Юрій Юрійович Вороний (за метрикою – Георгій Георгійович) народився 9 серпня (за старим стилем) 1895 року в с. Журавка під Прилуками (нині – Чернігівська обл.) у родині професора Варшавського університету, математика Георгія (Юрія) Феодосійовича Вороного.
У 1913 році вступив до медичного факультету Київського університету Святого Володимира. Під час Першої світової війни вже студентом-медиком працював в одному з перев’язочних загонів Південно-Західного обласного земського комітету допомоги хворим і пораненим воїнам. У жовтневі часи 1917 року брав участь у битві під Крутами. Закінчив своє навчання і отримав диплом лише в 1921 р., але його було залишено аспірантом кафедри хірургії для підготовки до професорського звання. Після закінчення аспірантури його призначили асистентом Харківського медичного інституту. Першою науковою розвідкою молодого лікаря стала стаття «До питання про вроджені лімфангіоми шиї» (1925), надіслана до часопису «Українські медичні вісті».
У цей період Юрій Вороний вперше зацікавився питаннями трансплантології і брав безпосередню участь в експериментах професора Є.Г.Черняховського із пересадки нирки. У 1926 р. його було призначено асистентом науково-дослідної кафедри факультетської хірургії Харківського медичного інституту. Під керівництвом професора В.М. Шамова асистент Юрій Вороний опановував сучасні методи складних операцій, а від 1927 р. зосередився на проблемах трансплантації органів – яєчок та нирок. 31-річний хірург опанував техніку судинного шва, провів низку експериментальних операцій вільного пересаджування testis (яєчок), нирки, цілої відрізаної ноги собаки. Невдовзі асистент кафедри хірургії Харківського медичного інституту Вороний Ю.Ю. виконав свою першу успішну операцію як трансплантолог, в експериментальних умовах пересадивши у харківській клініці професора В.М. Шамова нирку тварині. Саме на цій кафедрі у співпраці з професором В.М. Шамовим Ю.Вороний виконав цілу низку наукових робіт із трансплантації органів, про що в 1929 р. доповідав на пленумі хірургічної секції Харківського медичного товариства та на ІІІ Всеукраїнському з’їзді урологів у Ленінграді.
У квітні 1931 р. за ініціативою та під керівництвом професора В. М. Шамова в Харкові було створено Інститут гематології та переливання крові (Всеукраїнський інститут невідкладної хірургії і переливання крові), філії-опорні пункти якого було відкрито в цілій низці міст, зокрема і в Херсоні. Ю. Ю. Вороного було призначено старшим науковим співробітником цього інституту і з вересня 1931 р. переведено до Херсона завідуючим тамтешнім опорним пунктом. Того ж року його призначають головним лікарем та завідувачем хірургічного відділення народної лікарні. На його плечі лягли проблеми з забезпечення лікарні медичним обладнанням та медикаментами, питання з ремонту приміщень лікарні, заготовлення дров для пічного опалення, фуражу для худоби на лікарняній фермі, утримання садового господарства та інші невідкладні питання. Із його ім’ям пов'язана організація нових методів роботи I-ї «народної» лікарні, впровадження переливання крові, боксування палат в інфекційному відділенні, відкриття кабінету медичної статистики.
Згодом Ю.Ю. Вороного призначили директором Херсонського вечірнього виробничого медичного інституту з підготовки лікарів із числа фельдшерів, що вже мали досвід роботи на селі та в лікарні. За сумісництвом він очолює кафедру топографічної анатомії та оперативної хірургії.
Тож кілька років життя Ю.Ю. Вороного були тісно пов’язані з Херсоном, де він дуже скоро завоював незаперечний авторитет лікаря й педагога. Із повним правом він користувався як шаною і любов’ю своїх учнів, так і вдячністю хворих і довірою херсонців.
