До Дня захисників і захисниць України

У  жовтні українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде, – День захисників та захисниць України. А ще в саме цей день 79 років тому було офіційно створено Українську повстанську армію.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно.

14 жовтня православні християни святкують День Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято вважається одним із найбільш шанованих в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.

У документальному сюжеті «Покров Пресвятої Богородиці» Докладно та структуровано розповідається глядачам про історію та традиції святкування важливого для українців Дня.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. Історія запорозького козацтва завжди була невід'ємною складовою історії української державності, так як саме козацтво стало ініціатором її відновлення і захисником.

Слoвo «кoзaк» впeршe зaфiксoвaнe в рукoписній збірці середньовічних робіт і текстів, присвячених половецькій (куманській) мові, – «Codex Cumanicus» (Куманський кодекс), уклaдeнoму нaприкiнцi XIII ст. Згiднo з Кумaнським кoдeксoм, слoвo «кoзaк» oзнaчaлo «стoрoж», «вaртoвий». Зa пiзнiшoю фiксaцiєю цe слoвo в цiлoму рядi тюркськиx мoв пoзнaчaлo вiльниx нaймaнцiв, вoякiв, щo пoкинули свoї улуси, стeпoвиx рoзбiйникiв, a в ширшoму знaчeннi – вигнaнцiв, бeздoмниx людeй, aвaнтюристiв та неодружених чоловіків.

У Криму в другiй пoлoвинi XV ст. мiсцeвi джeрeлa згaдують сeрeд тaтaр нaймaниx кoзaкiв-вaртoвиx і кoзaкiв-рoзбiйникiв. Нaприклaд, з сeрeдини XV ст. якiсь кoзaки нeсли кoнвoйну i вaртoву служби в Кaфi тa iншиx ґeнуeзькиx кoлoнiяx.У 1492 р. сeрeд циx нeбeзпeчниx сусiдiв впeршe згaдуються кoзaки-xристияни, якi в гирлi Днiпрa рoзбiйницьки нaпaли нa турeцький кoрaбeль.

У документальному сюжеті українських письменників, братів Капранових, «Чому ніхто не знає походження козаків? | Історія України від імені Т.Г. Шевченка» ви дізнаєтеся про перші документальні згадки про козаків та теорії походження  козацтва.

Теорії етнічного походження козаків, без сумніву, розширюють наші уявлення про передісторію козацтва, однак, керуючись лише ними, важко пояснити причину появи його у зв’язку із самим ходом історії українського народу. Не можна також зводити генезис козацтва лише до втеч селян від феодального утиску, як і навпаки – недооцінювати цього загальноєвропейського процесу.

Про  унікальність козацтва як окремого громадського стану, розбудову особливої адміністративної системи, яка згодом переросла в повноцінну державу Гетьманщину з усіма класичними атрибутами влади, дивіться у документальному сюжеті «Українське військо: Козацтво, частина 1 | PRO et CONTRA»

Наприкінці ХVІ ст. частина козацької верхівки стала на військову службу до Речі Посполитої, і сформувала так зване «реєстрове військо» (козацтво). Дуже часто ці дві частини козацтва мали різні інтереси, внаслідок могли воювати між собою. Одночасно з ними існує городове козацтво, а також значна частина так званих «покозачених селян», які в разі необхідності досить швидко мобілізовувались.

Запорозькі козаки обирали командуючого – гетьмана Запорозької Січі.  Після 1648 р. Богдан Хмельницький, заклавши основи української державності, став називатися «Гетьманом України», а на Запорозькій Січі почали обирати «кошового отамана». Останній обирався на загальній козацькій раді на Січі на один рік. Йому належала військово-адміністративна влада на Січі.

Наприкінці XVI – початку XVII ст. козацтво виходить на політичну арену, гучно заявляючи про себе низкою козацьких війн. Їх наслідком стало усвідомлення козацтвом себе як окремої верстви в українському суспільстві, ролі й значення, яку воно відігравало в долі українського народу, своєї сили, на яку мали зважувати тогочасні суб’єкти міжнародної політики.

Слава про запорожців, як найкращих воїнів на суші й на морі, швидко розлетілася по всьому світу і вже з другої половини XVI століття козаків активно запрошують на свою службу майже всі тогочасні правителі. Перша згадка про винаймання на закордонну службу українських козаків відноситься до 1527 року, коли півтисячі відбірних лучників на чолі з гетьманом Остафієм Дашкевичем були запрошені для боротьби з турками до Угорщини.

