Цього дня світова спільнота вшановує пам'ять видатного українського письменника, громадського діяча, академіка АН України, Героя Соціалістичної Праці, Героя України, першого лауреата премії ім. Тараса Шевченка, голови Спілки письменників України (1959-1971), депутата Верховної Ради СРСР Олеся Терентійовича Гончара.
Життя Олеся Гончара нагадує сюжет роману. Він народився в незалежній Україні 3 квітня 1918 року в селі Ломівка неподалік Катеринослава (нині – у межах Дніпра) у родині Терентія Сидоровича та Тетяни Гаврилівни Біличенків. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, з Ломівки його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Полтавської області. Бабуся замінила майбутньому письменникові матір. Олександр Біличенко 1927 року при вступі до школи був записаний як Олесь Гончар (дівоче прізвище матері, прізвище бабусі та дідуся по матері; ім'я Олесь з'явилося, бо в класі вже був інший Сашко, тому, щоб розрізняти учнів, хлопця записали як Олесь). Також хлопцю було виписано в сільській раді нове свідоцтво про народження, згідно з яким він начебто народився в Сухій. Відтоді все життя Олесь Гончар вказував у автобіографіях, анкетах і відомостях для довідників як своє місце народження саме село Суху. Вже в наш час вдова Олеся Гончара Валентина розповіла про це, а також про справжнє місце народження.
Закінчивши середню школу, він навчався в технікумі журналістики, працював у газетах, захопився літературною творчістю.
У 1938 році Гончар вступив на філологічний факультет Харківського університету. Однак у навчанні довелося зробити кількарічну перерву: 1941 року він іде добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. На війні був старшиною мінометної батареї, був двічі поранений. На фронті писав вірші, які публікувалися в дивізійній газеті. Після війни 1946 року закінчив Дніпропетровський університет. Tpи перші повоєнні роки працював над трилогією «Прапороносці», яка принесла йому успіх і визнання після публікації в 1946-1948 роках. За цей твір Гончар одержав дві Сталінські премії. Розвиваючи досягнутий успіх, письменник у 50-х роках виступає з оповіданнями, новелами, повістями, романами.
Значущим у творчому житті прозаїка став роман «Людина і зброя» (1960), за який автор одержав Державну премію УРСР ім. Т.Шевченка. 
У цьому творі на основі особистих вражень Гончар розповів про долю студентського батальйону в часи війни. За наступний роман «Тронка» (1963) прозаїк був удостоєний Ленінської премії СРСР.
Важливою творчою віхою став для Гончара роман «Собор» (1968), у якому письменник порушив проблеми духовності народу, збереження історичної пам’яті, пам’яток минулого. За це автор був підданий несправедливій критиці, а сам твір майже на двадцять років вилучили з літературного життя.
У 70-80-х роках вийшли нові романи Гончара: «Циклон» (1970), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), з’явилися численні повісті та новели.
Літературно-критичні статті прозаїка було зібрано в книжках «Про наше письменство» (1972), «Письменницькі роздуми» (1980), «Чим живемо» (1991).
А ще життєвий і творчий шлях Олеся Гончара був тісно пов'язаний з Херсонщиною, нашим містом, багатьма селами та містечками краю. Він неодноразово бував тут. Понад чверть століття Херсонщина обирала його своїм депутатом до колишньої Верховної Ради, і О.Гончар сумлінно виконував обов'язки народного депутата.
Саме на матеріалах нашого краю він створив не одне оповідання, новелу, романи й повісті («Таврія», «Перекоп», «Тронка», «Берег любові», «Бригантина», «Чари-
Комиші», «На косі»…). В них майстерно відтворена не лише широка географія Таврійського краю, його краса а й наші чудові люди. Відвідуючи Херсон, Цюрупинськ, Каховку, Нову Каховку, Чаплинку, Каланчак, Берислав, Голу Пристань, Велику Олександрівку, Олесь Гончар зустрічався з робітниками, колгоспниками, представниками інтелігенції, молоддю, студентами, які й ставали прототипами його творів.
Ось, як письменник згадував про роботу над своїми творами, ділячись враженнями з читачами «Літературної газети» від 13 грудня 1970 року: «Древня Таврія дивно помолоділа. Помолоділи красень Херсон і Асканія-Нова. Херсон… Знаю і люблю його давно – і в цьому є, звичайно, свої особисті причини: декілька літ наполегливої праці я провів під його гостинним дахом, працюючи над романами «Перекоп» і «Таврія», а пізніше – над «Тронкою». Книги ці, як відомо, народжувались із життя, із історичної достовірності, яка тут, в «степу під Херсоном», і в самому місті постійно обступає мене».
Херсонці пам'ятають і вдячні Олесю Терентійовичу Гончару за ті добрі справи, які він зробив, теплі слова, активну участь у сприянні будівництву шкіл, будинків культури, зокрема й нашої обласної універсальної наукової бібліотеки, яка носить його ім'я, музеїв міста – Художнього ім. О.Шовкуненка та Літературного ім. Б.Лавреньова.
Більше можна дізнатися, звернувшись до документів із наших фондів.
Про нього:
Братан Микола Іванович. І краса, і держава: нарис про Олеся Гончара/ М.І. Братан; ред. О.В. Олексюк. - К. : Просвіта, 2007. - На 1-й сторінці обкл. - екслібріс О.Гончара, худож. не встановлений. - 40 с.
Коваль Вiталiй Кирилович. «Собор» і навколо собору: про роман О. Гончара/ КОВАЛЬ - К. : МОЛОДЬ, 1989. - 269 c.
Олесь Гончар: "Прагніть задумів глибоких": до 10-річчя (1997-2007) Міжнар. укр.-нім. літ. премії ім. О. Гончара/ упоряд. В.Г. Абліцов - К. : КИТ, 2007. - Книги О. Гончара у кат. б-ки Конгрес. США (Вашингтон) та Рос. держ. б-ки (Москва): с. 30-35. - 248 с.
Параскевич Павел Кондратиевич. «Думаю о Таврии - и каждый раз светлеет на душе» / П.К. Параскевич // День. - 2014. - N 159/160(29-30 авг.) - С. 13.
Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства [Текст] : зб. наук. ст./ Міністерство освіти і науки України; редкол.: М.І. Степаненко. - Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2013. - Бібліогр. наприкінці ст. - 347 с.
Та інші
Його твори:
Гончар Олесь Терентійович. Твори : в 12 т. / О.Т. Гончар, М.Г. Жулинський; НАН України, ін-т л-ри ім.Т.Г. Шевченка; упоряд. С.А. Гальченко. - К. : Наук. думка, 2001.
Гончар Олесь Терентійович. Берег любові [Текст] : роман/ О.Т. Гончар; ред. Г.Т. Крижанівський. - К. : Рад. письменник, 1976. - 226, [1] с.
Гончар Олесь Терентійович. Бригантина [Текст] : повість : для серед. шк. віку/ О.Т. Гончар; худож. К.В. Штанко, передм. Я.П. Гоян. - К. : Веселка, 2008. - 224 с. - (Програма "Українська книга")
Гончар Олесь Терентійович. Собор: роман/ О.Т. Гончар. - К. : Дніпро, 1989. - 270 c.
Гончар Олесь Терентійович. Таврія [Текст] : роман/ О.Т. Гончар. - К. : Дніпро, 1980. - 329 c.
Та інші
Comments