І тут Ю. Ю. Вороний не покидав експериментів із трансплантацією органів, відточував свою хірургічну майстерність. Із квітня 1933 року вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки, звіт про яку був опублікований в італійському журналі «Minerva Chirurgica» (1934), в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця операція була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині, хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. На практиці херсонський хірург Юрій Вороний довів, що в клінічних умовах живій людині можна пересаджувати не лише фрагменти тканин, а й цілі трупні органи. Про це він докладно розповів у статті «К вопросу о блокаде ретикуло-эндотелиального аппарата у человека при некоторых формах отравлений сулемой и о свободной пересадке целой почки, взятой от трупа, как метод лечения анурий при этом отравлении», яка надрукована була у «Трудах Всеукраинского института неотложной хирургии и переливания крови»(1934, т.1).
У грудні 1935 р. Ю.Ю. Вороному атестаційна комісія Київського медичного інституту своєю постановою присудила науковий ступінь кандидата медичних наук навіть без захисту дисертації, а в листопаді 1936 р. херсонського експериментатора обрали за конкурсом, на правах професора, завідувачем кафедри хірургії Харківського стоматологічного інституту і Наказом НКРЗ України від 31.11.1936 року перевели до Харкова.
У передвоєнні роки (1936-1941) видатний хірург завідує кафедрою хірургії Харківського стоматологічного інституту.
До лютого 1942 р. медик доліковував поранених, поки не була спалена 12-та лікарня на Холодній горі. 23 лютого 1942 р. видатний вчений залишив Харків та виїхав до села Нова Водолага Харківської області. У тому райцентрі, що стояв за півсотні кілометрів від Харкова, Юрій Вороний працював до 13 лютого 1943 року… звичайним сільським лікарем. Коли розпочався наступ радянських військ, Юрій Вороний служив хірургом у складі медсанбату 8-ої гвардійської стрілецької дивізії генерала Суржакова… Навіть після раптового виходу з бою дивізії він оперував бійців.
У вересні 1944 р. Вороний Ю.Ю. був призначений головним хірургом Відділу госпіталів Житомирської області. Інспектуючи та консультуючи евакогоспіталі безпосередньо біля операційного столу, Вороний зумів передати свій досвід та знання хірургам. Впровадив у лікувальну практику свій метод боротьби з травматичним шоком, спеціальний метод нервового шва та мікротрансфузії як стимуляцію сполучної тканини. Це дало можливість знизити інвалідність та смертність серед поранених солдат.
Ю.Ю. Вороний нагороджений медалями «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» (1945 р.) та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1946 р.).
У 1947 р. у зв'язку зі скороченням штатів Відділу госпіталів Юрія Вороного призначають консультантом, науковим керівником Центрального обласного госпіталю інвалідів Вітчизняної війни та головним травматологом, урологом Житомирського облздороввідділу і завідуючим урологічним відділенням Житомирської обласної лікарні.
6 травня 1950 р. піонера світової трансплантології перевели до Києва. Це сталося за сприяння Платона Лукича Шупика (1907-1986), який на той час працював начальником управління медичних навчальних закладів Наркомату (Міністерства) охорони здоров’я Української РСР і добре знав Ю.Ю. Вороного за спільною роботою на кафедрі Харківського медичного інституту. В Інституті експериментальної біології й патології імені О.О. Богомольця професора хірургії Юрія Вороного призначили завідувачем відділення експериментальної хірургії. У 1952 р. учений захистив дисертацію, присвячену питанням патогенезу і терапії травматичного шоку, та здобув науковий ступінь доктора медичних наук.
Відтоді й до самої смерті у 1961 р. знаний професор керував відділом кровозамінників і лікувальних препаратів Київського Державного науково- дослідницького інституту переливання крові та невідкладної хірургії. Він продовжував займатися проблемами трансплантології, зокрема питаннями імунології, крові й кровозамінників. Ю.Ю. Вороному належить 48 наукових праць.
Помер Юрій Юрійович Вороний у Києві 13 травня 1961 року.
На стіні старого корпусу Херсонської обласної клінічної лікарні 21 серпня 2020 року відкрили меморіальну дошку хірургу Юрію Вороному.