Більш докладніше про закордонні походи козаків дивіться у документальному сюжеті «Козацька звитяга – 2. Випуск №7 (42). Історія. Козаки на службі за кордоном»

​

Після поразки козацьких повстань 20 – 30-х років XVII століття Річ Посполита розгорнула політику широкого наступу на українство. Гноблення селян і міщан, національно-релігійні утиски, викликали в українців ненависть до польської шляхти, магнатів і королівської влади. Усе це спричинило могутній вибух народного гніву. Врешті-решт окремі спалахи непокори переросли в національно-визвольну війну.

Її рушійною силою стало козацтво, а провідником – Богдан Хмельницький. Він прагнув відвоювати у Речі Посполитої загарбані нею західноукраїнські землі, які ще не ввійшли до складу Української Гетьмaнської держави, і водночас домогтися незалежності від політики Москви.

Ідеї національно-визвольної війни, революційні перетворення середини XVII століття залишились дороговказом для подальшої боротьби за незалежну українську державу.

Докладніше про початок доби козацьких визвольних воєн ви дізнаєтеся з документального фільму «20 кроків до мрії. Крок 5 – Національно-визвольна війна»

У другій половині ХІХ ст. відбулась ліквідація останніх козацьких іррегулярних формувань на півдні України, спостерігалося поступове злиття козацтва з іншими верствами суспільства на території Наддніпрянської України, що сприяло відродженню зацікавленості своїм минулим, вивченню історії козацтва, збиранню сімейних документів, архівів тощо, і попри всі соціально-економічні трансформації козацтво зуміло зберегти в пам’яті власні традиції, які стали «в нагоді» вже в бурхливих подіях першої чверті ХХ ст.

Початок ХХ століття, революція, нова спроба побудувати українську державність та військо…

Серед воєнізованих частин, що оформились у 1917 р. і пов’язували своє виникнення з козацьким історичним минулим, – так зване «Вільне козацтво». Вільно-козацький рух розпочався в Звенигородському повіті на Київщині.

У двох серіях історико-публіцистичного фільму «Вільне козацтво» мова йде не лише про історичне минуле вільно-козацього руху 1917 року. Показано зв’язок з сучасним козацтвом, в рядах якого нащадки тих, хто у 20-х роках минулого століття боровся за волю України.

Образ українського козака, що боронив від чужинців рідний край, став еталоном найкращих чеснот, козацтво лишило народу героїчну військову славу, патріотизм, любов до волі й Батьківщини. І тому не дивно, що з початком 90-х рр. ХХ ст., коли розпочалась розбудова незалежної України, значна кількість національно свідомих громадян звернулась до традицій українського козацтва з метою їх відродження.

Поряд із Днем козацтва Україна відзначає і День створення Української повстанської армії, чиї традиції військового формування стали яскравим продовженням козацької звитяги.

Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року. У постанові Української головної визвольної ради йдеться:«У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА».

Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917-1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів 1920-1930-х років. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральні органи СРСР репресували понад півмільйона осіб.

«Хроніка Української повстанської армії 1942-1954. Частина Перша»

Перша частина документального фільму, який розповідає про історію Української повстанської армії 1942-1946 років крізь призму свідчень тридцяти чотирьох очевидців та безпосередніх учасників подій (з понад сто опитаних). Творці стрічки пропонують подивитися на український повстанський рух з перспективи «простих людей», без пафосу, містифікацій та пропагандистських кліше. Усні історії відкривають нетрадиційний погляд на природу боротьби УПА, дають змогу відчути атмосферу та дух епохи, зануритися у вир бурхливих подій.

У червні 1946 року командування УПА і керівництво Української головної визвольної ради (УГВР) прийняли рішення розпочати процес поступової демобілізації, і до 1949 року відбувався перехід УПА до збройного підпілля. 3 вересня 1949 року вийшов наказ Української головної визвольна ради про розформування залишків активних підрозділів та бойових одиниць УПА і влиття її відділів та штабів у підпільні структури ОУН (б).

Фактично припинивши своє існування, спротив УПА тривав і надалі – 5 березня 1950 року біля Львова був вбитий генерал-хорунжий УПА, голова генерального секретаріату УГВР та голова проводу ОУН (б) в України Роман Шухевич, 23 травня 1954 року співробітниками МВС УРСР був схоплений останній лідер українського підпілля Василь Кук. Після цього спостерігались лише поодинокі акції українських повстанців, остання з яких відбулась біля хутора Лоза Підгаєцького району Тернопільської області 14 квітня 1960 року.

За підрахунками істориків, через лави УПА пройшло близько 100 тисяч бійців. Ще близько 500 тисяч осіб зазнали репресій за підтримку визвольного руху. Армія діяла на території 150 тис. кв. км із населенням 15 млн осіб.

