Українські дрони-камікадзе. Фото: ТСН
У нічній операції, яку вже називають однією з найвіддаленіших під час повномасштабної війни, Україна уразила важливий промисловий об’єкт в глибині території противника. Ця подія стала показовою не лише з воєнної точки зору, а й як демонстрація технологічних можливостей українських безпілотників.
Новий рекорд
12 лютого 2026 року далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ завдали удару по НПЗ в місті Ухта (Республіка Комі, північ рф). Це місто, яке розташоване майже за 2 тисячі км від українського кордону, вважалося «глибоким тилом», а це значить, що ймовірність прямого ураження по ньому – мінімальна.
Головною особливістю військової операції стала дальність польоту. За оцінками аналітиків, це одна з найдовших підтверджених дистанцій, яку подолали українські ударні БПЛА від початку повномасштабної війни. Фактично зафіксовано новий рівень досяжності цілей.
Удар по НПЗ «Лукойл-Ухтанефтепереработка» в Ухті. Фото: Google Maps
Це свідчить про якісну еволюцію застосованих засобів ураження, зокрема:
– вдосконалення дальності польоту;
– покращення систем навігації та зв’язку;
– здатності обходити системи ППО;
– зростання автономності та точності ураження.
Еволюція заводу та його місце в сучасній війні
Період СРСР. Підприємство було одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури, із максимальною потужністю переробки до 6 млн тонн нафти на рік. Завод відіграє важливу роль у паливному забезпеченні північних регіонів.
1990–2000 роки. Обсяги переробки скорочуються до приблизно 2 млн тонн на рік. Підприємство входить до структури компанії «Лукойл».
2020 рік. Введено в експлуатацію установку АТ-1. Потужність доведено до 3,1 млн тонн на рік.
2022 рік. Після повномасштабного вторгнення рф в Україну підприємство як частина структури «Лукойл» потрапляє під міжнародні санкції.
10 серпня 2025 року. За повідомленнями медіа, які пов’язані з українською розвідкою, завод зазнає атаки безпілотників. Ураження нанесені по об’єктах, пов’язаних із виробництвом паливно-мастильних матеріалів.
Пожежа на НПЗ в Ухті. Фото: Суспільне Новини
12 лютого 2026 року завод зазнав удару по технологічно критичних вузлах. За результатами OSINT-аналізу, зафіксовано ураження установок первинної та вторинної переробки.
Під удар потрапила установка атмосферно-вакуумної перегонки (АВТ) – базовий етап переробки сирої нафти. Тут здійснюється фракційне розділення нафти на бензинові, гасові, газойлеві фракції та важкі залишки. АВТ є фактично «стартовим вузлом» усього виробничого циклу. Імовірні наслідки пошкодження:
– зупинка або різке скорочення первинної переробки;
– розбалансування роботи вторинних установок;
– вимушене зниження загального обсягу випуску нафтопродуктів.
Також засвідчено пошкодження установки вісбрекінгу – елемента вторинної переробки важких залишків. Вісбрекінг забезпечує зниження в’язкості мазутних фракцій та збільшення виходу світлих нафтопродуктів. Це один із ключових механізмів підвищення глибини переробки та економічної ефективності підприємства.
Можливі наслідки:
– скорочення виробництва світлих фракцій (дизель, бензинові компоненти);
– накопичення важких залишків;
– падіння глибини переробки;
– додаткове навантаження на логістичні ланцюги постачання пального.
Дрони долетіли до «Ухтинського НПЗ». Фото: Фокус
Дебют українського шахеда. У мережі з’являються відеокадри прольоту невідомого безпілотника над Ухтою (рф), а згодом – пожежі на території нафтопереробного заводу. Місцеві джерела повідомляють про вибухи та займання інфраструктурних об’єктів.
Відео: «Ухта, республіка Комі, дрони сил добра уразили місцевий НПЗ»
Український OSINT-канал «КіберБорошно» проводить аналіз відеоматеріалів, силуету апарата, характеру польоту та технічних ознак. За їхніми висновками, три дрони, зафіксовані над Ухтою, є АН-196 «Лютий» – один із найбільш далекобійних українських ударних БПЛА.
Дрон над містом Ухта 12 лютого 2026 року. Фото: Оперативний ЗСУ
АН-196 «Лютий» – літальний апарат далекої дії, створений для ураження військових і промислових об’єктів у глибокому тилу противника.
Основні характеристики:
- бойова частина – до 75 кг;
- швидкість – до 200 км/год;
- дальність – сотні кілометрів (одна з рекордних для українських БПЛА);
- орієнтовна вартість – близько 200 тис. доларів США.
Серед ключових переваг «Лютого» є поєднання:
– супутникової навігації;
– інерціальних систем;
– машинного зору, що активується на фінальній ділянці польоту.
Саме система машинного зору дозволяє апарату коригувати курс без залежності від сигналів GPS, що робить його більш стійким до впливу російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Дрон здатен активно маневрувати та точно вражати визначені цілі.
Дрон, який нищить російські НПЗ. Фото: ВІКНА
Рекордна дальність польоту та успішне подолання систем ППО і РЕБ свідчать про значний технологічний прогрес українського оборонного сектору:
– оптимізацію паливних систем;
– вдосконалення аеродинаміки;
– зниження радіолокаційної помітності;
– розвиток автономного програмного забезпечення навігації.
Значення для фронту. Ураження НПЗ на рекордній дистанції стало не просто окремим епізодом, а маркером зміни характеру бойових дій. Цей удар є свідченням переходу війни у фазу глибокої технологічної конкуренції, де вирішальними стають швидкість інновацій та здатність сторін до оперативної адаптації.
Для російської федерації це:
– необхідність перегляду концепції захисту тилових регіонів;
– перекидання додаткових систем ППО для прикриття критичних об’єктів;
– ускладнення логістики та коригування маршрутів постачання пального;
– розпорошення ресурсів між фронтом і внутрішньою обороною.
Для України:
– розширення оперативної гнучкості та здатності діяти у «глибокому тилу»;
– підтвердження ефективності далекобійних ударних БПЛА;
– подальший розвиток технологій;
– зміцнення асиметричної переваги за відносно помірної вартості засобів ураження.
Для міжнародної спільноти:
– сигнал про вразливість критичної інфраструктури навіть у великих державах;
– нагадування про роль технологій у трансформації сучасної війни;
– посилення уваги до захисту стратегічних об’єктів і систем енергетичної безпеки;
– додатковий аргумент для дипломатичних зусиль із стримування ескалації.
