сюди ж надходили і передплатні видання.

 

Дирекція розпочала складати проект змін до [третього] статуту і правил. В цій роботі взяли участь М.М.Коган і А.А.Гржибовський. Пропонувалось внести зміни в оплату за користування абонементом, а також надання права безкоштовного користування абонементом для окремих категорій читачів.

Загальними зборами членів прийнято проект правил про Потьомкінський відділ. Остаточне редагування їх здійснив директор Гржибовський А.А. при участі Кого-на М.М.

 

Відповідальним бібліотекарем була Шипинська К.О.

 

Для відвідувачів читальні введено картки із зазначенням звання, роду занять, прізвища, адреси. Картки залишались в бібліотеці, а читачеві видавався білет із зазначенням номера, відповідного до номера картки.

Це сприяло посиленню контролю за виданими книгами та вивченню складу читачів за групами, що користуються читальнею.

 

Фонд налічував 15135 томів книг, брошур і журналів (в 1892 р. було 14332 т.).

У звіті подано надходження за кількістю назв, томів, пожертвуваних, журналів по відділах фонду та перелік передплачених видань.

 

Були пожертвувані книги професором Харківського ветеринарного інституту Горєєвим (61 т.), Беккером, Борткевичем, Герджодою, Максимовим, Сергєєвою, Сієвичем, Синькевичем, Шейнфінкель, Шипинською.

Свої твори надіслали: Абрамов (14 т.), Горонович, Брамсон, Гошкевич, Кауфман (2 т.), Кузубов, Корчак-Чепурковський, Македонський, Моллесон, доктори Окороков та Погорельський.

В бібліотеку продовжували надходити видання місцевих товариств і установ: губернської земської управи, повітової земської управи, товариства лікарів і морехідних класів, редакції губернських відомостей.

Надіслали свої видання безкоштовно 14 іногородніх установ і товариств, в т.ч. громадські і інші бібліотеки Катеринослава, Саратова, Одеси, Севастопольська морська офіцерська бібліотека.

Імператорське Товариство історії і старожитностей в Одесі пожертвувало 14 томів своїх розкішно виданих записок.

 

Загальні збори вирішили переглянути найбільш використовувані частини фонду (дитячу літературу, російську та перекладну белетристику) з метою виявлення найбільш зношених видань і заміни їх новими. Цю роботу здійснив Беккер М.Є. за допомогою кількох членів бібліотеки.

 

Абонентів було 682, на абонементі – 390. Відвідувань читальні – 21446, абонемента – 31310.

У звіті дано аналіз складу абонентів і відвідувань по місяцях на абонементі і в читальні. Книговидача складала всього 48547.

В читальні найактивнішими відвідувачами були діти (5169 відвідувань). Найчастіше запитувались журнали для дітей і юнацтва.

На абонементі найчастіше запитувались журнали і російська белетристика. Видання наукового змісту активно читались на абонементі – 7,9%, в читальні – 13,3. У звіті подано аналіз читання і фонду.