Раніше... У мирному житті... Ще до повномаштабного вторгнення... Засідання Майстерні радості "ТВОРИМО Й ВИТВОРЯЄМО", приурочене до цього свята, у стінах рідної Гончарівки виглядало так, як на фото ліворуч. Тепер же наших користувачів, так як і самих нас - бібліотекарів - розкидало по світу і кожен провів цей день по-своєму. Та це не завадило нам зустрітися в онлайн та поділитися враженнями. Також ми намагалися з'ясувати, що ж саме кожен із нас святкував: Hаlloween чи Велесову ніч?
Далеко не всі, як виявилося, знають звідки взагалі ці свята взялись і чому так схожі між собою. Тож розбиралися з цим поступово.
Hаlloween походить не з Північної Америки, як більшість із нас вважає. Американці та канадці адаптували це свято під себе вже в 1800 роках. А привезли його туди ірландці.
А ось Samhain почали відмічати більше 1000 років до нашої ери кельти. І вони, якщо вірити легендам, святкували його схоже з тим, як це роблять зараз британці та американці.
Кельти вважали 1 листопада особливим днем: це був день святкування врожаю. Такий своєрідний портал між літом (життям, врожаєм) і зимою (смертю). Вони карбували страшні обличчя на картоплі, селері, ріпах, буряках і робили страшні маски (щоб духи їх приймали за своїх). Танцювали навколо багаття та вдягалися в шкури тварин. Ставили свічки і окремі прибори на столі для померлих родичей. І ходили по сусідах та мінялися з ними врожаєм. Все дуже схоже на теперешні традиції.
Доречі, коли традиції перекочували в Америку, то північні американці почали карбувати страшні обличчя на гарбузах, бо це набагато зручніше й дешевше, а ніж на селері чи картоплі. Так усі роблять і досі! Тільки тепер замість обміну врожаєм, люди діляться цукерками! Trick-or-Treat!
До речі,трохи статистики: в ці дні в США продається 25% цукерок від загального річного обсягу.
У нас же - у слов'ян - є схожа традиція. 1 та 2 листопада вважаються особливими днями. Поважні за віком люди стверджують, що з 31 на 1 листопада відкривається портал між світом живих і мертвих. І ця ніч називається Велесовою. За легендою Чорнобог (Бог смерті) забирає колесо життя у Білобога (Бога життя). І 6 місяців править на землі смерть (зима).
У ці дні слов'яни також прикрашали хати. Але не гарбузом, а горобиною (теж помаранчевий колір). Клали горобину на долівку та підвіконня. Вони, на відміну від кельтів, не веселилися і не стрибали в масках біля багаття. Наші пращури намагалися не виходити в ніч на 1 листопада на вулицю. Вечеряли в колі сім'ї та родичів і шанували врожай (жнива). Прикрашали свічками стіл і ставили прибори для померлих родичів. Адже Велесовій ночі приписується дозвіл «порадитися» з померлими родичами, щоби ті «допомогли» вирішити складні питання: «Сьогодні тобі в цей світ приходити — мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу».
Та далеко не всі вірять у древнє походження Велесової ночі. Наприклад, етнолог Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України Галина Бондаренко заперечує саме існування цього свята в минулому через відсутність відповідних досліджень, доказів та підтверджень у авторитетних джерелах. При цьому зазначає, що частина ритуалів, приписуваних цьому «святу», може бути частиною реального свята «Діди», що відмічається в деяких районах Полісся.
Ну то й не дивно, що думки щодо витоків цього свята різняться. Не дарма ж ця ніч окутана містичними повір'ями та легендами.