«Хроніка Української повстанської армії 1942-1954. Частина друга»

Розкаже глядачу про опір Української повстанської армії у післявоєнні роки та надасть відповіді на питання: що змушувало людей йти зі зброєю до лісу, в чому полягав феномен самоорганізованості УПА та в чому криється причина довготривалості повстанської боротьби і чому залишилися незнищенною ідея, за яку боролися українці.

«Збулося!» – сказав багатостраждальний український народ 24 серпня 1991 року. Омріяна незалежність і свобода, здавалося, нарешті прийшли! Свої символи, своя, найкраща у світі, рідна українська мова, своя суверенна Держава. Але невидима кремлівська рука не заспокоїлася, а присипляючи нашу пильність, вичікуючи зручного моменту, чекала, щоб знову посягнути на нашу святу землю.

Минуло 23 роки незалежності, і знову українці постали перед загрозою знищення нашої держави. В історії України розпочалася ще одна сторінка – Євромайдан, що переріс у Революцію гідності. Не встигли оплакати українці Героїв Небесної Сотні, як вогнище війни запалало на Сході України.

У лютому 2014 року Росія почала військову операцію із захоплення Кримського півострову.1 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін отримав дозвіл у Ради безпеки Російської Федерації на використання військ на території України.

16 березня 2014 року Росія провела невизнаний у світі референдум у Криму в умовах військової окупації півострова. 18 березня 2014 року було здійснено його анексію. З березня 2014 року почалися акції на півдні та сході України, керовані з Росії.

Російська Федерація почала неоголошену війну проти України та мала військову перевагу. Керівництво РФ на дипломатичному рівні не визнавало зовнішньої військової агресії Росії щодо України, і при трактовці подій в Україні використовувало риторику про внутрішній конфлікт України.

Початок конфлікту на Сході України припав на середину квітня 2014 року, коли озброєні групи проросійських активістів захопили адміністративні будівлі та відділки міліції у Слов'янську, Артемівську та Краматорську. Українська сторона заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних сил. Дуже швидко протистояння переросло у збройний конфлікт.

Захоплення адмінбудівель у Донецькій області були професійно організовані силами диверсійних підрозділів збройних сил РФ, які, застосовуючи зброю, зайняли у Слов'янську та Красному Лимані Донецької області ряд державних установ та центрів силових структур. Вони ж організували вербування людей, яким роздавали зброю і допомагали у розхитуванні ситуації.

Цікаво те, що російська сторона заявляла про несприйняття АТО і вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками. В усьому світі ряд впливових політиків та громадських діячів назвали війну на сході України «гібридною війною» Російської Федерації та України.

У середині липня 2014 року військові підрозділи почали брати пряму участь у бойових діях проти Збройних сил України, при чому ударів завдавали як з території Російської Федерації, так і безпосередньо на території України.

У квітні 2014 року в.о. президента України Олександр Турчинов заявив, що для того, щоб зупинити розповсюдження тероризму, організованого російськими спецслужбами на Сході України, РНБО розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних сил України. Він повідомив, що не дасть повторити сценарій із Автономною республікою Крим.

13 квітня у Донецькій області почалась антитерористична операція з метою зупинити терористів та сепаратистів, у ході якої правоохоронці розблоковували 2 блокпости терористів перед Слов'янськом. Терористи чинили опір і влаштували перестрілку. Внаслідок операції були вбиті та поранені з обох сторін.

Як українські прикордонники та військові ЗСУ опинилися у ворожому кільці та 21 день перебували майже в повному оточенні, а з території Російської Федерації, поступово збільшуючи калібр і потужність зброї, велися постійні обстріли артилерією противника, ддокладно розповідається у документальному фільмі «Початок російського вторгнення. Фільм "Війна на нульовому кілометрі"»:

У відео «5 років війни за 2 хвилини» зібрано всі мапи бойових дій, які впродовж тривалого часу 2014-2019 рр. оприлюднювала Рада нацбезпеки. Офіційно військова операція стартувала 14 квітня 2014-го, але перші офіційні схеми розвитку подій від українських силовиків почали з’являтися лише влітку того ж року. Відтоді вони оновлюються майже щоденно.

А далі були Іловайський котел, оборона Донецького аеропорту та Маріуполя, бої за  Дебальцеве і 32-й блокпост, наступ на Марїнку, бої за Авдіївку і ще десятки і десятки боїв…

І в кожному цьому протистоянні втрати, втрати… Ми і сьогодні віддаємо землі найкращих синів і дочок України.

За підрахунками Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 30 червня 2021 року загальна кількість людських втрат, пов’язаних з конфліктом в Україні, становить майже 44,5 тис. особи, з них 4425, загиблих та поранених – 9 800-10 800 українських військових.

«Пісня-реквієм "Заплакало небо". Василь Була»

Сім років триває антитерористична операція на Сході України. Сім років воїни-захисники щоденно віддають життя за кожного з нас. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час рятують поранених в АТО, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві у 2014 році Президент запровадив свято – День захисника України, яке ми відзначаємо щорічно 14 жовтня.

