Чек-лист книг художньої літератури,
присвячених подіям Другої світової війни
Акерман Діана. Дружина доглядача зоопарку / з англ. переклали Катерина Дем'янчук, Ольга Бершадська. Київ, 2020.
Чому одні люди вбивають тисячі невинних людей, навіть не замислюючись для чого вони це роблять, а інші рятують, часто ціною власного життя та небезпеки? Над цим питанням замислюється американська письменниця Діана Акерман.
Її книга «Дружина наглядача зоопарку» заснована на реальних подіях. У романі розповідається реальна історія Антоніни Марії Жабинської (1908 р. – 1971 р.) – польської письменниці та діячки польського опору, який діяв під час Другої світової війни. Разом із чоловіком зоологом Яном Жабинським вони врятували життя понад трьохсот євреїв, які втекли з Варшавського гетто, переховуючи їх у пустих вольєрах Варшавського зоопарку. За це вона та її чоловік отримали титул «Праведників народу світу».
Цей роман – біографічна проза, що розповідає про життя Антоніни та Яна Жабинських – про людей, які були закохані у справу свого життя, і їхні життя та побут зв’язались в єдине ціле з життям тварин в зоопарку. Коли 1929 р. звільнилася посада директора зоопарку, Ян і Антоніна вирішили скористатися можливістю вдосконалити зоопарк і провести решту життя серед тварин. Але тут розпочинаються жахіття Другої світової війни. Частину тварин загарбники вивозять до Німеччини, частина залишається в окупованій німцями Варшаві. Перед подружжям постає питання: як врятувати тварин? Завдяки героїзму Жабинських, не лише тварини, яких не вбили та не вкрали фашисти, змогли врятуватися й залишитися в живих, а сотні євреїв, яких ця пара з ризиком для власного життя переховувала у вільних від тварин вольєрах. Це історія про людяність та милосердя.
За даною книгою створено повномасштабну екранізацію, яка побачила світ у 2017 р. Фільм має таку ж назву як книга, головну жіночу роль виконала Джесіка Честейн.
Морріс Гізер. Татуювальник Аушвіцу / переклала з англ. Ольга Захарченко. Київ, 2018. 236 с. (Полиця бестселер).
«Татуювальник Аушвіцу» – дебютний роман австрійської письменниці Гізер Морріс. В основу книги лягли реальні події 1942 року, які відбувалися у концентраційному таборі «Аушвіц».
У 2003 році Гізер Морріс випадково познайомилася з Лалі. Літній чоловік відчув довіру до Гізер і наважився у віці 87 років розповісти про своє минуле.
Ось о він розповів: У концентраційному таборі «Аушвіц» (1942 р.) зустріли один одного Лалі Соколов та Гіта Фурман. У Гіти стерлося татуювання з порядковим номером, Лалі мав набити новий… Це було кохання з першого погляду. Хоча час і місце були не тими, де заводять романи, герої вже не могли один без одного. Та попереду їх чекали важкі випробування, біль і страждання, розлука і невідомість. Хіба серед цих жахіть є любов?
Герої довели, що пройти крізь найтяжчі випробування у житті можна завдяки силі кохання, віри, надії й внутрішньому спротиву.
Осталовська Лідія. Акварелі / з пол. переклав Андрій Любка. Чернівці, 2014. 191 с.
Відомо, що в Аушвіці був, окремий табір, призначений для циган. І вони постраждали під час Другої світової війни не менше за інших.
Книга Лідії Осталовської «Акварелі» розповідає історію життя чеської єврейки Ліни Готлібової. Молодою дівчиною вона потрапила до концтабора Аушвіц, де під час Другої світової війни винищували ромів. Вижити там було практично неможливо. Діну рятують Діснеївські персонажі, намальовані на стінах бараку, які привернули увагу доктора Менгеле, «ангела смерті». Він проводив досліди над ромами. Для написання дисертації йому потрібні портрети циган. Доктор забирає Діну виконувати цю роботу. На замовлення Менгеле вона створює серію портретів ромів аквареллю, які у подальшому стануть доказом у справі звірств нацистів. Після війни вона переїхала до Америки, зробила успішну кар'єру, вийшла заміж за відомого діснеївського мультиплікатора Арта Бебіта. Її доля – готовий сценарій голлівудського кінофільму.
Дані книги варто прочитати, щоб зрозуміти: напевно, герої і вижили тільки тому, що знайшли сенс жити заради іншої людини, піддавали себе ризику, щоб допомогти комусь. У цих людей були і щасливі моменти життя, були почуття, які допомогли їм. На жаль, історія повторюється. І сьогодні є багато людей, які жертвують власним життям заради інших. І це свідчить про великий гуманізм людей, які здатні зробити цей світ кращим, або навіть врятувати його.
Comments