Джерела інформації:
- Бельц, А. Важливий дослід лікаря тов. Вороного [Текст]: [...про пересадку органів] / А. Бельц // Наддніпрянська правда. – 1933. – 3 травня.
- [В 1932 г. Ю.Ю.Вороным... была проведена серия экспериментов по пересадке почки] [Текст] // 80 лет ГУ «Институт общей и неотложной хирургии» 1930-2010. Страницы истории (краткий очерк) / под ред. В.В.Бойко. – Харьков, 2010. – С. 7.
- Вороний Юрій Георгійович. Лікар-хірург, доктор медичних наук, професор-новатор, учасник національно-визвольної боротьби [Текст]: [біографічні відомості] // Українські лікарі: біобібліографічний довідник / Ярослав Ганіткевич, Павло Пундій. – Львів, 2008. – Кн. 3. Учасники національно-визвольної боротьби й українського державотворення, репресовані та реабілітовані лікарі України. – С.40-42.
- Вороной Ю.Ю. (1895-1961) – впервые в мире осуществил пересадку почки молодой женщине, отравившейся сулемой [Текст]: [...в Харькове] // Клиническая хирургия. – 1983. – № 3. – С. 53-55.
- Геник, С. М. Пріоритет Юрія Вороного в клінічній трансплантології [Текст]: [до 75-річчя проведення першої у світі клінічної пересадки нирки] / С. М. Геник // Хірургія України. – 2009. – № 4. – С. 8-11.
- Демченко, З. Головна лікарня Таврійського краю [Текст]: [про Херсонську обласну клінічну лікарню та лікарів Юрія Вороного, Петра Юрженка, Сергія Долгого, Віктора Клименка] / З.Демченко // Ваше здоров'я. – 2007. – 18 травня. – С. 9.
- Дземан, М. І. Терниста доля українських лікарів. Покоління втрачених можливостей: брати Юрій та Олександр Вороні (частина 1) [Текст]: [біографічні відомості про Ю.Ю.Вороного] / М.І.Дземан // Практикуючий лікар. – 2013. – № 1. – С. 94-100.
- Зубріс, Г. Віддамо належне першопрохідцю [Текст]: [про зав. хірургічним віділенням Херсонського вечірнього виробничого медичного інституту та Першої міської лікарні Ю.Ю. Вороного в 1931-1937 рр.] / Г.Зубріс // Ваше здоров'я. – 2007. – 26 січня. – С.10.
- Зубріс, Г. Сяйво незгаслої зірки (про хірурга з легенди) [Текст]: [про Ю. Вороного – хірурга, який першим у світі зробив унікальну пересадку нирки] / Г. Зубріс // Ваше здоров'я. – 1997. – 13 вересня. – С. 12.
- Калита, В. Він стояв біля витоків вітчизняної трансплантології [Текст]: [про головного лікаря та завідувача хірургічним відділенням провідної лікарні м. Херсона Ю.Ю. Вороного] / В. Калита // Украинская медицинская газета. – 2007. – № 2, февраль. – С. 1.
- Кейсевич, Л. В. К пятидесятилетию первой в мире клинической аллотрансплантации жизненно важного органа [Текст]: [о первой в мире операции по пересадке почки человеку проведенной в 1933 г. Ю.Ю.Вороным] / Л. В. Кейсевич // Клиническая хирургия. – 1983. – № 3. – С. 53-55.
- Король, И. Е. Страницы жизни Ю.Ю. Вороного – хирурга, выполнившего первую в мире пересадку почки человеку в г. Херсоне [Текст] / И.Е. Король, И.И. Полюх, С.Ю. Волченко. – Херсон: [б. и.], 2005. – 22 с.
- Мирский, М. Б. Пионер клинической трасплантологии [Текст]: [к 110-летию со дня рождения профессора Ю.Ю.Вороного] / М.Б. Мирский // Клінічна хірургія. – 2005. – № 6. – С. 60-64.
- Юрій Юрійович Вороний – піонер вітчизняної трансплантології [Текст] / за заг. ред. В.М. Лісового. – Харків: ХНМУ, 2011. – 295 с.
Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів книгозбірні.