Під гаслом «Сила нескорених» українці вперше відзначали свято Дня захисника України 14 жовтня 2015 року.

10 жовтня 2015 року Президент під час виступу на Всеукраїнському форумі учасників антитерористичної операції зазначив, що саме силу нескорених продемонстрували українські воїни, які відстоюють незалежність та суверенітет України у війні з російським агресором. Голова держави наголосив, що захист Вітчизни став справою всіх українців, тому День захисника України, який визначено вихідним днем, має стати всенародним святом, таким самим значимим, як Різдво, Великдень чи День незалежності.

14 липня 2021 року Верховна Рада підтримала законопроєкт, який перейменовує День захисника України, на «День захисників та захисниць України», адже стара назва свята не повністю передає його суть і зміст, оскільки поруч із чоловіками-захисниками Україну боронили та боронять також і жінки-захисниці.

На сьогоднішній день у Збройних силах України служать 31 757 жінок, близько тисячі з них – старші офіцери, а статус учасниці бойових дій за участь в АТО/ООС отримали 9 916 військовослужбовиць. Із 2014 року 166 військовослужбовиць нагороджені державними нагородами.

Прийняття цього закону сприяє гендерно збалансованому висвітленню ролі військовослужбовців обох статей на військовій службі та належному вшануванню жінок та чоловіків – захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу на рівні державного свята.

Цього дня слід вшановувати українських героїв та героїнь: тих, хто захищав нас, Україну та її територіальну цілісність під час кривавих боїв. 14 жовтня треба відмічати мужність та героїзм цих людей, а також дякувати за чисте небо над головою. Подвиги захисників України – це та велика і велична правда історії, яку не спотворити і не перекреслити жодним змінам у сучасному мінливому світі.

«Бійці АТО прочитали вірш В.Симоненка до Дня захисника України»

Документальні фільми, присвячені Дню захисника та захисниць України:

1. «Бійці АТО прочитали вірш В. Симоненка до Дня Захисника України» [Електронний ресурс]: Військове телебачення України».– 2017– Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=7ws1UZzI-Fs – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

2. «20 кроків до мрії. Крок 5 - Національно-визвольна війна» [Електронний ресурс]: RadianskaUkraina. – 2008. – Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=zTp3gKhShUc&list=PL1B03E38383A8EB73&index=5 – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

3. «Пісня-реквієм "Заплакало небо". Василь Була» » [Електронний ресурс]: Василь Була – https://www.youtube.com/watch?v=Yynr5Y8VZoY

4. «Козацька звитяга - 2. Випуск №7 (42). Історія. Козаки на службі за кордоном.» [Електронний ресурс]:  UA: ЗАПОРІЖЖЯ . – 2016. - Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=QaAgAAX1JPI – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

5. «Покров Пресвятої Богородиці» [Електронний ресурс]: ЖИВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ. – 2015. - Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=8lqSI2Lwd1c – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

6. 6.«Початок російського вторгнення. Фільм "Війна на нульовому кілометрі"» [Електронний ресурс]:5 канал. - 2019– Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=Fr4azRReS5Q – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

7. «5 років війни за 2 хвилини» [Електронний ресурс]: ТСН. - 2019– Електронні відеодані. – (https://www.youtube.com/watch?v=ciJJhpQVhp0 – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

8. «Українське військо: Козацтво, частина 1 | PRO et CONTRA» [Електронний ресурс]:  UATV Channel. – 2018. - Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=M3Qkv3ItJXI – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

8. 9.«Унікальна Україна Вільне Козацтво український переклад ukr укр» [Електронний ресурс]: Національна Телекомпанія України. –Реж. Олександр Рябокрис - 2009. – Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=Mpw711q4CAM – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

8. 10.«Хроніка Української повстанської армії 1942-1954 Частина Перша» [Електронний ресурс]: ГО «Українська Галицька Асамблея». - реж. Тарас Химич. – 2014 – Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=bP5jMSaf_Vg – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

11. «Хроніка Української повстанської армії 1942-1954. Частина друга» [Електронний ресурс]: ГО «Українська Галицька Асамблея». -  реж. Тарас Химич. – 2014– Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=LxGbJ-RyuTU&t=230s – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).

12. «Чому ніхто не знає походження козаків? | Історія України від імені Т.Г. Шевченка» [Електронний ресурс]: імені Т.Г. Шевченка. – 2021. - Електронні відеодані. – https://www.youtube.com/watch?v=aJaaBWBdZcA – Назва з екрану. – Дата перегляду: 12.10.2021 (ВИКОРИСТАНО У ТЕКСТІ).