Горбенко Михайло Дмитрович

23.11.2020

Горбенко Михайло Дмитрович народився в листопаді 1870 року в селянській сім’ї на Київщині. Після закінчення Полтавської гімназії у 1891 році поступив на медичний факультет Київського університету. Будучи студентом, Михайло Дмитрович вже на 2 курсі почав проявляти інтерес до хірургії, став відвідувати лікарню для чорноробочих. На 3 курсі вже фельдшером брав участь у боротьбі з холерою у Волинській губернії. А на 4 курсі в літній період працював на лікарняно-продовольчому пункті для сезонних робітників Херсонської губернії в м. Каховка. Закінчити медичний факультет  М. Горбенко не вдалося, бо на 5 курсі його було арештовано за участь у нелегальній студентській організації.

Після відбуття тюремного ув’язнення був виключений з університету, Але свого добився – у жовтні 1897 року здав державний іспит у Казанському університеті екстерном і отримав звання лікаря. Відразу ж взяв участь у боротьбі з дифтерією в Воронезькому земстві.  

У 1903 році був запрошений у Херсонське земство завідуючим і хірургом Нагартавської дільничої лікарні. Через два роки Михайло Дмитрович очолив  хірургічне відділення Херсонської губернської земської лікарні й одночасно викладав у фельдшерській школі при ній. З 1913 р. керував губернською земською лікарнею до початку Першої світової війни та працював хірургом в Херсонській общині Червоного хреста. У роки Першої світової війні (1914-1918) призначений начальником госпіталю Червоного хреста на 200 ліжок. Після закінчення війни він повернувся в Херсон на місце колишньої роботи. У 1919 році Михайло Дмитрович стає головним лікарем і завідуючим хірургічним відділенням міської народної лікарні № 5 (нині Херсонська міська клінічна лікарня  ім.  Є.  Є.  Карабелеша).  З  1938 до 1941 рр. при лікарні функціонувала дворічна, а далі – трирічна фельдшерська школа для підготовки кадрів медичних сестер та фельдшерів водного транспорту. Організатором, керівником та викладачем цієї школи був Михайло Горбенко.

У перші дні Великої Вітчизняної війни лікарня була реорганізована у військово-польовий госпіталь, і 70-річний М. Д. Горбенко добровільно став начальником госпіталю і провідним хірургом. Понад три тисячі операцій зробив він у роки війни, а госпіталь 56 разів розгортав свою роботу на різних фронтах. За невтомну працю М. Д. Горбенка нагороджено орденом  Великої Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, медаллю «За оборону Кавказу».

Після закінчення війни Михайло Дмитрович повернувся до Херсона в рідну лікарню водників головним лікарем та провідним хірургом. Він завжди був прикладом для колективу, користувався любов’ю і повагою у колег, щедро ділився досвідом і знаннями з молодими медиками. На його рахунку понад 20 тисяч операцій. Відмінною рисою Михайла Дмитровича була невпинна турбота про хворого в післяопераційному періоді. До останніх днів свого життя він був вірним традиції земських лікарів: щодня проводив вечірні обходи в хірургічному відділенні. Він ніколи не відмовляв нікому, хто потребував його консультації або хірургічної допомоги. Його знали і любили херсонці, неодноразово обирали депутатом міської ради. У вересні 1948 року М. Д. Горбенку, першому на Херсонщині, присвоєно звання «Заслужений лікар УРСР», а в листопаді урочисто відзначено 50-річчя його лікарської, педагогічної та громадської діяльності й нагороджено орденом Леніна. До самої смерті (1949 рік) він тримав скальпель хірурга, вражаючи своєю працездатністю і творчим довголіттям. Це була людина великої волі, щедрого серця і кипучої енергії.

Джерела інформації:

  1. Богатиренко, А. Лікарні водників - 60 років [Текст]: [історія та сьогодення клінічної лікарні Суворовського району, є біографічні  відомості про М. Д. Горбенка] / А. Богатиренко // Наддніпрянська правда.– 1974. – 29 жовтня.
  2. Богатиренко, А. На варті здоров’я [Текст]: [історія та сьогодення клінічної  лікарні  Суворовського  району,  є  біографічні  відомості  про  М. Д. Горбенка] / А. Богатиренко // Наддніпрянська правда. – 1979. – 29 листопада. – С. 4.
  3. Богатиренко, А. Сімдесятиріччя лікарні [Текст]: [історія та сьогодення басейнової лікарні на водному транспорті, професійна діяльність М. Д. Горбенка] / А. Богатиренко // Наддніпрянська правда. – 1984. – 18 листопада.
  4. Бутузов, О. Г. Джерело здоров'я [Текст]: [історія та сьогодення клінічної лікарні Суворовського району, є біографічні відомості про  М. Д. Горбенка та Є.Є.Карабелеша ] / О.Г.Бутузов // Херсонський вісник. -  2004. - 21 жовтня. -  С. 10.
  5. Гордеев, В. И. Выдающиеся врачи-хирурги Херсонщины [Текст]: [о Николае Бурденко, О. А. Юцевиче, Михаиле Горбенко, Иване Картаве, Петре Юрженко, Борисе Бонч-Осмоловском, Владимире Зильберштейне] / В. И. Гордеев, К. В. Гогун, В. М. Гандзюк // Клиническая хирургия. - 1983.- № 6. -  С. 56-58.
  6. Демченко, З. Свято великої родини [Текст]: [історія та сьогодення клінічної лікарні Суворовського району, професійна діяльність М. Д. Горбенка] / З. Демченко // Наддніпрянська правда. – 2000. – 5 січня. - С. 2.
  7. Лишневский, Т. С. Доктор Михаил Дмитриевич Горбенко [Текст]: (К 50-летию практической деятельности): [хирург больницы Водников, преподаватель фельдшерской школы] / Т. С. Лишневский // Хирургия. - 1948. - № 9. -  С. 85-86.
  8. Карабелеш, Є. Є. Місце надії і милосердя [Текст]: [до 75 річчя від дня заснування басейнової лікарні на водному транспорті, є про професійну діяльність М. Д. Горбенка] / Є. Є. Карабелеш //  Наддніпрянська правда. – 1989. – 26 жовтня. – С. 4.

Calendar

    1 2 34
5 6 7 8 9 1011
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 2425
26 27 28 293031 
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день